// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 98-108.

Ганна Супрун,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри логопедії,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3282-7603

Наталія Бабич,
кандидат педагогічних наук, доцент,
завідувач кафедри логопедії,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8923-8960

Марина Овчаренко,
старший викладач кафедри логопедії,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1378-9840

Інна Папп,
старший викладач кафедри логопедії,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0001-0061-2301

Павло Плужник,
старший викладач кафедри логопедії,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка,
бульвар І. Шамо, 18/2, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-6852-2321

ВІДНОВЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ ФУНКЦІЙ І РЕЗИЛЬЄНТІСТЬ ДОРОСЛИХ ІЗ НАБУТИМИ МОВЛЕННЄВИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Повномасштабна війна в Україні спричинила стрімке зростання кількості дорослих пацієнтів та військовослужбовців із набутими порушеннями мови і мовлення внаслідок черепно-мозкових травм, акубаротравм та посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Втрата комунікативної функції у дорослому віці руйнує соціальні зв’язки, викликає мовленнєвий негативізм та вторинну самоізоляцію, що вимагає переходу від парадигми корекції дефіцитів до відновлення комунікативної участі особистості. Мета статті – теоретично обґрунтувати значення відновлення комунікативних функцій у дорослих осіб із набутими порушеннями мови і мовлення як складника та чинника становлення їхньої резильєнтності в умовах війни. Застосовано комплекс теоретичних методів: системно-структурний та порівняльний аналіз наукової літератури (бази даних Scopus, Web of Science, PubMed, фахові українські видання), концептуальне моделювання на основі концепції Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ), комунікативної участі, Life Participation Approach to Aphasia, міждисциплінарного підходу і сучасних моделей резильєнтності. З’ясовано, що специфіка воєнної травми полягає у поєднанні органічних уражень мозку з психоемоційним виснаженням і тривожністю, що суттєво ускладнює динаміку відновлення мовлення. Доведено недостатність ізольованої логопедичної допомоги та обґрунтовано необхідність залучення мультидисциплінарної команди фахівців (співпраця логопеда/терапевта мови і мовлення, нейропсихолога, ерготерапевта, невролога та фахівця з фізичної терапії). Запропоновано авторську інтегративну модель, яка концептуалізує потенційно двосторонній взаємозв’язок між відновленням комунікативних функцій та становленням резильєнтності дорослих із набутими мовленнєвими порушеннями в умовах війни. Особливість моделі полягає в інтеграції функціонального розуміння порушення, комунікативної участі та мультидисциплінарного супроводу у межах єдиною концепції реабілітації. Сформульовано напрями оновлення фахової підготовки логопедів/терапевтів мови і мовлення, що передбачають інтеграцію знань із психології, травма-інформованої логопедії та використання доказових інструментів скринінгу.

набуті розлади мови та мовлення, черепно-мозкова травма, афазія, дизартрія, заїкання, дисфонія, резильєнтність, комунікативна участь, психологія розвитку, дизонтогенез дорослого віку, комплексне оцінювання комунікації, логопедична терапія дорослих, органічні ураження центральної нервової системи, мовленнєва терапія