// Наука і освіта. – 2021. – №4. – 36-45.

Олена Косьянова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
Олена Назарук,
здобувач вищої освіти II магістерського рівня
зі спеціальності 053 Психологія,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ЖИТТЯМ ТА ОМАНЛИВОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

В останні десятиліття багатьма дослідниками в різних областях психології, а також не пов’язаними з психологічними дослідженнями спеціалістами, такими як: соціологи, політологи, економісти, розглядається такий феномен,  як задоволеність життям. Також зростає зацікавленість задоволеністю життям і в прикладному аспекті. Найчастіше стан особистості в психологічному значенні визначається емоційною стабільністю, стресостійкістю, високою мотивацією, отже, одним словом, гармонійними відносинами в навколишньому світі та з самим собою. Перед дослідниками постає питання: «Яким чином можливо досягти задоленістю життям, використовуючи такий гармонійний контструкт?». Задоволеність життям може виступати як постійна особливість і як інструмент задля досягнення та реалізації життєвого шляху людини взагалі. У психологічних дослідженнях цей феномен пов'язаний з такими іменами, як: М. Аргайл, А.Маслоу, В.Франкл, Р.Р Мей, Є. Бенко, Е. Diener та іншими. Відносно загальної задоволеності життям, яке тісно пов'язано із задоволеністю важливих сферах життя (самооцінка; сі м'я; дружба; соціальні аспекти, такі як: робота, учбова діяльність; економічний та соціальний статуси, та ін.). Водночас усі ці сфери життя людини тісно пов'язані ще з одним феноменоменом – оманливістю особистості. Особливо важливо, як показують дослідження різних вікових періодів, ця характерологічна особливість особистості проявляється в юнацькому віці. Саме в цьому віці схильність до обману може вплинути на стратегії поведінки в майбутньому та відкласти слід на всьому життєвому шляху. Метою цього дослідження був пошук особливостей задоволенності життям та специфіки оманливості особистості в юнацькому віці. Всього в дослідженні приймали участь 48 осіб юнацького віку від 18 до 23 років. Методи дослідження: теоретичні (класифікація, структуризація та аналіз підходів до вивчення і розуміння омани та задоволеності життям у психологічній літературі); емпіричні (тестові методики: опитувальник задоволеність життям М. М. Мельникової, шкала «Задоволеність життям» Е. Дінера (SWSL) (1985); багатомірно–функціональна діагностика брехні (В. П. Прядеїн, І. А. Церковнікова), «Мотиви брехні» І. П. Шкуратової; «Причини брехні» І. П. Шкуратової, а також математико-статистичні (обробка даних зроблена за допомогою програми «Microsoft Excel», «SPSS 26.0 для Windows ХР»). Проведений кореляційний аналіз виявив наявність значимих додатних та від’ємних зв’язків на рівні 1% та 5% між показниками причин та мотивації омани, її складових із задоволеністю життям. Отримані кореляційні зв’язки підтверджують припущення щодо взаємопов’язаності та взаємовпливі досліджуваних показників омани та задоволеності життям. Визначено групи осіб з високим і низьким рівнем задоволеності життям (за Е. Дінером): група з високим значенням показника загального рівня задоволеності життям, (ВЗЖ, n=12) та група з низьким значенням показника загального рівня задоволеності життям (НЗЖ, n=16), що дало змогу дослідити психологічні особливості прояву обману, мотивації щодо застосування омани у повсякденному житті у будь–яких сферах життєдіяльності та вивчення особливості змістовного наповнення компонентів оманливості у представників юнацького віку.

задоволеність життям, оманливість особистості, мотиви та причини брехні, загальний рівень задоволеності життям.

1. Аргайл М. Психология СЧАСТЬЯ. 2– е изд. СПб. : Питер, 2003. 271 с.
2. Балацкий Е. В. Факторы удовлетворённости жизнью: измерение и интегральные показатели. Мониторинг общественного мнения № 4 (76), октябрь – декабрь 2005, С. 42–52.
3. Баришполець О. Т. Омана в інформаційному просторі та міжособовій комунікації: монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кіровоград : Імекс Лтд, 2013, 648 с.
4. Бенко Е. В. Обзор зарубежных публикаций, посвящённых исследованию благополучия. Вестник ЮурГУ, Т8 (№2). 2015 С. 5– 13.
5. Джидарьян И. А. Психология счастья и оптимизма. Изд. «Институт психологии РАН». М., 2013.
6. Зинченко Е. В. Содержание представлений студентов о лжи. Актуальные вопросы философии и методики преподавания иностранных языков. Межвузовский сборник научных статей. В 2–х частях. Часть 1. Ростов–Н.Д: Изд. РИНЯЗ, 2005, С. 214–220.
7. Знаков В. В. Психология понимания правды. СПб.: Алетейя, 2013. 281 c.
8. Косьянова О. Ю., Чебикін О. Я. Використання поліграфа та методики емоційної зрілості для оцінки схильності до обману. Монографiя. Одеса: ТОВ «Лерадрук», 2017. 224 с.
9. Любомирски Соня. Психология счастья. Новый подход. Питер, 2014, 364 с.
10. Прядеин В. П. Психодиагностика личности: Избранные психологические тесты: Практикум. Сургут : Сургутский гос. пед. ун– т, 2014. 215 с.
11. Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Самара. 2001.
12. Селигман Мартин. Новая позитивная психология: Научный взгляд на счастье и смысл жизни. М.: София, 2006, 368 с.
13. Церковная И. А. Многомерно–функциональное исследование лживости как индивидуально–психологической особенности личности: дис. ...канд. психол. наук. Екатеринбург, 2005. 183 с.
14. Шкуратова И. П., Крикало Е. Л. Отношение студентов к разным видам своей и чужой лжи. Индивидуальные различия в познании и общении. Ростовна-Дону : Антей, 2007. С. 266–284.
15. Bartram David. Age and Life Satisfaction: Getting Control Variables under Control (англ.) Sociology. 2021. Vol. 55, iss. 2. P. 421–437. ISSN 0038– 0385. DOI: https://doi.org/10.1177/0038038520926871
16. Diener E., & Lucas R. E. Personality and subjective well–being. In D. Kahneman, E. Diener, & N. Schwarz (Eds.). Well–being: The foundations of hedonic psychology, 1999, pp. 213–229
17. Glenn N. Is the apparent U-shape of well-being over the life course a result of inappropriate use of control variables? A commentary on Blanchflower and Oswald. Social Science & Medicine. 69 (4), 2009. Pp. 481– 485.
18. Goldbeck Lutz; Schmitz Tim G.; Besier Tanja; Herschbach Peter; Henrich, Gerhard. Life satisfaction decreases during adolescence. Quality of Life Research. 2007. 16 (6). Pp. 969–979.