Ірина Поспелова, Ольга Бережна ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУЇЦИДАЛЬНОГО РИЗИКУ ЖІНОК-ВПО В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 73-81.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-3-8

Ірина Поспелова,
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8802-475X

Ольга Бережна,
здобувач вищої освіти зі спеціальності 053 Психологія
кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-9367-6676

 

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУЇЦИДАЛЬНОГО РИЗИКУ ЖІНОК-ВПО В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

У статті проаналізовано співвідношення реактивної й особистісної тривожності, нервово-психічної нестійкості та суїцидального ризику у жінок із досвідом внутрішнього переміщення, які під час повномасштабної війни проживають у сільських громадах України. Дослідження мало поперечний порівняльно-кореляційний дизайн. У вибірку ввійшли 50 жінок віком 18–65 років: 27 жінок-ВПО та 23 місцеві мешканки тих самих громад. Використано опитувальник тривожності Ч. Спілбергера в адаптації Ю. Ханіна, методику «Прогноз» В. Бодрова і тест суїцидальних реакцій СР-45 П. Юнацкевича. Міжгрупові відмінності оцінювали параметричними та категоріальними критеріями, зв’язки між показниками – кореляцією Пірсона, а підгрупи жінок-ВПО, сформовані за значенням Sr, – H-критерієм Краскела–Уолліса з подальшими попарними порівняннями. У жінок-ВПО реактивна тривожність була вищою, ніж у місцевих мешканок (M=54,67; SD=11,83 проти M=46,35; SD=11,07; t=2,552; p=0,014; d=0,72), тоді як різниця за особистісною тривожністю не досягла статистичної значущості. Середні значення Sr і нервово-психічної нестійкості між статусними групами не відрізнялися. Суїцидальний ризик був пов’язаний із нервово-психічною нестійкістю (r=0,509), реактивною (r=0,466) та особистісною тривожністю (r=0,440; усі p<0,01). Непараметричне зіставлення підгруп за Sr виявило відмінність лише за нервово-психічною нестійкістю (H(2)=8,717; p=0,013; ε²=0,280); після корекції Холма значущою залишилася різниця між підгрупами низького й критичного ризику (U=0; p_adj=0,013). Результати підтримують комплексний скринінг, у якому оцінювання тривожності поєднується з аналізом регулятивного ресурсу та доступності соціальної підтримки. Водночас поперечний дизайн не дає підстав для причинних висновків щодо статусу ВПО або сільського проживання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

жінки-ВПО, суїцидальний ризик, реактивна тривожність, нервово-психічна нестійкість, сільські громади, війна, психосоціальна превенція

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Блінова О. Є. Соціально-психологічна адаптація вимушених мігрантів: підходи і проблеми вивчення феномена акультурації. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2016. Вип. 3(1). С. 111–117.
  2. Величко Т. П. Психологічні чинники суїцидальних ризиків. Габітус. 2020. Вип. 19. С. 100–105. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.19.17
  3. Гундертайло Ю. Д. Проблеми стигматизації і самостигматизації внутрішньо переміщених осіб у процесі відновлення життєвої неперервності після переживання травматичних подій. Наукові студії із соціальної та політичної психології. 2018. Вип. 42(45). С. 160–169. https://doi.org/10.33120/ssj.vi42(45).201
  4. Дюркгайм Е. Самогубство: соціологічний етюд / пер. з фр. Київ : Основи, 1998. 519 с.
  5. Ісаков Р. І. Стан соціально-психологічної адаптації/ дезадаптації в структурі депресивних розладів різного ґенезу у жінок з різним рівнем ураженості внаслідок дії дезадаптуючих чинників макросоціального рівня. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2020. № 1. С. 89–96. https://doi.org/10.11603/1811-2471. 2020.v.i1.11075
  6. Карамушка Л. М., Карамушка Т. В. Емпіричне дослідження особливостей психічного здоров’я вимушених «внутрішніх» переселенців в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2022. № 2(26). С. 48–59. https://doi.org/10.31108/2.2022.2.26.6
  7. Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Корня Л. В. Психологічна оцінка суїцидального ризику у військовослужбовців: методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2019. 206 с.
  8. Пилягіна Г. Я., Винник М. І. Проблема саморуйнівної поведінки серед населення України. Новини медицини та фармації. 2007. № 215. С. 10–11. URL: https://www.mif-ua.com/archive/article/1364
  9. Спринська З. В. Психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 6. С. 50–56.
  10. Фалько Н., Варіна Г., Горобець С. Психологічні особливості розвитку життєстійкості та конструктивних копінг-стратегій поведінки у вимушено переміщених осіб. Психологічні травелоги. 2025. № 1. С. 160–169. https://doi.org/10.31891/PT-2025-1-17
  11. Shneidman E. S. The Suicidal Mind. New York : Oxford University Press, 1996. 208 p. https://doi.org/10.1093/oso/9780195103663.001.0001
  12. Bogic M., Ajdukovic D., Bremner S. et al. Factors associated with mental disorders in long-settled war refugees: refugees from the former Yugoslavia in Germany, Italy and the UK. The British Journal of Psychiatry. 2012. Vol. 200, no. 3. P. 216–223. https://doi.org/10.1192/bjp.bp.110.084764
  13. Cacioppo J. T., Cacioppo S. The phenotype of loneliness. European Journal of Developmental Psychology. 2012. Vol. 9, no. 4. P. 446–452. https://doi.org/10.1080/17405629.2012.690510
  14. Calati R., Ferrari C., Brittner M., Oasi O., Olié E., Carvalho A. F., Courtet P. Suicidal thoughts and behaviors and social isolation: A narrative review of the literature. Journal of Affective Disorders. 2019. Vol. 245. P. 653–667. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.11.022
  15. De Jong Gierveld J., Havens B. Cross-national comparisons of social isolation and loneliness: introduction and overview. Canadian Journal on Aging. 2004. Vol. 23, no. 2. P. 109–113. https://doi.org/10.1353/cja.2004.0021
  16. Fazel M., Reed R. V., Panter-Brick C., Stein A. Mental health of displaced and refugee children resettled in high-income countries: Risk and protective factors. The Lancet. 2012. Vol. 379, no. 9812. P. 266–282. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60051-2
  17. Fukunaga R., Abe Y., Nakagawa Y. et al. Living alone is associated with depression among the elderly in a rural community in Japan. Psychogeriatrics. 2012. Vol. 12, no. 3. P. 179–185. https://doi.org/10.1111/j.1479-8301.2012.00402.x
  18. Joiner T. Why People Die by Suicide. Cambridge, MA : Harvard University Press, 2005. 288 p.
  19. Kaneko Y., Motohashi Y., Sasaki H., Yamaji M. Prevalence of depressive symptoms and related risk factors for depressive symptoms among elderly persons living in a rural Japanese community. Community Mental Health Journal. 2007. Vol. 43, no. 6. P. 583–590. https://doi.org/10.1007/s10597-007-9096-5
  20. Miller K. E., Rasmussen A. War exposure, daily stressors, and mental health in conflict and post-conflict settings: bridging the divide between trauma-focused and psychosocial frameworks. Social Science & Medicine. 2010. Vol. 70, no. 1. P. 7–16. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2009.09.029
  21. Miller K. E., Rasmussen A. The mental health of civilians displaced by armed conflict: an ecological model of refugee distress. Epidemiology and Psychiatric Sciences. 2017. Vol. 26, no. 2. P. 129–138. https://doi.org/10.1017/S2045796016000172
  22. Olfson M., Cosgrove C. M., Altekruse S. F., Wall M. M., Blanco C. Living alone and suicide risk in the United States, 2008–2019. American Journal of Public Health. 2022. Vol. 112, no. 12. P. 1774–1782. https://doi.org/10.2105/AJPH.2022.307080
  23. Sahle B. W., Reavley N. J., Li W. et al. The association between adverse childhood experiences and common mental disorders and suicidality: an umbrella review of systematic reviews and meta-analyses. European Child & Adolescent Psychiatry. 2022. Vol. 31, no. 10. P. 1489–1499. https://doi.org/10.1007/s00787-021-01745-2
  24. Shaw R. J., Cullen B., Graham N. et al. Living alone, loneliness and lack of emotional support as predictors of suicide and self-harm: a nine-year follow up of the UK Biobank cohort. Journal of Affective Disorders. 2021. Vol. 279. P. 316–323. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.10.026
  25. Steel Z., Chey T., Silove D. et al. Association of torture and other potentially traumatic events with mental health outcomes among populations exposed to mass conflict and displacement: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2009. Vol. 302, no. 5. P. 537–549. https://doi.org/10.1001/jama.2009.1132
  26. Van Orden K. A., Witte T. K., Cukrowicz K. C., Braithwaite S. R., Selby E. A., Joiner T. E. The interpersonal theory of suicide. Psychological Review. 2010. Vol. 117, no. 2. P. 575–600. https://doi.org/10.1037/a0018697
  27. Wasserman D. (Ed.). Suicide: An Unnecessary Death. London : Martin Dunitz, 2001. 286 p.
.