Анатолій Массанов ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ ЯК ЧИННИК АТРАКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОДОЛАННІ СОЦІАЛЬНИХ БАР’ЄРІВ

// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 54-63.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-3-6

Анатолій Массанов,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1002-4941

 

ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ ЯК ЧИННИК АТРАКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У ПОДОЛАННІ СОЦІАЛЬНИХ БАР’ЄРІВ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглиблення наукових уявлень про психологічні механізми послаблення та подолання соціальних бар’єрів, а також про роль упевненості у собі й атрактивності особистості в цьому процесі. Незважаючи на значну кількість досліджень упевненості, самоефективності, міжособистісної атракції, самопрезентації та труднощів соціальної взаємодії, недостатньо теоретично розкритим залишається взаємозв’язок цих феноменів у контексті послаблення та подолання соціальних бар’єрів. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати роль упевненості у собі як особистісного чинника атрактивності та розкрити психологічні механізми, через які пов’язана з упевненістю атрактивність особистості може сприяти подоланню соціальних бар’єрів у міжособистісній взаємодії. Методи дослідження: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація наукових підходів; структурно-функціональний аналіз, теоретичне моделювання та інтерпретація результатів попередніх досліджень. У результаті теоретичного аналізу обґрунтовано роль упевненості у собі як особистісного чинника формування атрактивності, можливий вплив якого реалізується через соціально-комунікативні прояви впевненості та їх сприйняття партнером. Виокремлено два взаємопов’язані механізми участі впевненості у послабленні та подоланні соціальних бар’єрів: внутрішньоособистісний, пов’язаний зі зменшенням внутрішньої невизначеності й соціальної тривожності та підтриманням готовності особистості до соціальної активності, і міжособистісний, що передбачає соціально-комунікативні прояви впевненості, їх сприйняття й оцінювання партнером та можливе формування атрактивності як проміжної ланки. Розроблено структурно-функціональну модель, яка інтегрує обидва шляхи та передбачає зворотний зв’язок, за якого сприятлива реакція партнера й позитивний досвід соціальної взаємодії можуть підтримувати впевненість особистості та її готовність до подальших соціальних контактів. Запропонована модель створює теоретичне підґрунтя для емпіричної перевірки зв’язків між упевненістю у собі, її соціально-комунікативними проявами, атрактивністю та соціальними бар’єрами, зокрема припущення про опосередковану роль атрактивності.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

впевненість у собі, атрактивність особистості, соціальні бар’єри, міжособистісна взаємодія, соціально-комунікативна поведінка, самопрезентація, соціальна тривожність, міжособистісне сприйняття, психологічна дистанція

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Батраченко І., Сурякова М., Учитель І. Соціальна тривожність у міжособистісній взаємодії студентів. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. Вип. 10. С. 3–11. https://doi.org/10.30970/PS.2021.10.1
  2. Березовська Л. І. Взаємозв’язок самооцінки та самопрезентації молоді у соціальних мережах. Вчені записки Університету «КРОК». № 3(71). С. 142–149. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-71-142-149
  3. Водолазська О. О., Цимбал М. Р. Факторна структура упевненої у собі особистості. Наукові пер­спективи. № 9(39). С. 541–551. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2023-9(39)-541-551
  4. Массанов А. В. Психологічні бар’єри особистості. Наука і освіта. 2024. № 1. С. 63–67. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-1-10
  5. Остролуцька Л., Христюк О. Страхи та бар’єри початку професійної діяльності в майбутніх психологів в умовах сучасних викликів. Юридична психологія. № 2(35). С. 81–89. https://doi.org/10.33270/03243502.90
  6. Цопа В. А., Чеберячко С. І., Хожило І. І., Дерюгін О. В., Білько Т. О. Соціальна тривожність працівників в організації: аспекти управління та профілактики. Публічне управління та соціальна робота. 2025. № 2(6). С. 31–40. https://doi.org/10.32782/3041-1319/2025-2-5
  7. Bandura A. Self-efficacy: Toward a unifying theory of behavioral change. Psychological Review. 1977. Vol. 84, No. 2. P. 191–215. https://doi.org/10.1037/0033-295X.84.2.191
  8. Bandura A. Self-Efficacy: The Exercise of Control. New York : W. H. Freeman, 1997. 604 p.
  9. Byrne D. Interpersonal attraction and attitude similarity. Journal of Abnormal and Social Psychology. Vol. 62, No. 3. P. 713–715. https://doi.org/10.1037/h0044721
  10. Byrne D. The Attraction Paradigm. New York : Academic Press, 1971.
  11. Dismuke A. N., Pond R. S. Jr. Increasing efficacy to reduce state anxiety: An application of the self-presentation theory of social anxiety. Journal of Social and Clinical Psychology. Vol. 43, No. 5. P. 445–472. https://doi.org/10.1521/jscp.2024.43.5.445
  12. Dufner M., Krause S. On How to Be Liked in First Encounters: The Effects of Agentic and Communal Behaviors on Popularity and Unique Liking. Psychological Science. 2023. Vol. 34, No. 4. https://doi.org/10.1177/09567976221147258
  13. Gabriel S., Renaud J. M., Tippin B. When I think of you, I feel more confident about me: The relational self and self-confidence. Journal of Experimental Social Psychology. 2007. Vol. 43, No. 5. P. 772–779. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2006.07.004
  14. Harris M. A., Orth U. The link between self-esteem and social relationships: A meta-analysis of longitudinal studies. Journal of Personality and Social Psychology. 2020. Vol. 119, No. 6. P. 1459–1477. https://doi.org/10.1037/pspp0000265
  15. Itzchakov G., Reis H. T., Weinstein N. How to foster perceived partner responsiveness: High-quality listening is key. Social and Personality Psychology Compass. 2022. Vol. 16, No. 1. e12648. https://doi.org/10.1111/spc3.12648
  16. Laurenceau J.-P., Barrett L. F., Pietromonaco P. R. Intimacy as an interpersonal process: The importance of self-disclosure, partner disclosure, and perceived partner responsiveness in interpersonal exchanges. Journal of Personality and Social Psychology. Vol. 74, No. 5. P. 1238–1251. https://doi.org/10.1037/0022-3514.74.5.1238
  17. Li N. P., Yong J. C., Tsai M.-H., Lai M. H. C., Lim A. J. Y., Ackerman J. M. Confidence is sexy and it can be trained: Examining male social confidence in initial, opposite-sex interactions. Journal of Personality. 2020. Vol. 88, No. 6. P. 1235–1251. https://doi.org/10.1111/jopy.12568
  18. Maddux J. E., Norton L. W., Leary M. R. Cognitive components of social anxiety: An investigation of the integration of self-presentation theory and self-efficacy theory. Journal of Social and Clinical Psychology. 1988. Vol. 6. P. 180–190
  19. Montoya R. M., Kershaw C., Prosser J. L. A meta-analytic investigation of the relation between interpersonal attraction and enacted behavior. Psychological Bulletin. 2018. Vol. 144, No. 7. P. 673–709. https://doi.org/10.1037/bul0000148
  20. Reis H. T., Itzchakov G. “Do you hear me?”: Understanding the interplay of listening and perceived partner responsiveness. Current Opinion in Psychology. 2023. Vol. 52. Article 101615. https://doi.org/10.1016/j.copsyc.2023.101615
  21. Reis H. T., Shaver P. R. Intimacy as an interpersonal process. In: Duck S. (ed.). Handbook of Personal Relationships: Theory, Research and Interventions. Chichester : Wiley, 1988. P. 367–389.
  22. Schlenker B. R., Leary M. R. Social anxiety and self-presentation: A conceptualization model. Psychological Bulletin. 1982. Vol. 92, No. 3. P. 641–669. https://doi.org/10.1037/0033-2909.92.3.641