// Наука і освіта. – 2017. – №8. – 127-132.

Аніта Йосипівна Сікура,
кандидат біологічних наук, професор кафедри медико-біологічних і валеологічних основ
охорони життя та здоров’я, доцент,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9. м. Київ, Україна
Валерій Іванович Пліско,
доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання,
Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка,
вул. Гетьмана Полуботка, 53, м. Чернігів, Україна
Анна Сергіївна Балюк,
аспірант кафедри педагогіки, завідувач інформаційно-видавничого центру,
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна

ШЛЯХИ ВІДБОРУ СТУДЕНТІВ МАГІСТРАТУРИ ДО ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Педагогічні спостереження за процесом підготовки майбутніх професіоналів, аналіз їх продуктивної діяльності показав недостатність пізнавально-дослідного процесу при вивченні дисциплін, оволодіння знаннями і формування вмінь проводити наукові дослідження і неповну спрямованість на розвиток здібностей і мотивації до наукової діяльності у майбутніх фахівців. Виникає необхідність оцінювати майбутніх професіоналів за здібностями досягати кінцевого результату, вмінням використання різних прийомів, методів і методик організації та управління дослідженнями, наукової обробки даних, визначати і використовувати методи, прийоми, основні показники, отримані в ході дослідження тощо. Мета статті – розкрити механізм відбору студентів магістратури до дослідницької діяльності, а також шляхів підвищення їх мотиваційної зацікавленості в дослідницькій діяльності. Критеріями оцінювання за зовнішніми характеристиками були: ініціативність, творчість, алгоритм дій, точність, раціональність, правильні відповіді, пояснення. На основі вивчення відповідних складових поведінки студентів, їх знань і навичок було розроблено методику відбору майбутніх фахівців до дослідницької діяльності. Вона розрахована на диференційований підхід із залученням різних методів, способів визначення потенційних можливостей майбутніх фахівців до дослідницької діяльності і мотиваційного інтересу до цієї справи. Запропонована методика передбачає використання методів прямої дії, експертних оцінок та зворотного зв’язку, що можуть використовуватися як окремо, так і в сукупності відповідно до етапів. Поетапне використання зазначених методів сприяє ефективнішому оцінюванню здібностей студентів та якісному їх відбору до дослідницької діяльності. Запропоновану технологію було експериментально перевірено та підтверджено її ефективність.

дослідницька діяльність, творчість, студенти, оцінювання, розвиток.

1. Артемчук Г. І. Методика організації науково-дослідної роботи: навч. посіб. [для студ. та викл. вищих навч. закладів] / Г. І. Артемчук, В. М. Курило, П. М. Кочерган. – К. : Форум, 2000. – 271 с.
2. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів / В. І. Боднар. – К., 1996.– 140 с.
3. Крушельницька О. В. Методологія і організація наукових досліджень студентів : навч. Посіб / О. В. Крушельницька. – К. : Кондор, 2003. – 275 с.
4. Навчальний процес у вищій школі : навч. посіб. / За заг. ред. академіка О. Г. Мороза. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2001. – 337 с.
5. Навчально-дослідна робота у вищих педагогічних навчальних закладах : навч.-метод. посіб. / Уклад. : В. П. Зінченко, В. Б. Харламенко, І. М. Коренева. – Глухів : РВВ ГДПУ, 2006.– 78 с.
6. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : Підручник. / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. – 3-тє вид., стер. – К. : Знання- Прес, 2003. – 233 с.
7. Cone, J. D. Idiographic, nomothetic, and related perspectives in behavioral assessment / J. D. Cone // In R. O. Nelson & S. C. Hayes (Eds.): Conceptual foundations of behavioral assessment. – New York: Guilford, 1986. – С. 111–128.
8. Thomae H. The nomothetic-idiographic issue: Some roots and recent trends / H. Thomae // International Journal of Group Tensions. – 1999. – 28(1). – 187-215