// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 109-115.
Олеся Чернякова,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри психології та філософії,
Київський університет інтелектуальної власності та права,
вул. Харківське шосе, 210, м. Київ, Україна;
доцент кафедри міждисциплінарних соціально-гуманітарних студій,
Товариство з обмеженою відповідальністю
«Технічний університет «Метінвест Політехніка»,
вул. Південне шосе, 80, м. Запоріжжя, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-0384-4829
Олександр Гришко,
кандидат психологічних наук, доцент,
кафедри філософії та психології,
Київський університет інтелектуальної власності та права,
вул. Харківське шосе, 210, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-3351-2902
Інна Подвиженко,
здобувачка другого (магістерського) рівня
вищої освіти спеціальності, С4 Психологія,
Київський університет інтелектуальної власності та права,
вул. Харківське шосе, 210, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-2059-16431
ПСИХОЛОГІЧНИЙ КОУЧИНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
АНОТАЦІЯ:
У статті досліджено психологічний коучинг як інструмент розвитку резилієнтності особистості в умовах воєнного стану. Актуальність дослідження викликана зростанням психологічних навантажень, пов’язаних із тривалим впливом воєнних подій, що висуває нові вимоги до адаптаційних можливостей людини та збереження її психічного благополуччя. Особливу увагу зосереджено на необхідності пошуку ефективних психологічних засобів підтримки особистості в умовах невизначеності, хронічного стресу та постійних соціальних змін. На основі аналізу наукових підходів розкрито зміст понять «стрес», «стресостійкість», «психологічна стійкість» і «резилієнтність», визначено їх місце в системі психологічних ресурсів особистості. Обґрунтовано, що резилієнтність доцільно розглядати як динамічний процес позитивної адаптації до складних життєвих обставин, який передбачає не лише здатність витримувати труднощі, а й можливість відновлення та подальшого особистісного розвитку. Проаналізовано сутність психологічного коучингу та його потенціал у формуванні усвідомленості, відповідальності, цілеспрямованості й психологічної гнучкості особистості. Емпіричне дослідження проведено за участю 32 респондентів віком від 23 до 31 року та передбачало констатувальний і формувальний етапи. Для оцінювання рівня сприйнятого стресу та резилієнтності використано Шкалу сприйнятого стресу PSS-10 і Шкалу резилієнтності Коннора-Девідсона. Формувальний вплив складався з шести коучингових занять, спрямованих на розвиток навичок стрес-менеджменту, емоційної саморегуляції та конструктивних копінг-стратегій. За результатами повторної діагностики та застосування t-критерію Стьюдента для парних вибірок виявлено невелику, але статистично значущу позитивну динаміку показників: зниження рівня сприйнятого стресу та підвищення рівня резилієнтності. Отримані результати дають підстави розглядати психологічний коучинг як перспективний засіб актуалізації внутрішніх ресурсів і підтримки адаптаційного потенціалу особистості в умовах воєнного стану.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
резилієнтність, психологічний коучинг, воєнний стан, психологічна стійкість, адаптаційні ресурси особистості
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
- Бєлкін І. Коучинг – інноваційний метод навчання. Modern Information Technologies and Innovation Methodologies of Education in Professional Training Methodology Theory Experience Problems. 2016. № 47. С. 119–123.
- Зінченко Д. О. Теоретичні погляди на природу резильєнтності в сучасній психології: сутність і зміст. Наукові записки. Сер. Психологія. 2025. № 2. С. 53–58. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-2-7.
- Зошій I. В. Психологічна стійкість особистості в екстремальних умовах життєдіяльності. Наукові записки Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Сер. Педагогіка і психологія. 2024. № 2 (4). С. 104–106. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-1297/2024-2-17 .
- Кравцова О. Стресостійкість особистості як психологічний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Сер. Соціальні та поведінкові науки. Сер. Управління та адміністрування. 2019. № 7 (36). С. 98–117. DOI: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐7(36)‐98‐117.
- Крупник І. Р. Коучинг в освіті: теорія і практика. Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. Психологічні науки. 2024. № 2. С. 22–27. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2024-2-3.
- Кудінова М. Теоретичні підходи до визначення сутності поняття «стресостійкість». Молодий вчений. 2019. № 3 (67). С. 137–143. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-28.
- Орос М. М., Гал А. В. Стрес, дистрес, його види та корекція. Ліки України. 2021. № 7 (253). С. 32–35. DOI: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.7(253).245660.
- П’янківська Л. Вплив наслідків війни на психічне здоров’я людини: огляд зарубіжних досліджень. Collection of scientific papers «SCIENTIA», April 1, 2022. Kraków, 2022. С. 79–81.
- Пилипака Ю. І., Романюк В. Л. Стрес як загальний адаптаційний синдром та психічне здоров’я особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2016. № 6. С. 177–182.
- Степова А. С. Психологічні особливості стресостійкості осіб юнацького віку. Молодий вчений. 2018. № 9 (2). С. 314–319.
- Черпіта М. М., Гурич А. Ю., Джеджула О. М. Стресостійкість. Наукові записки Вінницького національного аграрного університету. Сер. Соціально-гуманітарні науки. 2013. № 2. С. 202–208.
- Черхава О. О. Експеримент як інструмент діагностики ступеня резилентності різних соціальних груп в умовах стресу. Актуальнi питання гуманiтарних наук. 2021. Вип 42. Т. 2. С. 168–174. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/42-2-28.
- Ядловська О. С. Шляхи подолання стресостійкості здобувачами вищої освіти. Українські студії в європейському контексті. 2023. № 6. С. 144–150.






















