Леонід Бандюк РАЦІОНАЛЬНЕ ТА ЕМОЦІЙНЕ В СПРИЙНЯТТІ МАЙБУТНЬОГО: УЯВЛЕННЯ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ

// Наука і освіта. – 2026. – №3. – 9-17.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2026-3-1

Леонід Бандюк,
здобувач третього (освітньо-наукового) рівня
вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія,
кафедри загальної та диференційної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К.Д.Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-6835-9712

 

РАЦІОНАЛЬНЕ ТА ЕМОЦІЙНЕ В СПРИЙНЯТТІ МАЙБУТНЬОГО: УЯВЛЕННЯ СУЧАСНИХ УКРАЇНЦІВ

АНОТАЦІЯ:

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розуміння трансформації суб’єктивних уявлень про антиципацію (передбачення майбутнього) в умовах колективної травми, спричиненої повномасштабною війною в Україні. У науковій літературі зберігається дефіцит якісних досліджень, що фіксують імпліцитні, звичайні моделі прогнозування, особливо у контексті радикальної невизначеності. Мета статті – реконструювати структуру та зміст суб’єктивних уявлень сучасних українців про роль раціонального та емоційного у процесі антиципації. На основі якісного дизайну проведено аналіз текстових наративів 52 респондентів (відкрите онлайн-опитування). Застосовувалися індуктивний контент-аналіз, аксіальне кодування, рефлексивний тематичний аналіз та семантичний аналіз ключових метафор. Виявлено домінування ірраціональних, чуттєво-тілесних та образних моделей антиципації (80%) над раціонально-аналітичними (13,5%). Емоції та раціональність у суб’єктивному досвіді частіше сприймаються як перешкода, ніж як інструмент (29% та 25% відповідно), що інтерпретується як наслідок високого рівня фонової тривоги в умовах хронічного стресу. Виявлено зв’язок: негативне ставлення до раціональності пов’язане зі сприйняттям антиципації як «дарунку», тоді як визнання її інструментальної ролі – з уявленням про передбачення як про «навичку». Поведінково антиципація реалізується через адаптивно-превентивні дії та довіру тілесним сигналам, що підтверджує теорію соматичних маркерів. Антиципація розглядається як навичка, що розвивається, ключовим механізмом регуляції якого є управління внутрішнім станом (медитація, внутрішня тиша). Сфери застосування вважаються тотальними, але актуалізовані сфери виживання, безпеки, професійної діяльності та міжособистісних відносин. Дослідження документує специфіку «народних теорій» антиципації в умовах колективної травми, підтверджує нелінійні моделі взаємодії афективних та когнітивних систем та надає емпіричну базу для розробки «темпорально-реабілітаційних» інтервенцій, спрямованих на відновлення здатності до позитивної проспекції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

антиципація, передбачення, уявлення, емоції, раціональність, травма, темпоральність, якісне дослідження, Україна, суб’єктивні моделі

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:
  1. Baumeister R. F., Vohs K. D., DeWall C. N., Zhang L. How emotion shapes behavior: Feedback, anticipation, and reflection, rather than direct causation. Personality and Social Psychology Review. 2007. Vol. 11, No. 2. P. 167–203. DOI: https://doi.org/10.1177/1088868307301033
  2. Blanchette I., Richards A. The influence of affect on higher level cognition: A review of research on interpretation, judgement, decision making and reasoning. Cognition & Emotion. 2010. Vol. 24, No. 4. P. 561–595. DOI: https://doi.org/10.1080/02699930903132459
  3. Bubic A., von Cramon D. Y., Schubotz R. I. Prediction, cognition and the brain. Frontiers in Human Neuroscience. 2010. Vol. 4. Art. 25. DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2010.00025
  4. Clark A. Whatever next? Predictive brains, situated agents, and the future of cognitive science. Behavioral and Brain Sciences. 2013. Vol. 36, No. 3. P. 181–204. DOI: https://doi.org/10.1017/S0140525X12000477
  5. Damasio A., Damasio H. The anatomical basis of somatic markers. Feelings and emotions: The Amsterdam symposium / ed. by A. S. R. Manstead, N. Frijda, A. Fischer. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. P. 28–42. (Перевидання: 2022).
  6. Frederick S., Loewenstein G., O’Donoghue T. Time discounting and time preference: A critical review. Journal of Economic Literature. 2002. Vol. 40, No. 2. P. 351–401. DOI: https://doi.org/10.1257/jel.40.2.351
  7. Fuchs T. Ecology of the brain: The phenomenology and biology of the embodied mind. Oxford : Oxford University Press, 2018. 368 p.
  8. Heidegger M. Being and time / transl. by J. Macquarrie, E. Robinson. New York : Harper & Row, 1962. 589 p.
  9. Five essential elements of immediate and mid-term mass trauma intervention: Empirical evidence / S. E. Hobfoll et al. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes. 2007. Vol. 70, No. 4. P. 283–315. DOI: https://doi.org/10.1521/psyc.2007.70.4.283
  10. Hohwy J. The predictive mind. Oxford : Oxford University Press, 2013. 302 p.
  11. Kahneman D. Thinking, fast and slow. New York : Farrar, Straus and Giroux, 2011. 512 p.
  12. Kahneman D., Klein G. Conditions for intuitive expertise: A failure to disagree. American Psychologist. 2009. Vol. 64, No. 6. P. 515–526. DOI: https://doi.org/10.1037/a0016755
  13. Mayer J. D., Salovey P. What is emotional intelligence? Emotional development and emotional intelligence: Educational implications / ed. by P. Salovey, D. J. Sluyter. New York : Basic Books, 1997. P. 3–31.
  14. Schacter D. L., Addis D. R., Buckner R. L. Remembering the past to imagine the future: The prospective brain. Nature Reviews Neuroscience. 2007. Vol. 8, No. 9. P. 657–661. DOI: https://doi.org/10.1038/nrn2213
  15. Navigating into the future or driven by the past / M. E. Seligman et al. Perspectives on Psychological Science. 2013. Vol. 8, No. 2. P. 119–141. DOI: https://doi.org/10.1177/1745691612474317
  16. How personal experience modulates the neural circuitry of memories of September 11 / T. Sharot et al. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2007. Vol. 104, No. 1. P. 389–394. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.0609230103
  17. Szpunar K. K., Spreng R. N., Schacter D. L. A taxonomy of prospection: Introducing an organizational framework for future-oriented cognition. Proceedings of the National Academy of Sciences. 2014. Vol. 111, No. 52. P. 18414–18421. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1417144111