2022-3-doc

Леся Мандро. «SOFT SKILLS» ТА «META SKILLS» ЯК ОСНОВА ФАХОВОГО ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

// Наука і освіта. – 2022. – №3. – 31-35.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-3-6

Леся Мандро,
аспірантка кафедри теорії і методики дошкільної та спеціальної освіти
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника,
вул. Шевченка, 57, Івано-Франківськ, Україна, 76000,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5417-9419

«SOFT SKILLS» ТА «META SKILLS» ЯК ОСНОВА ФАХОВОГО ЗРОСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

АНОТАЦІЯ:

Основою статті стало дослідження актуальної для сучасності проблеми професійного зростання та вдосконалення фахівців, зайнятих у соціальній сфері. Зазначено, що професія соціального працівника набуває нового значення у постковідному середовищі та часі воєнних дій, а отже, виникає потреба у формуванні якісно нових, на порядок вищих навичок професіонала. Також проаналізовано необхідність розвитку «hard skills» («твердих», «важких навичок»), «soft skills» («м’яких навичок») та «meta skills» («тонких навичок», «навичок, які знаходяться поза межами») для конкурентоспроможності соціального працівника на ринку праці. Зазначено різні погляди на тлумачення поняття «meta skills» та виокремлено їх компоненти. Визначено різницю між «hard skills», «soft skills» та «meta skills». Вказано, що «meta skills» виявляється у постійній здатності до розвитку необхідної конкретної навички, а основними серед них є пошук мети та слідування їй, емоційний інтелект, мотивація, сміливість у прийнятті рішень у нестандартних ситуаціях, здатність до навчання, працездатність, здатність працювати на перспективу, вміння слухати, емпатія, готовність до викликів, висока швидкість обробки отриманої інформації, вміння здобувати прихильність оточуючих. Також дослідження показало, що розвиток метанавичок допоможе підготуватися до нової роботи та полегшить адаптацію до будь-яких світових змін. Належний рівень їхнього розвитку дозволить особистості не тільки добре реагувати на зміни, а також бути активною та використовувати їх для створення нових можливостей або робочих місць для себе та інших. Пандемія COVID-19 стала чудовим прикладом здатності людей адаптуватися та змінюватися, коли це потрібно. Вони були змушені продемонструвати багато різних навичок протягом цього часу та в інші періоди свого життя. Оскільки фахівець немає межі для самовдосконалення, важливим залишається пошук нових шляхів для фахового зростання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

соціальна робота, соціальний працівник, професійна підготовка, професійні навички, «soft skills»,
«meta skills».

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Amran M., Kutty F., Surat S. Creative problem-solving (CPS) skills among university students. Creativ. Educ. 2019. № 10. P. 3049–3058. URL: https://www.scirp.org/journal/paperinformation.aspx?paperid=96794.
2. Boobphan K., Boonchan S., Tungkunanan P. Higher order thinking skills of students in Bangkok, Thailand. Espacios. 2012. № 41. P. 331–340. URL: https://www.scopus.com/home.uri.
3. Boonyaprapun B. Development of manual for Selfawareness of undergraduate students. FAA J. 2020. № 13 (1). P. 75–85. URL: https://www.scopus.com/home.uri.
4. Brewer M., van Kessel G., Sanderson B., Naumann F., Lane M., Reubenson A., Carter A. Resilience in higher education students: a scoping review. High Educ. Res. Dev. 2019. P. 1–16. URL: https://www.tandfonline.com/doi/abs/10.1080/07294360.2019.1626810?journalCode=cher20.
5. Bridges D. Transferable skills: a philosophical perspective. Stud. High Educ. 1993. № 18 (1). P. 43–52. URL: https://www.sciencedirect.com/science/refhub/S2405-8440(22)00075-5/sref8.
6. Eurich T. Insight: the Power of Self-Awareness in a Self-Deluded World. Macmillan, UK. 2017. URL: https://cutt.ly/NXSvaCS.
7. Finch D., Nadeau J., O’Reilly N. The future of marketing education: a practitioner’s perspective. J. Market. Educ. 2012. № 35 (1). P. 54–67. URL: https://www.oxfordlawtrove.com/view/10.1093/he/9780199597376.001.0001/he-9780199597376-chapter-4.
8. Loshkareva E., Luksha I., Ninenko I., Smagin D., Sudakov D. Skill of the Future – How to Thrive in the Complex New World. 2018. URL: http://www.globaledufutures.org/images/people/WSdoklad_12_okt_engilovepdf-compressed.pdf.
9. Razzetti G. The Meta Skills You Need to Thrive in the 21st Century. 2018. URL: https://liberationist.org/themetaskills-you-need-to-thrive-in-the-21stcentury/.
10. Senova M. Meta skills are the key to human potential. BESS. 2020. № 2 (1). P. 133–137. URL: https://cutt.ly/sXSv3y6.
11. Skills Development Scotland. The Centre for Workbased Learning. Skills 4.0 A Skills Model to Drive Scotland’s Future. 2018. URL: https://www.skillsdevelopmentscotland.co.uk/media/44684/skills-40_a-skills-model.pdf.

Kateryna Lutko, Kruhlyk Oksana. ACTIVATION OF PERCEPTION AND UNDERSTANDING OF SPEECH BY CHILDREN WITH HEARING DISORDERS IN THE CONTEXT OF EMERGENCY OF ITS DEVELOPMENTAL SYSTEM

(2022) Science and education, 3, 25-30. Odessa.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-3-5

Kateryna Lutko,
Ph.D. Pedagogic Sciences, Docent,
Associate Professor of Special and Inclusive Education Department, Human Institute, Borys Grinchenko University
I. Shamo Boulevard, 18/2, Kyiv, Ukraine
ORCID ID: 0000-0002-5832-7861

Kruhlyk Oksana,
Ph.D. Pedagogic Sciences, Docent
Associate Professor of the Department of Deaf Education and Deaf Psychology named after M. Yarmachenko in National
Pedagogical Dragomanov University
9, Pyrogova Street, Kyiv, Ukraine
ORCID ID: 0000-0002-9632-6579

ACTIVATION OF PERCEPTION AND UNDERSTANDING OF SPEECH BY CHILDREN WITH HEARING DISORDERS IN THE CONTEXT OF EMERGENCY OF ITS DEVELOPMENTAL SYSTEM

SUMMARY:

The article provides an understanding of the emergent nature of the functioning system of interrelated elements in the development of speech in children with auditory perception disorders and the possibilities of generating qualitatively new properties of it (the system) when perceiving and understanding the content of speech. In the educational process, the effectiveness of children’s learning directly depends on the activity of neurons in their brains, the speed of formation of ensembles of neurons in the learning process. Ensuring the activation of the activity of the largest possible number of neurons, the formation of their ensembles during the perception and understanding of speech text (both oral and written) by children with hearing impairments due to the use of high-quality teaching methods is a priority in modern special pedagogy. The authors reveal the meaning of sensorimotor processes as a result of learning to perceive, understand and reproduce the content of speech provided by the child’s intellectual actions. The method of teaching intellectual and perceptive actions of children with impaired auditory function is described. The effectiveness of the method of teaching children intellectualperceptive actions during speech perception is proven, which provides the possibility of reducing the distance between the child’s existing speech difficulties and obtaining a positive result due to not only the activation of his sensory sphere, but also unmanifested (hidden) intellectual abilities, the generation of which is regulated (caused) by the system itself. It is explained to parents, teachers, and people who interact with children with hearing impairments, about the importance of realizing that children (students), even with optimal hearing aids, spend a certain amount of time mastering the skills of quickly processing sound signals and their recognition. The proposed innovative method of teaching children intellectualperceptive actions is effective and efficient in the work of teachers, it is also available for mastering by parents of children with special educational problems.

KEYWORDS:

auditory function, perception, understanding, speech, emergence, development.

FULL TEXT:

REFERENCES:

1. Lutsko, K. V. (2017). Doslidzhennia pokaznykiv reaktsii mozku na slukhovyi zorovyi taktylnyi rukhovyi stymuly pry spryimanni movlennia ta predmetiv zasobamy entsefalohrafii [Research of indicators of reactions of a brain to auditory, visual, tactile, motor stimuli at perception of speech and subjects by means of encephalography]. Aktualni pytannia korektsiinoi osvity (pedahohichni nauky) – Current Issues of Correctional Education (Pedagogical Sciences).
9. Retrieved from: http://aqce.com.ua/vipusk-n9-2017/lucko-kv-doslidzhennja-pokaznikiv-reakcij-mozku.html [in Ukrainian].
2. Luts’ko, K., Kruhlyk, O. (2021). Intelektual’nokomunikatyvnyy rozvytok dytyny z osoblyvymy osvitnimy potrebamy v tekhnolohiyakh nauchinnya [Intellectual and communicative development of a child with special educational needs in learning technologies]. KELM (Knowledge, Education, Law, Management). № 5(41). S. 18–26 [іn Ukrainian].
3. Prohrama rozvytku ditey doshkil’noho viku z porushennyamy slukhu (hlukhi, zi znyzhenym slukhom, z kokhlearnymy implantamy) [Development program for preschool children with hearing impairments (deaf, hard of hearing, with cochlear implants)] / K. Luts’ko, O. Kruhlyk ta in. Kyiv, 2019. 405 s. Retrieved from: https://drive.google.com/file/d/1INC__3SwfHCH3H9AzsOAR4dOw9eSiOsp/view [іn Ukrainian].
4. MacDonald, M. C. (2013). How language production shapes language form and comprehension. Front. Psychol., 4:226.
5. Masumi, Wakita (2014). Broca’s area processes the hierarchical organization of observed action. Frontiers in Human Neuroscience. Vol. 7. Article 937.
6. Pickering, M. (2004). Toward a mechanistic psychology of dialogue. Trends in Cognitive Sciences. № 27. P. 169–190.
7. Savill, N., Cornelissen, P., Whiteley, J., Woollams, A., and Jefferies, E. (2019). Individual differences in verbal shortterm memory and reading aloud: semantic compensation for weak phonological processing across tasks. J. Exp. Psychol. Learn. Mem. Cogn., 45, 1815–1831.
8. Seidenberg, M. S., and MacDonald, M. C. (2018). The impact of language experience on language and reading: a statistical learning approach. Top. Lang. Disord., 38, 66–83.
9. Szewczyk, J. M., Marecka, M., Chiat, S., and Wodniecka, Z. (2018). Nonword repetition depends on the frequency of sublexical representations at different grain sizes: evidence from a multi-factorial analysis. Cognition, 179, 23–36.
10. Thorn, A. S. C., and Frankish, C. R. (2005). Longterm knowledge effects on serial recall of nonwords are not exclusively lexical. J. Exp. Psychol. Learn. Mem. Cogn., 31, 729–735.

Катерина Луцько, Оксана Круглик. АКТИВІЗАЦІЯ СПРИЙМАННЯ І РОЗУМІННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЕМЕРДЖЕНТНОСТІ СИСТЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

// Наука і освіта. – 2022. – №3. – 25-30.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-3-5

Катерина Луцько,
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник,
доцент кафедри спеціальної психології, корекційної та інклюзивної освіти, Інститут людини
Київського університету імені Бориса Грінченка
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна
ORCID ID: 0000-0002-5832-7861

Оксана Круглик,
кандидат педагогічних наук, доцент,
доцент кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені М. Д. Ярмаченка,
факультет спеціальної та інклюзивної освіти,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна
ORCID ID: 0000-0002-9632-6579

АКТИВІЗАЦІЯ СПРИЙМАННЯ І РОЗУМІННЯ МОВЛЕННЯ ДІТЬМИ З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХОВОЇ ФУНКЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЕМЕРДЖЕНТНОСТІ СИСТЕМИ ЙОГО РОЗВИТКУ

АНОТАЦІЯ:

У статті надається розуміння емерджентності системи функціонування взаємопов’язаних елементів під час розвитку мовлення у дітей з порушеннями слухового сприймання та можливостей породження якісно нових її (системи) властивостей у разі сприймання та розуміння змісту мовлення. У навчальному процесі результативність учіння дітей безпосередньо залежить від активності нейронів їхнього головного мозку, швидкості утворення ансамблів нейронів у процесі научіння. Забезпечення активізації діяльності якомога чисельнішої кількості нейронів, утворення їх ансамблів для сприймання та розуміння тексту мовлення (як усного, так і писемного) дітьми з порушеннями слухової функції за рахунок застосування якісних методик научіння є пріоритетним у сучасній спеціальній педагогіці. Автори розкривають значення сенсомоторних процесів як результату научіння сприймання, розуміння і відтворення змісту мовлення, забезпеченого інтелектуальними діями дитини. Описується метод научіння інтелектуально-перцептивних дій дітей з порушеннями слухової функції. Доводиться ефективність методу научіння дітей інтелектуально-перцептивних дій у разі сприймання мовлення, що забезпечує можливості скорочення дистанції між наявними мовленнєвими труднощами дитини та отриманням позитивного результату за рахунок не лише активізації її сенсорної сфери, але й не проявлених (скритих) інтелектуальних спроможностей, породження яких регламентоване (зумовлене) самою системою. Пояснюється батькам, сурдопедагогам і людям, які взаємодіють з дітьми з порушеннями слуху, про важливість усвідомлення, що діти (учні), навіть у разі оптимального слухопротезування, витрачають певний час на оволодіння навичками швидкого опрацювання звукових сигналів та їхнього розпізнавання. Запропонований інноваційний метод научіння дітей інтелектуально-перцептивних дій є дієвим і ефективним у роботі педагогів, він також доступний для оволодіння ним батьками дітей з особливими освітніми проблемами.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

слухова функція, сприймання, розуміння, мовлення, емерджентність, розвиток.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Луцько К.В. Дослідження показників реакцій мозку на слуховий, зоровий, тактильний, руховий стимули у сприйманні мовлення та предметів засобами енцефалографії. Current issues of correctional education (pedagogical sciences). Актуальні питання корекційної освіти (педагогічні науки). Актуальные вопросы коррекционного образования, 2017. № 9. URL: http://aqce.com.ua/vipusk-n9-2017/lucko-kv-doslidzhennja-pokaznikiv-reakcij-mozku.html.
2. Луцько К., Круглик О. Інтелектуально-комунікативний розвиток дитини з особливими освітніми потребами в технологіях научіння. KELM (Knowledge, Education, Law, Management). 2021. № 5(41). С. 18–26.
3. Програма розвитку дітей дошкільного віку з порушеннями слуху (глухі, зі зниженим слухом, з кохлеарними імплантами) / К. Луцько, О. Круглик та ін. Київ, 2019. 405 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1INC__3SwfHCH3H9AzsOAR4dOw9eSiOsp/view.
4. MacDonald M.C. How language production shapes language form and comprehension. Front. Psychol. 2013. 4:226.
5. Masumi Wakita. Broca’s area processes the hierarchical organization of observed action. Frontiers in Human Neuroscience. 2014. Vol. 7. Article 937.

6. Pickering M. Toward a mechanistic psychology of dialogue. Trends in Cognitive Sciences. 2004. № 27. С. 169–190.
7. Savill N., Cornelissen P., Whiteley J., Woollams A., and Jefferies E. Individual differences in verbal short-term memory and reading aloud: semantic compensation for weak phonological processing across tasks. J. Exp. Psychol. Learn. Mem. Cogn. 2019. 45, 1815–1831.
8. Seidenberg M.S., and MacDonald M.C. The impact of language experience on language and reading: a statistical learning approach. Top. Lang. Disord. 2018. 38, 66–83.
9. Szewczyk J.M., Marecka M., Chiat S., and Wodniecka Z. Nonword repetition depends on the frequency of sublexical representations at different grain sizes: evidence from a multifactorial analysis. Cognition, 2018. 179, 23–36.
10. Thorn A.S.C., and Frankish C.R. Long-term knowledge effects on serial recall of nonwords are not exclusively lexical. J. Exp. Psychol. Learn. Mem. Cogn. 2005. 31, 729–735.

Erika Kutsin. CORRECTION OF SPEECH DISORDERS OF PRE-SCHOOL CHILDREN USING ISOTHERAPY AS ONE OF THE FORMS OF ART THERAPY

(2022) Science and education, 3, 19-24. Odessa.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-3-4

Erika Kutsin,
Doctor of Philosophy
Responsible for the work of the ‘Art’ section
at the preschool and special education department
Mukachevo State University,
Mukachevo, Uzhhorodska str. 26
orcid: 0000-0002-1901-7422

CORRECTION OF SPEECH DISORDERS OF PRE-SCHOOL CHILDREN USING ISOTHERAPY AS ONE OF THE FORMS OF ART THERAPY

SUMMARY:

The article reveals the peculiarities of the use of isotherapy, as one of the most popular techniques of art therapy in the correction and prevention of speech disorders of preschool children. It is noted that art therapy activity combines developmental, educational and corrective effects, which provides ample opportunities for solving various pedagogical tasks. The essence of the concepts ‘art therapy’, ‘isotherapy’ is substantiated, and the pedagogical potential of isotherapy is revealed on the example of exercises in the correction of deviations in the speech development of preschoolers. It has been proven that the goal of isotherapy is not to teach a child to draw or sculpt, but to help him cope with personal problems, to start expressing his own feelings, because based on the products created by the child, it is possible to better understand the child’s experiences, the nature of his emotional state. The author proved that art is the space where creativity is the center of activity of a small child, it is naturally woven into the child’s life, is an integral part of its development. Various methods, forms, types and means of isotherapeutic activity are proposed for successfully involving children in creative activities. Emphasis is placed on the importance of selecting creative tasks taking into account the peculiarities of speech development of each child, so that any actions of the child during creative work are interesting and pleasant for him and bring the expected results. It was determined that the integrative form of art therapy is aimed at correcting various deviations in the development of children, promotes the development of speech, mental processes, emotional and volitional sphere, and interpersonal interaction of preschool children.

KEYWORDS:

speech disorder, preschool age, art therapy, isotherapy, art activity, isotherapy techniques.

FULL TEXT:

REFERENCES:

1. Babii, I. V. (2014). Teoriia i praktyka art-terapii: navchalno-metodychnyi kompleks [Theory and practice of art therapy: educational and methodological complex]. Uman: Almi [in Ukrainian].
2. Vlasyuk M. (2005). Art-terapiya: ztsilennya mystetstvom [Art Therapy: Healing by Art]. Рsykholoh – Рsychologist, 39 [in Ukrainian].
3. Gladush, V. A. (2014) Shliakhy vdoskonalennia profesiinoi pidhotovky lohopediv v Ukraini (1960-ti rr.) [Ways of improving the professional training of speech therapists in Ukraine (1960s)] Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. Naukovyi zhurnal SumDPU im. A. S. Makarenka – Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies. Scientific journal of Sumy State University named after A. S. Makarenko, 17 (35) [in Ukrainian].
4. Flint, V.G. (2008) Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of education]. K.: Yurinkom Inter [in Ukrainian].
5. Kravchenko, A. I., Lytvynenko, V. A. (2012) Artterapiia ta art-pedahohika v lohopedychnii roboti z ditmy doshkilnoho ta molodshoho shkilnoho viku [ Art therapy and art pedagogy in speech therapy work with children of preschool and primary school age]. Sumy [in Ukrainian].
6. Ladyzhynska, O. V. (2019) Poniattia «art-terapiia» v osvitnomu protsesi. Izoterapiia, yak skladova art-terapii v korektsiinii roboti z doshkilnykamy [The concept of ‘art therapy’ in the educational process. Isotherapy as a component of art therapy in correctional work with preschoolers] Innovatsiini tekhnolohii v doshkilnii osviti –Innovative technologies in preschool education[in Ukrainian].
7. Lastochkina O. V. (2017) Dydaktychna hra yak zasib rozvytku zviaznoho movlennia doshkilnykiv iz porushenniam movlennia. [Didactic game as a means of developing connected speech of preschoolers with speech disorders] Materialy IV Vseukrainskoi zaochnoi naukovopraktychnoi konferentsii «Suchasni problemy lohopedii ta reabilitatsii»[in Ukrainian].
8. Lytvynenko, V. A. (2016) Osnovy art-terapii [Fundamentals of art therapy] Sumy: Sumy DPU named after A.S. Makarenko [in Ukrainian].
9. Terletska L.G. (2016) Psykholohiya zdorov’ya: art-terapevtychni tekhnolohiyi: navchalnyy posibnyk [Psychology of health: art-therapeutic technologies: a study guide]. Kyiv: Publishing House ‘Word’ [in Ukrainian].
10. Khilia A.V. (2016) Art-terapiia yak obiekt naukovoho doslidzhennia u pratsiakh zarubizhnykh ta vitchyznianykh vchenykh [Art therapy as an object of scientific research in the works of foreign and domestic scientists] Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. Sumy : Vyd-vo SumDPU imeni A.S. Makarenka [in Ukrainian].
11. Fediy, O.A. (2007) Estetoterapiia [Aesthetic therapy] K.: Center of Educational Literature [in Ukrainian].
12. What is Art Therapy? Available at: http://www.baat.org/AboutArtTherapy (accessed 28.10.2022).

Еріка Куцин. КОРЕКЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ІЗОТЕРАПІЇ ЯК ОДНІЄЇ З ФОРМ АРТ-ТЕРАПІЇ

// Наука і освіта. – 2022. – №3. – 19-24.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-3-4

Еріка Куцин,
доктор філософії,
відповідальна за роботу секції «Мистецтво»
на кафедрі дошкільної та спеціальної освіти
Мукачівський державний університет,
м. Мукачево, вул. Ужгородська, 26
orcid: 0000-0002-1901-7422

КОРЕКЦІЯ МОВЛЕННЄВИХ ПОРУШЕНЬ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ ІЗОТЕРАПІЇ ЯК ОДНІЄЇ З ФОРМ АРТ-ТЕРАПІЇ

АНОТАЦІЯ:

У статті розкрито особливості використання ізотерапії як однієї з найбільш популярних технік арт-терапії у корекції та профілактиці мовленнєвих відхилень дітей дошкільного віку. Відзначається, що арт-терапевтична діяльність поєднує в собі розвивальні, виховні і корекційні впливи, що дає широкі можливості для розв’язання різного роду педагогічних завдань. Обґрунтовано сутність понять «арт-терапія», «ізотерапія», а також розкрито педагогічний потенціал ізотерапії на прикладі вправ у корекції відхилень мовленнєвого розвитку дошкільників. Доведено, що метою ізотерапії є не навчити дитину малювати чи ліпити, а допомогти їй впоратися з особистими проблемами, почати виражати власні почуття, адже на основі виробів, що створює дитина, можна краще зрозуміти переживання дитини, природу її емоційного стану. Автором доведено, що мистецтво – це той простір, де творчість є центром діяльності маленької дитини, вона природно вплітається в життя дитини, є невід’ємною часткою її розвитку. Запропоновано різні методи, форми, види та засоби ізотерапевтичної діяльності для успішного залучення дітей до творчої діяльності. Акцентовано увагу на важливості підбору творчих завдань з урахуванням особливостей мовленнєвого розвитку кожної дитини, аби будь-які дії дитини під час творчої роботи були цікавими та приємними для неї і приносили очікувані результати. Визначено, що інтегративна форма арт-терапії спрямована на корекцію різноманітних відхилень у розвитку дітей, сприяє розвитку мовлення, психічних процесів, емоційно-вольової сфери, міжособистісної взаємодії дітей дошкільного віку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

порушення мовлення, дошкільний вік, арт-терапія, ізотерапія, образотворча діяльність, техніки
ізотерапії.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бабій І.В. Теорія і практика арт-терапії: навчально-методичний комплекс. Умань, Алмі, 2014. 75 с.
2. Власюк М. Арт-терапія: зцілення мистецтвом. Психолог. 2005. № 39.С. 9–23.
3. Гладуш В.А. Шляхи вдосконалення професійної підготовки логопедів в Україні (1960-ті рр.) Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Науковий журнал СумДПУ ім. А.С. Макаренка. 2014. № 17(35). С. 56–65.
4. Енциклопедія освіти / за ред. В.Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.
5. Кравченко А.І., Литвиненко В.А. Арт-терапія та арт-педагогіка в логопедичній роботі з дітьми дошкільного та молодшого шкільного віку : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. Суми, 2012. 130 с.
6. Ладижинська О.В. Поняття «арт-терапія» в освітньому процесі. Ізотерапія, як складова арт-терапії в корекційній роботі з дошкільниками. Інноваційні технології в дошкільній освіті. Переяслав-Хмельницький, 2019. С. 79–85.
7. Ласточкіна О. В. Дидактична гра як засіб розвитку звязного мовлення дошкільників із порушенням мовлення. Матеріали IV Всеукраїнської заочної науково-практичної конференції «Сучасні проблеми логопедії та реабілітації». Суми, 2017. С. 18-22.
8. Литвиненко В.А. Основи арт-терапії : навчально-методичний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Суми : СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2016. 140 с.
9. Терлецька Л.Г. Психологія здоров’я: арт-терапевтичні технології : навч. пос. Київ : Видавничий дім «Слово», 2016. 128 с.
10. Федій О.А. Естетотерапія : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 256 с.
11. Хіля А.В. Арт-терапія як об’єкт наукового дослідження у працях зарубіжних та вітчизняних вчених. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. Суми : Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2016. № 5 (59). С. 394–405.
12. What is Art Therapy? веб-сайт. URL: http://www.baat.org/AboutArtTherapy (дата звернення: 28.10.2022)