Костянтин Сидоренко КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАДІАЛЬНО-ЧАСОВОЇ МОДЕЛІ ФЕНОМЕНУ СТРАХУ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 82-90.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-3-9

Костянтин Сидоренко,
здобувач третього (освітньо-наукового) ступеня вищої освіти
спеціальності С4 Психологія,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-9848-9235

 

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТАДІАЛЬНО-ЧАСОВОЇ МОДЕЛІ ФЕНОМЕНУ СТРАХУ ВТРАЧЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність проблеми зумовлена зростанням впливу страху втрачених можливостей на психологічний стан здобувачів вищої освіти, а також відсутністю структурованості даного феномену у вітчизняній психології. Попри значний обсяг накопичених емпіричних даних, конструкт залишається фрагментованим, тому саме це вказує на розширення потреби його теоретичного підґрунтя. Мета статті – обґрунтувати авторську концепцію страху втрачених можливостей як процесуального утворення та побудувати його стадіально-часову модель. Методи дослідження: теоретичний аналіз, контент-аналіз, порівняння, систематизація та узагальнення. Результати: розроблена стадіально-часова модель феномену страху втрачених можливостей, яка демонструє його змістове ядро, у межах якої зазначений конструкт визначається як динамічне процесуальне утворення, що розгортається довкола ситуації життєвого вибору. Модель охоплює чотири стадії: антиципаційну, актуальну, ретроспективну та стадію рефлексивної інтеграції. Другим виміром моделі виступає часова спрямованість переживання на минуле, теперішнє або майбутнє. Висновки. Запропонована модель дає змогу більше структуровано конецептуалізувати феномен страху втрачених можливостей у теоретичному полі з урахуванням його часової спрямованості, а також визначити фокус психологічної допомоги, спрямованої на перехід до стадії рефлексивної інтеграції в процесі консультування. Перспективним напрямком подальших досліджень є розроблення психодіагностичного інструментарію, що дасть змогу поглибити емпіричне вивчення зазначеного феномену.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

страх втрачених можливостей, FoMO, здобувачі вищої освіти, стадіально-часова модель, часова спрямованість, процесуальний підхід, ситуація вибору

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Аршава І., Баратинська А. Специфіка виникнення «синдрому втрачених можливостей» у представників української молоді. Collection of Scientific Papers «SCIENTIA» : матеріали конф. (Амстердам, 23 лютого 2024 р.). 2024. С. 280–281. URL: https://previous.scientia.report/index.php/archive/article/view/1649 .
  2. Вдовіченко О. Концептуальні основи ризику особистості: циклічна структурно-процесуальна модель. Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди «Психологія». 2020. № 62. С. 18–36. https://doi.org/10.34142/23129387.2020.62.01
  3. Гурова О. В. Життя проходить повз. Психологічна профілактика синдрому втрачених можливостей. Соціальна психологія сьогодні: здобутки і перспективи : матеріали доповідей учасників ІІ Всеукраїнського конгресу із соціальної психології. Київ : Інститут соціальної та політичної психології НАПН України, 2019. С. 83–85. https://doi.org/10.33120/UCSPProceedings-2019
  4. Колодяжна А. В., Закарлюка М. С. Синдром втрачених можливостей (FOMO). Інтеграція науки і освіти: розвиток культурних і креативних індустрій : зб. матеріалів ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 14 квітня 2024 р.). Київ : КНУТД, 2024. С. 14–16. URL: https://test.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/29404/1/зам.%202000%20Збірник%20%20ІККІ%202024%201%20(1)-14-16.pdf.
  5. Оверчук В. А., Потаєва К. С. Психологічні особливості FOMO, фаббінгу як прояву інтернет-адикцій у сучасної молоді. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2021. Вип. 3(102). С. 213–223. https://doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-213-223
  6. Саннікова О. Емоційне здоров’я і конгруентність: проблеми детермінації. Наука і освіта. 2024. № 1. С. 68–74. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-11
  7. Угрин О. Г. FOMO або синдром втрачених м ож л и в о с т е й : а ктуа л ь н і с т ь п р о бл е м ат и к и . Психічне здоров’я особистості у кризовому суспільстві : зб. матеріалів VІ Всеукр. наук.-практ. конф. (22 жовтня 2021 р.) / уклад. В. С. Бліхар. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. С. 308–310. URL: https://sci.ldubgd.edu.ua/bitstream/123456789/9289/1/Тези_22-10-2021.pdf.
  8. Чебикін О. Я. Теорія і методика емоційної регуляції навчальної діяльності. Одеса : Астропринт, 1999. 158 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/104.
  9. Чебикін О., Атаханов Б. Прояв кризових станів у осіб юнацького віку. Наука і освіта. 2026. № 1. С. 54–61. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-1-6
  10. Чепурна О. Є. Залежність від соціальних мереж: психологосоціальний аналіз та шляхи подолання. На межі вибору: клініко-психологічні підходи до подолання залежностей : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (Одеса, 23 квітня 2025 р.). Одеса : Національний університет «Одеська юридична академія», 2025. С. 28–32. URL: https://hdl.handle.net/11300/32130.
  11. Шевчук О. П. Страх втрачених можливостей (FoMO): теоретичний огляд проблеми. Особистість і суспільство: методологія та практика сучасної психології : зб. наук. статей і тез. Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки, 2026. Вип. 13. С. 15–19. URL: https://www.inforum.in.ua/docs/202605300105025.pdf.
  12. Allaert J., De Raedt R., Sanchez-Lopez A., September H., Vanderhasselt M.-A. Reduced Attention Towards Accomplishments Mediates the Effect of Self-Critical Rumination on Regret. Cognitive Therapy and Research. 2023. Vol. 47, No. 3. P. 399–411. https://doi.org/10.1007/s10608-023-10367-8
  13. Barry C. T., Smith E. E., Murphy M. B., Halter B. M., Briggs J. JOMO: Joy of missing out and its association with social media use, self-perception, and mental health. Telematics and Informatics Reports. 2023. Vol. 10. 100054. https://doi.org/10.1016/j.teler.2023.100054
  14. Elhai J. D., Yang H., Montag C. Fear of missing out (FOMO): overview, theoretical underpinnings, and literature review on relations with severity of negative affectivity and problematic technology use. Brazilian Journal of Psychiatry. 2021. Vol. 43, No. 2. P. 203–209. https://doi.org/10.1590/1516-4446-2020-0870
  15. Groenestein E., Willemsen L., van Konings­bruggen G. M., Kerkhof P. Exploring the dimensionality of fear of missing out: Associations with related constructs. Cyberpsychology: Journal of Psychosocial Research on Cyberspace. 2024. Vol. 18, No. 1. Article 4. https://doi.org/10.5817/CP2024-1-4
  16. Groenestein E., Willemsen L., van Koningsbruggen G. M., Ket H., Kerkhof P. The relationship between fear of missing out, digital technology use, and psychological well-being: A scoping review of conceptual and empirical issues. PLOS ONE. 2024. Vol. 19, No. 10. e0308643. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0308643
  17. Hayran C., Anik L., Gürhan-Canli Z. A threat to loyalty: Fear of missing out (FOMO) leads to reluctance to repeat current experiences. PLOS ONE. 2020. Vol. 15, No. 4. e0232318. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0232318
  18. Hunt M. G., Marx R., Lipson C., Young J. No More FOMO: Limiting Social Media Decreases Loneliness and Depression. Journal of Social and Clinical Psychology. 2018. Vol. 37, No. 10. P. 751–768. https://doi.org/10.1521/jscp.2018.37.10.751
  19. Jayawickreme E., Zachry C. E., Fleeson W. Whole Trait Theory: An integrative approach to examining personality structure and process. Personality and Individual Differences. 2019. Vol. 136. P. 2–11. https://doi.org/10.1016/j. paid.2018.06.045
  20. Kong L., Sun H., He W., Hu W. Distraction or motivation? Unraveling the role of fear of missing out on college students’ learning engagement. BMC Psychology. 2024. Vol. 12. Article 687. https://doi.org/10.1186/s40359-024-02164-z
  21. Li J., Zhou Y., Liu Y., Yu Z., Gao X. Profiles of fear of missing out and their social media use among young adults: A six-month longitudinal study. Addictive Behaviors. 2024. Vol. 149. 107899. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2023.107899
  22. Lo Coco G., Salerno L., Franchina V., Latona A., Giordano C. Examining bi-directionality between fear of missing out and problematic smartphone use: A two-wave panel study among adolescents. Addictive Behaviors. 2020. Vol. 106. 106360. https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2020.106360
  23. Mazlum M. M., Atalay A. Developing the fear of missing out (FoMO) scale for university students: The validity and reliability study. Journal of Pedagogical Research. 2022. Vol. 6, No. 4. P. 20–34. https://doi.org/10.33902/JPR.202215485
  24. Piko B. F., Müller V., Kiss H., Mellor D. Exploring contributors to FoMO (fear of missing out) among university students: The role of social comparison, social media addiction, loneliness, and perfectionism. Acta Psychologica. 2025. Vol. 253. 104771. https://doi.org/10.1016/j.actpsy.2025.104771
  25. Przybylski A. K., Murayama K., DeHaan C. R., Gladwell V. Motivational, emotional, and behavioral correlates of fear of missing out. Computers in Human Behavior. 2013. Vol. 29, No. 4. P. 1841–1848. https://doi.org/10.1016/j.chb.2013.02.014
  26. Rifkin J. R., Chan C., Kahn B. E. Anxiety about the social consequences of missed group experiences intensifies fear of missing out (FOMO). Journal of Personality and Social Psychology. 2025. Vol. 128, No. 2. P. 300–313. https://doi.org/10.1037/pspa0000418
  27. Servidio R., Craig F., Soraci P. et al. Loneliness moderates the predictive effect of the trait-state FoMO pathway on problematic social media use. Addictive Behaviors Reports. 2025. Vol. 21. 100612. https://doi.org/10.1016/j.abrep.2025.100612
  28. Sun C., Sun B., Lin Y., Zhou H. Problematic Mobile Phone Use Increases with the Fear of Missing Out Among College Students: The Effects of Self-Control, Perceived Social Support and Future Orientation. Psychology Research and Behavior Management. 2022. Vol. 15. P. 1–8. https://doi.org/10.2147/PRBM.S345650
  29. Tandon A., Dhir A., Talwar S., Kaur P., Mäntymäki M. Dark consequences of social media-induced fear of missing out (FoMO): Social media stalking, comparisons, and fatigue. Technological Forecasting and Social Change. 2021. Vol. 171. 120931. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2021.120931
  30. Trope Y., Liberman N. Construal-level theory of psychological distance. Psychological Review. 2010. Vol. 117. P. 440–463. https://doi.org/10.1037/a0018963
  31. Wegmann E., Oberst U., Stodt B., Brand M. Online-specific fear of missing out and Internet-use expectancies contribute to symptoms of Internet-communication disorder. Addictive Behaviors Reports. 2017. Vol. 5. P. 33–42. https://doi.org/10.1016/j.abrep.2017.04.001
  32. Zhang Z., Jiménez F. R., Cicala J. E. Fear of Missing Out Scale: A self-concept perspective. Psychology & Marketing. 2020. Vol. 37, No. 11. P. 1619–1634. https://doi.org/10.1002/mar.21406