// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 37-44.
Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук, професор,
професор кафедри психології,
Поліський національний університет,
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4020-7279
Анастасія Шевчук,
магістерка ОПП «Практична психологія»,
Поліський національний університет
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0005-5564-3200
СКРИНІНГОВИЙ ОПИТУВАЛЬНИК СХИЛЬНОСТІ ДО МЕТЕОЧУТЛИВОСТІ
АНОТАЦІЯ:
Актуальність проблеми зумовлена зростанням схильності до метеочутливості серед популяції. Дискомфортний фізичний стан, спричинений метеочутливістю, стає додатковим тягарем, що призводить до дестабілізації когнітивних функцій та мотиваційної сфери особистості. Проведений аналіз теоретичних та емпіричних досліджень засвідчив недостатність психодіагностичного інструментарію, за допомогою якого можна було б цілеспрямовано вивчати феномен метеочутливості та його особистісні кореляти. Мета дослідження: створити та валідизувати скринінговий опитувальник схильності до метеочутливості в контексті навчального середовища. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел, метод моделювання, методи описової статистики та аналізу надійності шкал, а також конфірматорний факторний аналіз (CFA), розрахунок коефіцієнта альфа Кронбаха з метою кількісної обробки даних. Створено, валідизовано та описано авторський скринінговий опитувальник «Схильність до метеочутливості», який дозволяє діагностувати особливості вираженості метеочутливості у студентів та її особистісні кореляти. Зокрема, для діагностики психологічних чинників метеочутливості вважали важливим визначити схильність особистості до конформності та сензитивність до механізмів соціального впливу. На основі емпіричних даних розроблено та верифіковано факторну модель явища метеочутливості, яка включає два виміри: власне «схильність до метеочутливості» та «схильність до конформності». Модель пояснює 63,6% дисперсії даних і демонструє високу внутрішню узгодженість (α=0,771). Отримані результати підтверджують, що метеочутливість пов’язана з конформністю особистості та може досліджуватись у контексті психології.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
авторська методика, метеочутливість, навчальна діяльність, факторна модель явища метеочутливості, валідизація, стандартизація, психологічні чинники метеочутливості
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Зауі Ель Мехді, Фікрі Н. Порівняльний аналіз індексу Хільдебранта у студентів з різним рівнем метеозалежності. Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : матеріали V Всеукр. наук. конф., м. Харків, 16 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 46. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20367 (дата звернення: 30.11.2025).
3. Колесніков І. Р., Семесенко Н. О., Ситник Д. В., Сидора Р. А., Іванов І. В. Дослідження особистісного адаптаційного потенціалу у осіб молодого віку із різним ступенем метеочутливості. Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : матеріали V Всеукр. наук. конф., м. Харків, 16 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 54. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20398 (дата звернення: 30.11.2025).
4. Радзівіл І. І., Черниш Г. О., Мороз Г. А. Особливості динаміки захворювань у осіб молодого віку з різним ступенем метеочутливості. Фізіологія – медицині, фармації та педагогіці: актуальні проблеми та сучасні досягнення : матеріали V Всеукр. наук. конф., м. Харків, 16 трав. 2018 р. Харків, 2018. С. 73. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/20399 (дата звернення: 29.11.2025).
5. Ротозій А. Ю. Метеочутливість як наслідок зміни клімату і погодних умов. Екологічна безпека держави : тези доп. ІІ Всеукр. круглого столу, м. Київ, 15 груд. 2021 р. Київ : ІТТА, 2021. С. 198–201.
7. Baylis P. et al. Weather impacts expressed sentiment. PLoS ONE. 2018. Vol. 13. e0195750. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0195750
8. Feddersen J., Metcalfe R., Wooden M. Subjective wellbeing: Why weather matters. Journal of the Royal Statistical Society: Series A. 2016. Vol. 179. P. 203–228. DOI: https://doi.org/10.1111/rssa.12118
9. Hoxha M., Zappacosta B. Meteoropathy: A review on the current state of knowledge. Journal of Medicine and Life. 2023. Vol. 16, No. 6. P. 837. DOI: https://doi.org/10.25122/jml-2023-0097
10. Mazza M. et al. Description and validation of a questionnaire for the detection of meteoropathy and meteorosensitivity: The METEO-Q. Comprehensive Psychiatry. 2012. Vol. 53, No. 1. P. 103–106. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2011.02.002
11. O’Neill B. C. et al. The effect of education on determinants of climate change risks. Nature Sustainability. 2020. Vol. 3, No. 7. P. 520–528. https://doi.org/10.1038/s41893-020-0512-y
12. Oniszczenko W. Affective temperaments and meteoropathy among women: A cross-sectional study. PLoS ONE. 2020. Vol. 15, No. 5. e0232725. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0232725
13. Oniszczenko W. Big Five personality traits, BIS/BAS dimensions and meteoropathy: A mediation model. Current Issues in Personality Psychology. 2025. Vol. 13, no. 1. P. 1–9. https://doi.org/10.5114/cipp/186714
14. Rzeszutek M, Oniszczenko W, Zalewska I, Pięta M. Personality profiles and meteoropathy intensity: A comparative study between young and older adults. PLOS ONE. 2020. 15(11): e0241817. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0241817
15. Slankamenac P., Stefanović D., Žikić M. Neurologija danas. Medicinski pregled. 2007. Vol. 60, No. 11–12. P. 629–635.
16. Srivastava P., Trinh T. A., Zhang X. Weather effects on academic performance: An analysis using administrative data. Population and Environment. 2025. Vol. 47, No. 3. P. 25. https://doi.org/10.1007/s11111-025-00495-6
17. Žikić M., Rabi-Žikić T. Meteoropathy and meteorosensitive persons. Medicinski pregled. 2018. Vol. 71, No. 3–4. P. 131–135. https://doi.org/10.2298/MPNS1804131Z
