// Наука і освіта. – 2016. – №9. – 5-9.
РЕКРЕАЦІЙНИЙ ВЕКТОР У СИСТЕМІ ПІДТРИМКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
АНОТАЦІЯ:
У психологічних дослідженнях трудової та навчальної діяльності недостатньо уваги приділяється такій важливій складовій життєвих циклів, як діада «праця-відпочинок». В аспекті розробки цієї проблематики розглядаються феномени творчого здоров’я особистості у контексті систем фізичного, психологічного та духовного здоров’я. Під творчим здоров’ям розуміються можливості людини у створенні оригінальних ідей, конструкцій, різних творів в умовах подолання значних труднощів та перешкод. Підкреслюється, що творче здоров’я не завжди є пов’язаним з фізичним здоров’ям і може вступати у протиріччя з тими результативними творчими актами, що знижують психологічну безпеку особистості. В якості принципово важливого положення надається твердження, що психологічна безпека повинна забезпечуватися насамперед з боку душевного світу особистості. У відповідності до концепції психологічної безпеки виокремлюються наступні складові структури цієї безпеки: сенсорно-перцептивна, емоційна, інтелектуальна, загальноособистісна, духовна. На основі аналізу та типізації проявів людей у критичних життєвих обставинах визначається специфіка підходів до попередження та корекції суттєвих негативних інформаційних впливів на наступні групи населення: адекватно-гіпертрофуючі, адекватно-адекватні, адекватно-мінімізуючі, неадекватно-адекватні, неадекватно-мінімізуючі, неадекватно-гіперболізуючі. Адекватно-гіпертрофуючі не змінюють своєї поведінки у відповідь на екстремальні впливи. Адекватно-адекватні в критичній ситуації підвищують активність та покращують показники діяльності. Адекватно-мінімізуючі уповільнюють свою діяльність, знижують активність під впливом негативної інформації. Неадекватно-адекватні після отримання стресогенної інформації починають бурну, але недостатньо розмірковану діяльність. Неадекватно-мінімізуючі у стресі спочатку пробують діяти, але потім достатньо швидко стають бездіяльними. Неадекватно-гіперболізуючі у критичній ситуації зазвичай зовсім не діють. У підсумку підкреслюється, що система психологічної безпеки особистості повинна забезпечувати різнобічне сприймання та рекодування людиною сигналів – їх розуміння, оцінку, включення в суб’єктивне поле аналізу та інтерпретацій, прийняття рішень на підставі сенсорно-перцептивного «прийняття» інформації в контексті адекватної поведінки. Відмічається необхідність комплексного вирішення проблеми забезпечення творчого здоров’я та психологічної безпеки особистості поєднаними зусиллями психологів, медичних працівників, педагогів із продуктивним використанням рекреаційних умов.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
психологічне здоров’я, творче здоров’я, психологічна безпека особистості, рекреація, інформаційний вплив.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА: