// Наука і освіта. – 2023. – №1. – 23-29.

Олена Костенко,
аспірант кафедри освітології та інноваційної педагогіки,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
вул. Алчевських, 29, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0354-8875

ПРИКЛАДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРІЇ ПОНЯТЬ: ВИСНОВКИ ДЛЯ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ НАУКОВИХ ПРАКТИК

Як і будь-яка інша методологія або ж науковий метод, історія понять є лише інструментом в умілих руках дослідника. На практиці це означає, що свідомий вибір історії понять як базальний методологічний підхід має корелюватися з вірно зартикульованим дослідницьким інтересом та питаннями, а також включати правильну оцінку необхідних для проведення якісного дослідження ресурсів. Лише у разі гармонійного поєднання усіх цих компонентів наукове дослідження матиме змогу дозріти та розкритися в усій своїй красі. Головною метою статті є через висвітлення потенціалу історії понять допомогти досліднику з історії педагогіки зробити виважений та адекватний методологічний вибір і, таким чином, поглибити розуміння та якість свого дослідження. Задля досягнення поставленої мети автор виконує такі завдання: по-перше, розкриває зміст історії понять, по-друге, ілюструє позитивні та негативні боки її практичного застосування та, по-третє, пропонує замальовку комбінованого дослідницького дизайну для історико-педагогічного дослідження, що базується на даному методологічному підході. Результати, представлені в даній роботі, були отримані шляхом якісного контент-аналізу (а) сучасної наукової літератури за даної тематики та (б) робіт, методологічною базою яких стала історія понять. Ураховуючи походження та ареал поширення цієї методології, до корпусу текстів, що аналізувалися, увійшли німецькомовні джерела. Автор пропонує поглиблене розуміння історії понять, розмежовує цей методологічний підхід з аналізом дискурсу та схожими методологіями із суміжних дисциплін, а також висвітлює сильні боки та недоліки на основі аналізу конкретних наукових робіт. Спираючись на отримані дані, автор аналізує практику застосування історії понять та аргументує використання елементів об’єктивної герменевтики як можливе доповнення. У результаті на розгляд читачу пропонується інтегрований історико-педагогічний дослідницький дизайн. Стаття може зацікавити науковців, які досліджують питання методології та якісних методів у історико-педагогічних дослідженнях.

історико-педагогічні дослідження, методологія історії понять, об’єктивна герменевтика, якісний контент-аналіз, дослідницький дизайн.

1. Гнатюк Я.С. Аналіз історико-філософського дискурсу засобами історії філософських понять. Гілея. 2019. С. 10–13.
2. Колесник І.І. Глобальна історія. Історія понять. Київ : НАН України. Інститут історії України, 2019. 348 с.
3. Костенко О.В. Історія понять серед суміжних методологій у німецькому соціально-науковому дискурсі. Висновки для історико-педагогічних досліджень. Психолого-педагогічні проблеми вищої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : зб. тез доп. VII міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 16–18 березня 2023 р. Харків, 2023.
4. Костенко О.В. Методологія Квентіна Скіннера та її потенціал для українських історико-педагогічних досліджень. Інноваційна педагогіка. 2022. № 51(1). С. 26–29.
5. Berg G. Die Geschichte der Begriffe als Geschichte des Wissens. Methodische Überlegungen zum ‘practical turn’ in der Historischen Semantik. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 327–344.
6. Berr K., Schenk W. Begriffsgeschichte. Handbuch Landschaft. 2019. S. 23–38.
7. Dutt C. Funktionen der Begriffsgeschichte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 241–252.
8. Haverkamp A. Begriffsgeschichte vs. Metaphorologie. Metapher. 2007. S. 19–24.
9. Jussen B. Ordo zwischen Ideengeschichte und Lexicometrie. Vorarbeiten an einem Hilfsmittel mediävistischer Begriffsgeschichte. Vorträge und Forschungen. 2006. S. 227–256.
10. Klepacki L., Zirfas J. Schlussbetrachtungen: Zur Methodologie und zum Begriff der Ästhetischen Bildung. Geschichte der Ästhetischen Bildung. 2021. S. 343–375.
11. Knebel S. Widerlegung: Umrisse der Begriffeschichte. Archiv für Begriffsgeschichte. 2004. S. 9–28.
12. Kollmeier K. Begriffsgeschichte und Historische Semantik (Version 2.0). Docupedia-Zeitgeschichte. 2012. URL: http://docupedia.de/zg/Kollmeier_begriffsgeschichte_v2_de_2012.
13. Kollmeier K., Hoffmann S.-L. Zeitgeschichte der Begriffe? Perspektiven einer historischen Semantik des 20. Jahrhunderts. Einleitung. Zeithistorische Forschungen – Studies in Contemporary History. 2010. № 7(1). S. 75–78.
14. Koselleck R. Begriffsgeschichten. Studien zur Semantik und Pragmatik der politischen und sozialen Sprache. Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 2006.
15. Kranz M. Blumenbergs Begriffsgeschichte Vom Anfang und Ende aller Dienstbarkeiten. Hans Blumenberg beobachtet. 2013. S. 231–253.
16. Mayring Ph. Qualitative content analysis: a step-bystep guide. London: Sage, 2021. 

17. Mayring Ph. Qualitative content analysis: Theoretical background and procedures. Approaches to qualitative research in mathematics education: Examples of methodology and methods. 2015. S. 365–380.
18. Müller E., Schmieder F. Begriffsgeschichte und Wissenschaftsgeschichte. Geschichte und Gesellschaft. 2018. S. 79–106.
19. Övermann U. Objektive Hermeneutik als Methodologie der Erfahrungswissenschaften von der sinnstrukturierten Welt. Reflexive Wissensproduktion: Anregungen zu einem kritischen Methodenverständnis in qualitativer Forschung. 2013. S. 69–98.
20. Rheinberger H.-J. Begriffsgeschichte epistemischer Objekte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 1–12.
21. Rüsen J. Historische Grundbegriffe – Annäherung an eine Begriffsgeschichte des modernen Geschichtsdenkens. Geschichte denken: Erläuterungen zur Historik. 2020. S. 83–93.
22. Steininger B. Katalysator – Annäherung an einen Schlüsselbegriff des 20. Jahrhunderts. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 53–72.
23. Vöhriger M. Reflex. Begriff und Experiment. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 203–214.