// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 63-71.
Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член Національної академії педагогічних наук України,
професор кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708
Ольга Тоцька,
аспірантка кафедри загальної та диференціальної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-2286-3171
ПРО СПЕЦИФІКУ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ФАХІВЦІВ ЕКІПАЖІВ МОРСЬКИХ СУДЕН
АНОТАЦІЯ:
У статті наведено основні результати теоретико-емпіричного дослідження особливостей професійного вигорання фахівців екіпажів морських суден, зокрема представників офіцерського та рядового складів. Узагальнення існуючих досліджень свідчить, що на цей час існують різні теоретичні позиції щодо розуміння професійного вигорання як психологічного феномену. Недостатня опрацьованість цієї проблеми ускладнює процес вивчення вигорання та його ключових характеристик. Щодо практичної нерозробленості проблеми, то наявні в різних джерелах дані здебільшого акцентують увагу на важливості їх урахування під час надання психологічної допомоги. Тут ще недостатньо висвітлені інструменти самодопомоги фахівців в аспекті використання різних психологічних технік. Враховуючи наведене, у своїй роботі ми поставили мету здійснити попереднє дослідження з оцінки прояву професійного вигорання в офіцерів та рядових моряків з урахуванням їх емоційно-особистісних особливостей. Проведене дослідження дало змогу отримати діагностовані показники емоційно-особистісних особливостей та їх зв’язки з даними професійного вигорання. Зокрема, у групі офіцерів маємо нижчий рівень (названий нами як нормативний) прояву професійного вигорання, що характеризується такими властивостями, як достатній рівень емоційної комфортності, емоційної стабільності, товариськості, та високою нормативністю поведінки, тоді як у рядових моряків відмічено підвищений рівень вигорання на фоні прояву в них заниженого емоційного комфорту, підвищеної тривожності та напруги, а також середнього рівня емоційної стабільності. На основі цих даних охарактеризовано певні науково-методичні підходи до можливостей його профілактики й корекції на рівні організаційних умов, а також різні системні підходи до психологічної підтримки та допомоги.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
професійне вигорання, особистісні особливості, емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція особистих досягнень, емоційний комфорт, тривожність, емоційна стабільність, адаптивність, самосприйняття, замкненість, нормативність поведінки, самоконтроль, напруга
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Allen P., Wadsworth E., Smith A. Seafarers’ fatigue: a review of the recent literature. International Maritime Health. 2008. Vol. 59, № 1–4. P. 81–92.
3. Bennett R. E., Gitomer D. H. Transforming K–12 assessment: integrating accountability testing, formative assessment and professional support. Princeton, NJ : Educational Testing Service. 2008. 43 p. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-9964-9_3.
4. Bridger R. S., Brasher K., Dew A., Kilminster S. Job stressors in naval personnel serving on ships and in personnel serving ashore over a twelve-month period. Applied Ergonomics. 2011. Vol. 42, № 5. P. 710–718. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2010.11.005.
5. Bridger R. S., Brasher K., Dew A., Kilminster S. Occupational stress and strain in the Royal Navy. Occupational Medicine. 2008. Vol. 58, № 8. P. 534–539. https://doi.org/10.1093/occmed/kqn136.
6. Bridger R. S., Dew A., Brasher K., Munnoch K., Kilminster S. Chronic and acute psychological strain in naval personnel. Occupational Medicine. 2009. Vol. 59, № 7. P. 454–458. https://doi.org/10.1093/occmed/kqp104.
7. Buscema F., Cena L., Cricenti C., Zito M. Through restful waters and deep commotion: a study on burnout and health impairment of Italian seafarers from the JD–R model perspective. F1000Research. 2025. Vol. 14, № 19. P. 1–19.
https://doi.org/10.12688/f1000research.159198.1. 8. Carter T. Working at sea and psychosocial health problems: report of an International Maritime Health Association Workshop. Travel Medicine and Infectious Disease. 2005. Vol. 3, № 2. P. 61–65. https://doi.org/10.1016/j.tmaid.2004.09.005.
9. Carter T. The design of health promotion strategies for seafarers. International Maritime Health. 2017. Vol. 68, № 2. P. 102–107. https://doi.org/10.5603/IMH.2017.0019.
10. Carter T. The need for international seafarer medical fitness standards. International Maritime Health. 2009. Vol. 60, № 1–2. P. 1–5.
11. Carter T. Mapping the knowledge base for maritime health: 1 historical perspective. International Maritime Health. 2011. Vol. 62, № 4. P. 210–216.
12. Chebikyn O. Experimental study of the emotional sphere of children, adolescents and early adulthood in Ukraine. London and New York : Routledge. Taylor & Francis Group, 2023. 278 p. https://doi.org/10.4324/9781003330943.
13. Freudenberger H. J. Staff burn-out. Journal of Social Issues. 1974. Vol. 30, № 1. P. 159–165. https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x.
14. Hetherington C., Flin R., Mearns K. Safety in shipping: the human element. Journal of Safety Research. 2006. Vol. 37, № 4. P. 401–411. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsr.2006.04.007.
15. Leka S. Psychosocial hazards and seafarer health: priorities for research and practice. International Maritime Health. 2004. Vol. 55, № 1–4. P. 137–155.
16. Liash O., Yatsiuk M., Hrebenova V. Socio-psychological factors of professional burnout among employees of the SES of Ukraine in the Context of modern challenges. Social Psychology. 2025. № 4 (1). P. 57–64. https://doi.org/10.31652/2786-6033-2025-4(1)-57-64.
17. Maslach C., Leiter M. P. Early predictors of job burnout and engagement. Journal of Applied Psychology. 2008. Vol. 93, № 3. P. 498–512. http://dx.doi.org/10.1037/0021-9010.93.3.498.
18. Mellbye A., Carter T. Seafarers’ depression and suicide. International Maritime Health. 2017. Vol. 68, № 2. P. 108–114. https://doi.org/10.5603/IMH.2017.0020.
19. Nosov P., Ben A., Zinchenko S., Popovych I., Mateichuk V., Nosova H. Formal approaches to identify cadet fatigue factors by means of marine navigation simulators. CEUR Workshop Proceedings. 2020. Vol. 2732. P. 823–838.
20. Nosov P., Zinchenko S., Popovych I., Safonov M., Palamarchuk I., Blakh V. Decision support during the vessel control at the time of negative manifestation of human factor. CEUR Workshop Proceedings. 2020. Vol. 2608. P. 12–26. https://doi.org/10.32782/cmis/2608-2.
21. Oldenburg M., Jensen H.-J., Needs and possibilities for ship’s crews at high seas to communicate with their home. International Journal of Occupational Medicine and Environmental Health. 2019. Vol. 32, № 6. P. 805–815. https://doi.org/10.13075/ijomeh.1896.01436.
22. Oldenburg M., Jensen H.-J., Wegner R. Burnout syndrome in seafarers in the merchant marine service. International Archives of Occupational and Environmental Health. 2013. Vol. 86, № 4. P. 407–416. https://doi.org/10.1007/s00420-012-0771-7.
23. Oldenburg M., Jensen H.-J., Latza U., Baur X. Seafaring stressors aboard merchant and passenger ships. International Journal of Public Health. 2009. Vol. 54, № 2. P. 96–105. https://doi.org/10.1007/s00038-009-7067-z.
24. Oldenburg M., Jensen H.-J. Stress and strain among merchant seafarers differs across the three voyage episodes of port stay, river passage and sea passage. PLoS ONE. 2019. Vol. 14, № 6. e0217904. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0217904.
25. Oldenburg M., Jensen H.-J. Reply to comment on “Stress and strain among seafarers related to the occupational groups”. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. Vol. 17, № 6. P. 2137.
26. Olds D. M. Seafarers’ psychological well-being: a critical review of the literature (2005–2011). International Maritime Health. 2015. Vol. 66, № 1. P. 43–48.
27. Jensen H.-J., Oldenburg M. Potentially traumatic experiences of seafarers. Journal of Occupational Medicine and Toxicology. 2019. Vol. 14, № 1. P. 1–6. https://doi.org/10.1186/s12995-019-0238-9.
