// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 18-28.
Олексій Василенко,
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти
за спеціальністю 053 Психологія,
кафедра педагогіки та психології,
Міжнародний університет,
Фонтанська дорога, 33, м. Одеса,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-7365-5720
ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕСУРСНОСТІ ОСІБ РІЗНОГО РІВНЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ
АНОТАЦІЯ:
У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення індивідуально-психологічних особливостей психологічної ресурсності осіб із різним рівнем посттравматичного зростання. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого вивчення психологічних механізмів, що забезпечують позитивну трансформацію особистості після переживання психотравмуючих подій в умовах воєнної травматизації суспільства. Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених проблематиці посттравматичного зростання та психологічної ресурсності, взаємозв’язок між цими феноменами залишається недостатньо дослідженим, що визначає наукову й практичну значущість представленого дослідження. Теоретичний аналіз сучасних досліджень дає підстави розглядати психологічну ресурсність як інтегративну характеристику особистості, що сприяє конструктивному опрацюванню травматичного досвіду та створює психологічні можливості для позитивних особистісних змін після пережитих психотравмуючих подій. Мета дослідження полягає у вивченні особливостей психологічної ресурсності осіб із різним рівнем посттравматичного зростання. Для досягнення поставленої мети використано теоретичні, емпіричні та математико-статистичні методи. Психодіагностичний комплекс включав: а) «Опитувальник посттравматичного зростання PTGI» (Post Traumatic Growth Inventory, Р. Дж. Тедескі, Л. Дж. Калгун, 1996) (Кузікова та ін., 2024); б) «Опитувальник психологічної ресурсності особистості» (Штепа, 2018). Статистичну обробку результатів здійснено із застосуванням методів описової статистики, кореляційного аналізу з використанням коефіцієнта кореляції Пірсона, t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок факторного аналізу методом головних компонент із варімакс-обертанням та якісного аналізу психологічних профілів. Кореляційний аналіз засвідчив наявність статистично значущих додатних взаємозв’язків між показниками посттравматичного зростання та більшістю компонентів психологічної ресурсності, що свідчить про взаємозв’язок між вираженістю психологічної ресурсності та позитивною трансформацією особистості після пережитої психотравми. Результати якісного аналізу підтвердили наявність значущих відмінностей між особами з високим і низьким рівнем посттравматичного зростання. Встановлено, що представники високого рівня посттравматичного зростання характеризуються більшою вираженістю загальної психологічної ресурсності, любові, творчості, допомоги іншим, роботи над собою, відповідальності, прагнення до мудрості та здатності використовувати й оновлювати власні психологічні ресурси. У осіб із низьким рівнем посттравматичного зростання виявлено недостатню сформованість більшості компонентів психологічної ресурсності, що проявляється в обмежених можливостях використовувати власні психологічні ресурси, недостатній готовності до конструктивного переосмислення травматичного досвіду, меншій відкритості до соціальної взаємодії. Отримані результати розширюють сучасні уявлення про взаємозв’язок психологічної ресурсності та посттравматичного зростання і можуть бути використані під час розроблення програм психологічної допомоги, психологічного супроводу та психореабілітації, спрямованих на розвиток психологічної ресурсності, підтримку позитивних особистісних змін і підвищення ефективності психологічної допомоги особам, які пережили психотравмуючі події.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
посттравматичне зростання, психологічна ресурсність, психологічні ресурси, особистість, психотравмуючі події, психологічний профіль, психологічна допомога, психореабілітація, факторний аналіз
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
- Белов О. О., Маркова М. В., Марков А. Р. Посттравматичне зростання: дослідження взаємодії інтра- та інтерпсихічних ресурсів особистості. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2025. Т. 12, № 1(27). С. 22–36. DOI: https://doi.org/10.26565/ 2312-5675-2025-27-02.
- Денисенко Є.В., Пенькова Н.Є., Медведєва О.В. Психологічні ре сурси о собисто сті в умовах життєвої кризи. Габітус. 2022. № 42. С. 142–146. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2022.42.24.
- Дончук Н., Бронзель Л., Іванов І. Психологічні ресурси особистості в умовах організації національного спротиву. Вісник Національного університету оборони України. 2024. № 6(82). С. 34–44. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-82-6-34-44.
- Казанжи М.Й. Психологічна ресурсність студентської молоді в умовах карантинних обмежень. Наука і освіта. 2021. № 1. С. 27–34. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-1-4.
- Климчук В.О. Психологія посттравматичного зростання. 2-ге вид., переробл. і допов. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2021. 158 с.
- Котовська Ю.О. Аналіз співвідношення поняття «посттравматичне зростання» та суміжних із ним понять. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія». 2023. № 16. С. 44–52. DOI: https://doi.org/10.25264/2415-7384-2023-16-44-52.
- Котовська Ю., Матласевич О. Особливості посттравматичного зростання студентської молоді в умовах війни: результати емпіричного дослідження. Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки. 2024. Вип. 21. С. 154–164. DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2024.21.19.
- Кузікова С., Зливков В., Лукомська С., Щербак Т., Котух О. Психологічний супровід особистості в умовах війни: навч. посіб. Київ; Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М.. 2024. 260 с. URL: https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/14947.
- Лазос Г.П. Посттравматичне зростання: теоретичні моделі, нові перспективи для практики. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. 1, вип. 45. С. 120–127.
- Лукомська С.О. Ре сурсний підхід до подолання о собистістю кризових ситуацій. Науковий вісник Херсонського д ержавного університету. С ерія «Психол огічні науки». 2020. Вип. 1. С. 190–195. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-1-26.
- Музичко Л.В. Психологічна ресурсність особистості та її резильєнтність. Журнал соціальної та практичної психології. 2023. № 1. С. 28–33. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-2023-1-5.
- Харитонова Н. Посттравматичне зростання, як основа психологічного супроводу ветеранів російсько-української війни: огляд досліджень. Psychology Travelogs. 2023. № 1. С. 167–189. DOI: https://doi.org/10.31891/PT-2023-1-17.
- Штепа О.С. Психологічна ресурсність як критерій індивідуального здоров’я. Проблеми сучасної психології. 2016. Вип. 32. С. 571–585.
- Штепа О.С. Опитувальник психологічної ресурсності особистості: результати розробки й апробації авторської методики. Пробл еми сучасної психології. 2018. Вип. 39. С. 380–399. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-39.380-399.
- Calhoun L.G., Tedeschi R.G. Handbook of Posttraumatic Growth: Research and Practice. Mahwah, NJ : Lawrence Erlbaum Associates, 2006. 408 p. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315805597.
- Christopher M.A. A broader view of trauma: A bio-psychosocial-evolutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review. 2004. Vol. 24, № 1. P. 75–98. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2003.12.003.
- Chykhantsova O., Serdiuk L. Personal Features and Their Impact on an Individual’s Hardiness. Problems of Modern Psychology. 2023. Issue 62. P. 23–43. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2023-62.23-43.
- Favaretto T.C., Both L.M., Benetti S.P. C., Freitas L. H. M. Understanding the psychodynamic functioning of patients with PTSD and CPTSD: Qualitative analysis from the OPD-2 interview. Psicologia: Reflexão e Crítica. 2022. Vol. 35. Article 9. DOI: https://doi.org/10.1186/s41155-022-00211-5.
- Ganai U.J., Sachdev S., Bhat N.A., Bhushan B. Associations between posttraumatic stress symptoms and posttraumatic growth elements: A network analysis. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2024. Vol. 16, № 5. P. 731–740. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001411.
- Hamby S., Taylor E., Segura A., Weber M.C. A dual-factor model of posttraumatic responses: Which is better, high posttraumatic growth or low symptoms? Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy. 2022. Vol. 14, Suppl. 1. P. S148–S156. DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001122.
- Hobfoll S.E. Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist. 1989. Vol. 44, № 3. P. 513–524. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513.
- Janoff-Bulman R. Posttraumatic growth: Three explanatory models. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15, № 1. P. 30–34. URL: http://www.jstor.org/stable/20447198.
- Joseph S., Linley P.A. Positive adjustment to threatening events: An organismic valuing theory of growth through adversity. Review of General Psychology. 2005. Vol. 9, № 3. P. 262–280. DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.9.3.262.
- Romeo A., Castelli L., Zara G., Di Tella M. Posttraumatic growth and posttraumatic depreciation: Associations with core beliefs and rumination. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Vol. 19, № 23. Article 15938. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph192315938.
- Russell B., Mussap A.J. Rumination and threat-biased interpretation mediate posttraumatic stress and growth responses to military stressors. Military Psychology. 2023. Vol. 35, № 6. P. 537–552. DOI: https://doi.org/10.1080/08995605.2022.2127618.
- Tedeschi R.G., Calhoun L.G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress. 1996. Vol. 9, № 3. P. 455–471. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.2490090305.
- Tedeschi R.G., Calhoun L.G. Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry. 2004. Vol. 15, № 1. P. 1–18. DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1501_01.
- Tedeschi R.G., Cann A., Taku K., Senol-Durak E., Calhoun L. G. The Posttraumatic Growth Inventory: A revision integrating existential and spiritual change. Journal of Traumatic Stress. 2017. Vol. 30, № 1. P. 11–18. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.22155.






















