// Наука і освіта. – 2021. – №3. – 12-21.

Віктор Плохіх,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри загальної психології,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна,
Лілія Супонєва,
магістрант,
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
пл. Свободи, 6, м. Харків, Україна

ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАХИСТИ В ОРГАНІЗАЦІЇ
ЧАСОВОЇ ПЕРСПЕКТИВИ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ COVID–ОБМЕЖЕНЬ

Пандемія COVID-19 і супутні їй карантинні обмеження призвели до зміни способу життя населення. Люди опинилися в ситуації соціальної депривації, дистанційної праці та навчання, переживання тривоги, страху і стресу. Актуальними питаннями для дослідження стали специфічні відношення та реакції студентської молоді щодо COVID-обмежень. Мета – визначення особливостей активізації психологічних захистів в їх зв’язку з організацією часової перспективи життя у студентів в умовах COVID-обмежень. Досліджуваними були 97 студентів в період за півроку до пандемії Covid-19 (група 1) і 111 студентів через півтора роки після початку пандемії (група 2). Використовувалися методики: «Індекс життєвого стилю» (Р. Плутчик, Х. Келлерман); «Опитувальник часової перспективи» (Ф. Зімбардо); «Стилі саморегуляції поведінки» (В. І. Моросанова); «Шкала інтернет-адикції» (А. Є. Жичкіна); «Схильність до залежної поведінки» (В. Д. Менделевич). Досліджувані висловлювалися щодо ступеня занепокоєння COVID-обмеженнями. Загрози від COVID-19 зумовили порівняно високий рівень активації в групі 2 таких психологічних захистів, як: заперечення (U=2604.50; p<.001); витіснення (U=2236.00; p<.001); регресія (U=2820.00; p<.001); заміщення (U=1552.00; p<.001); інтелектуалізація (U=3350.00; p=.016); реактивні утворення (U=3298.50; p=.011). У чверті досліджуваних з групи 2, які найбільш стурбовані COVID-обмеженнями, порівняно найвищий рівень загальної напруги захистів (χ2=6.615; p=.037), компенсації (χ2=7.399; p=.025), реактивних утворень (χ2=8.470; p=.015), найвища (насамперед порівняно з помірно стурбованими досліджуваними) зорієнтованість на гедоністичне теперішнє (U=166.00; p=.031). Майже у половини досліджуваних групи 2 з байдужим ставленням до COVID-обмежень найвищий рівень захистів витіснення (χ2=9.811; p=.007) та інтелектуалізації (χ2=7.423; p=.024). В умовах COVID-обмежень психологічні захисти студентів підсилюються разом з явною або прихованою занепокоєністю і тривогою, а також поєднуються численними підсилюючими зв’язками з гедоністичним та фаталістичним теперішнім, і послаблюючими зв’язками – з майбутнім. Байдужість щодо COVID-обмежень у майже половини досліджуваних супроводжується порівняно найбільшою активністю захистів витіснення та інтелектуалізації. Високий рівень стурбованості чверті досліджуваних COVID-обмеженнями пов’язаний з високою напругою захистів регресії, компенсації, реактивних утворень, виразністю орієнтації на гедоністичне теперішнє, підвищеною імовірністю розвитку адикцій (зокрема, інтернет-адикції).

психологічні захисти, часова перспектива, тривога, саморегуляція, гедоністичне теперішнє, фаталістичне теперішнє, інтернет-адикція, COVID-19.

1. Боденова О. В. Особенности представлений обучающихся юношеского возраста о коронавирусной инфекции. Социально-педагогические вопросы образования и воспитания. Чебоксары: «Среда», 2021. С. 12–19.
2. Власенко А. И. Психологические изменения состояния личности в депривационных условиях режима самоизоляции. Психолого-педагогические исследования. 2020. Т. 12, №4. 88–103. DOI: https://doi.org/10.17759/psyedu.2020120406
3. Ільницька Л. А. Особливості локусу контролю особистості, схильної до інтернет-адиктивної поведінки. Наука і освіта. 2017. №7, 31–36. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.001
4. Моляко В. А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия. Психологический журнал. 1992. Т.13. № 2. С. 66–73.
5. Пизова Н. В., Пизов А. В. Депрессия и посттравматическое стрессовое расстройство при новой коронавирусной инфекции. Лечебное дело, 2020. № 1. 82–88.
6. Плохих В. В., Акимов С. К. Особенности реализации когнитивных процессов у интернет-аддиктов. Психологический журнал. 2014. Т. 35. № 3. 58–68.
7. Симоненко В. Б., Магаева С. В., Фисун А. Я. Психосоматический фактор в исходах экстремальных ситуаций. 2-е изд. М.: БИНОМ, 2013. 160 с.
8. Brooks S. K., Webster R. K., Smith L. E., Woodland L., Wessely S., Greenberg N., & Rubin G. J. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence. The Lancet, 395(10227). 2020. Pp. 912–920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140- 6736(20)30460-8
9. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V. & Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020a. №20 (3). Рр. 1580–1589. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.03216
10. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V. & Massanov A. Emotional and volitional potential of self-mobilization in the organization of time perspective activity of highly qualified rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport. 2020b. № 20 (6). Рр. 3128– 3137. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s6424
11. Cramer P. Defense Mechanisms and Physiological Reactivity to Stress. Journal of Personality. 2003. № 71. Рр. 221–244. DOI: https://doi.org/10.1111/1467- 6494.7102001
12. Giuseppe M., Gemignani A., Conversano С. Psychological resources against the traumatic experience of COVID-19. Clinical Neuropsychiatry. 2020. №17 (2). Рр. 85–87. DOI: https://doi.org/10.36131/.CN20200210
13. Gori A., Topino E, Di Fabio A. The protective role of life satisfaction, coping strategies and defense mechanisms on perceived stress due to COVID-19 emergency: A chained mediation model. PLoS ONE. 2020. № 15(11). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0242402
14. Iwanicka K., Gerhant A., Olajossy M. Psycho-pathological symptoms, defense mechanisms and time perspectives among subjects with alcohol dependence (AD) presenting different patterns of coping with stress. PeerJ. 2017. №5. DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.3576
15. Lin M. P. Prevalence of Internet Addiction during the COVID-19 Outbreak and Its Risk Factors among Junior High School Students in Taiwan. Int J Environ Res Public Health. 2020. №17(22). DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17228547
16. Oka T., Hamamura T., Miyake Y., Kobayashi N., Honjo M., Kawato M., Kubo T., Chiba T. Prevalence and risk factors of internet gaming disorder and problematic internet use before and during the COVID-19 pandemic: A large online survey of Japanese adults. Journal of Psychiatric Research. 2021. №142, Рр. 218–225. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.07.054
17. Park C. L., Russell B. S., Fendrich M. et al. Americans’ COVID-19 Stress, Coping, and Adherence to CDC Guidelines. J GEN INTERN MED. 2020. №35. Рр. 2296–2303. DOI: https://doi.org/10.1007/s11606-020- 05898-9
18. Popovych I. S., Blynova O. Ye., Bokshan H. I., Nosov P. S., Kovalchuk Z. Ya., Piletska L. S., & Berbentsev V. I. The Research of the Mental States of Expecting a Victory in Men Mini-football Teams. Journal of Physical Education and Sport. 2019. №19(4). Рр. 2343– 2351. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2019.04355
19. Popovych I., Zavatskyi V., Tsiuniak O., Nosov Р., Zinchenko S., Mateichuk V., Zavatskyi Yu. & Blynova O. Research on the types of pre-game expectations in the athletes of sports games. Journal of Physical Education and Sport. 2020. №20(1). Рр. 43–52. DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.01006
20. Servidio R., Bartolo M. G., Palermiti A. L., Costabile A. Fear of COVID-19, depression, anxiety, and their association with Internet addiction disorder in a sample of Italian students. Journal of Affective Disorders Reports. 2021. №5. Art. 100097. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100097
21. Xiong J., Lipsitz O., Nasri F., Lui L. M. W., Gill H., Phan L., McIntyre R. S. Impact of COVID-19 pandemic on mental health in the general population: A systematic review. Journal of Affective Disorders. 2020. №277. Рр. 55–64. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.08.001
22. Yıldırım M., Solmazc F. COVID-19 burnout, COVID-19 stress and resilience: Initial psychometric properties of COVID-19 Burnout Scale. Death Studies. 2020. №11. Рр. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1818885