// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 157-165.

Людмила Кримчак,
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри соціальної роботи
та управління соціальними процесами,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
просп. Науки, 72, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-9624-2953

 


РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНОЇ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ


АНОТАЦІЯ:

У статті здійснено теоретико-емпіричне обґрунтування проблеми розвитку професійної резильєнтності майбутніх фахівців із соціальної роботи в умовах воєнних викликів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю подолання парадоксу, за якого фахівець, забезпечуючи соціально-психологічну підтримку вразливим категоріям населення (ветерани, ВПО, особи з інвалідністю), сам стає вразливим до вторинної травматизації та професійного вигорання. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та визначення педагогічних умов розвитку професійної резильєнтності як ключового чинника готовності фахівців до діяльності в умовах кризових викликів. Методологічний апарат дослідження ґрунтувався на системному підході, що дозволило інтегрувати теоретичний аналіз феномену з емпіричним вивченням професійних труднощів фахівців соціальної сфери (n=85). У ході роботи застосовано комплекс методів, зокрема теоретико-методологічний аналіз, анкетування, кейс-стаді та метод педагогічного моделювання. Результати дослідження засвідчують, що професійна резильєнтність є динамічною системною якістю, яка об’єднує когнітивний, емоційний, поведінковий та мотиваційний компоненти. Емпірично доведено існування «методологічного розриву» та дефіциту інституційної супервізії (потреба у підтримці становить x = 7,59 за 10-бальною шкалою), що є головними чинниками виснаження ресурсів фахівців. На основі виявлених професійних ризиків (когнітивно-бюрократичний тиск, вторинна травматизація) обґрунтовано модель формування професійної стійкості через впровадження проблемно-орієнтованого кейс-менеджменту, навчальних балінтовських груп, тренінгів кризового менеджменту та сократівських діалогів. Запропонований комплекс методів дозволяє трансформувати стан професійного безсилля в експертну впевненість, що є критично важливим для збереження якості соціальних послуг.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійна резильєнтність, соціальна робота, професійне вигорання, вторинна травматизація, інституційна підтримка, супервізія, педагогічні умови, професійна ідентичність, кейс-менеджмент


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:


ЛІТЕРАТУРА:
  1. Горошкова Л. А., Засєкіна Т. М., Герасименко Ю. С. Професійне благополуччя та психологічна стійкість викладачів вищої школи в умовах війни. Наука і техніка сьогодні (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка», Серія «Фізико-математичні науки», Серія «Техніка»). 2026. Т. 1. №. 55. С. 1218–1231. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2026-1(55)-1218-1231
  2. Карпенко О., Лісовцева О. Форми і методи профілактики професійного вигорання соціальних працівників: теоретичні підходи та сучасні виклики. Соціальна робота та соціальна освіта. 2026. № 2 (17). С. 34–47. https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(17).2026.361098
  3. Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика : монографія. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с.
  4. Мерзлякова О. Л. Резильєнтність або психологічна стійкість: концепт, вимірювання, розвиток (аналітичнийогляд). Аналітичний вісник у сфері освіти й науки. 2023. №. 18. С. 96–120. DOI: https://doi.org/10.33407/lib.NAES.737306
  5. Мойсеюк В. П., Столяренко О. Б., Жиляк Н. В. Наукові основи формування резильєнтності соціальних працівників і психологів. Інклюзія і суспільство. № 1. С. 100–106. DOI: https://doi.org/10.32782/2787-5137-2025-1-12
  6. Місаїлова К., Лавриненко Д., Креденцер О. Шкала резильєнтності на робочому місці (R@ W SCALE): адаптація та психометричні властивості. Наука і освіта. № 4. С. 60–69. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2025-4-7
  7. Сейко Н. А., Котловий С. А., Літяга І. В. Навчальна практика майбутніх магістрів соціальної роботи: кейси для розвитку резильєнтності. Науковий вісник Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. №. 20. С. 148–155. DOI: https://doi.org/10.32782/2410-2075-2025-20.19
  8. Синенький В. М., Курляк М. Д., Крук А. Я. Психологічні чинники розвитку стресостійкості працівників правоохоронних органів в умовах воєнного стану: українські реалії та закордонний досвід. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. № 2. С. 66–72. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8040/2024-2-10
  9. Ставицька С. О. Теоретичний аналіз психологічних чинників стійкості професійного «Я» викладачів соціономічної сфери в умовах освітнього стресу. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. № 1. С. 94–99. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.1.16
  10. Чиханцова О. А. Розвиток резильєнтності особистості в ситуаціях невизначеності. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. Том 34 (73). № 1. С. 35–40. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2023.1/07
  11. Bonanno G. A. Loss, trauma, and human resilience: Have we underestimated the human capacity to thrive after extremely aversive events? American Psychologist. 2004. Vol. 59, № 1. P. 20–28. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.1.20
  12. Connor K. M., Davidson J. R. T. Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC). Depression and Anxiety. 2003. Vol. 18, № 2. P. 76–82. DOI: https://doi.org/10.1002/da.10113
  13. Hobfoll S. E. Conservation of resources: A new attempt at conceptualizing stress. American Psychologist. Vol. 44, № 3. P. 513–524. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.3.513
  14. Kannai R., Krontal S., Freud T., Biderman A. Balint groups: an effective tool for improving health professionals’ perceived well-being. Israel Journal of Health Policy Research. 2024. Vol. 13, no. 1. 31 p. DOI: 10.1186/s13584-024-00618-8.
  15. Kobasa S. C. Stressful life events, personality, and health: An inquiry into hardiness. Journal of Personality and Social Psychology. 37(1). P. 1–11. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.37.1.1
  16. Koss, V. The concept and essence of professional resilience in psychology and professional resilience as a psychological characteristic of activity in extreme conditions. Baltic Journal of Legal and Social Sciences. № 4. P. 271–278. DOI: https://doi.org/10.30525/2592-8813-2025-4-34
  17. Maslach C., Leiter M. P. Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry. Vol. 15, № 2. P. 103–111. DOI: https://doi.org/10.1002/wps.20311
  18. Peterson C., Seligman M. E. P. Character strengths and virtues: A handbook and classification. Oxford : Oxford University Press, 2004. 800 p. URL: https://www.scirp.org/reference/referencespapers?referenceid=138655
  19. Reivich K., Shatté A. The resilience factor: 7 essential skills for overcoming life’s inevitable obstacles. New York : Broadway Books, 2002. 308 p.
  20. Southwick S. M., Charney D. S. Resilience: The science of mastering life’s greatest challenges. Cambridge : Cambridge University Press, 2012. 340 p. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139013857
  21. Werner E. E. Resilience in development. Current Directions in Psychological Science. 1995. Vol. 4, № 3. P. 81–85. DOI: https://doi.org/10.1111/1467-8721.ep10772327
  22. Zimbardo P. G. The Lucifer effect: Understanding how good people turn evil. New York : Random House, 2007. 551 p. URL: https://www.academia.edu/59130385/The_Lucifer_Effect_Understanding_How_Good_People_Turn_Evil