// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 26-36.
Лариса Бутузова,
кандидатка психологічних наук,
доцентка кафедра психології, логопедії та інклюзивної освіти,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2112-5211
Ксенія Гавриловська,
кандидатка психологічних наук,
доцентка кафедри соціальної та практичної психології,
Житомирський державний університет імені Івана Франка,
вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5919-6421
ОСОБИСТІСНІ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ТРИВОЖНОСТІ
АНОТАЦІЯ:
Статтю присвячено дослідженню особливостей прояву особистісних адаптацій у студентів-першокурсників із різною тривожністю (n=157). Проаналізовано тенденції прояву тривожності у студентів-першокурсників, виявлено кореляційні взаємозв’язки з особистісними адаптаціями. Зафіксовано тенденцію до зростання рівня позитивного сприйняття власного психічного здоров’я в міру зниження тривожності студентів-першокурсників. Визначено шляхом порівняння груп студентів з високим, помірним та низьким рівнями тривожності, що особи з високим рівнем тривожності значно частіше використовують особистісні адаптації «Творчий-Мрійник» та «Грайливий-Опозиціонер», які допомагають їм справлятися з емоційним дискомфортом через відсторонення від соціального середовища чи пасивно-агресивну поведінку. Встановлено позитивні зв’язки проявів тривожності майже з усіма особистісними адаптаціями (найтісніші: «Грайливий-Опозиціонер», «Блискучий-Скептик», «Творчий-Мрійник» та «Надреагуючий-Ентузіаст»). Особистісні адаптації у високому прояві забезпечують компенсаторну роль, допомагаючи студентам підтримувати емоційну стабільність у короткостроковій перспективі, проте не забезпечують тривалого ефекту для покращення їхнього психічного самопочуття, що відображається у погіршенні сприйняття власного психічного здоров’я. Студенти з низьким рівнем тривожності користуються ширшим арсеналом особистісних адаптацій та мають позитивніше сприйняття власного психічного здоров’я.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
ООАД (опитувальник особистісних адаптацій Джойнса), особистісна адаптація, особистісна тривожність, психічне здоров’я, ситуативна (реактивна) тривожність, тривога, тривожність
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Атаханов Б., Чебикін О. До слідження емоційно-особистісних особливостей як вірогідних детермінант психологічної кризи в молоді. Наука і освіта. 2023. № 2. С. 95–103. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-14.
3. Афанасьєва Н. Є. Особливості взаємозв’язку самооцінки та психологічних захистів у здобувачів вищої освіти. Габітус. 2022. Вип. 39. С. 140–144. https://doi.org/10.32843/2663-5208. 2022.39.25
4. Богдан Ж., Романовська О. Стресостійкість здобувачів вищої освіти в умовах війни. Соціально-психологічний супровід у мегаполісі : колективна монографія / за заг. наук. ред. О. О. Резван. Харків : Вид-во Іванченка І. С., 2024. С. 212–238. URL: https://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/32099/1/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD%2C%20%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D 0 % B 2 % D 1 % 8 1 % D 1 % 8 C % D 0 % B A % D 0 % B 0 %20%28%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F%29.pdf.
5. Бутузова Л., Брайковська А., Тімофєєва К. Опитувальник особистісних адаптацій В. Джойнса JPAQ: адаптація україномовної версії. Наука і освіта. 2024. № 4. С. 31–50. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-6
6. Бутузова Л.П. Концепція особистісних адаптацій у фокусі транзакційного аналізу. Materials XLVІ International scientific and practical conference «Scientific Research in the Era of Digital Technologies: Challenges and Opportunities» (November 6-8, 2024). Barcelona, Spain. International Scientific Unity, 2024. P. 278–286. URL: http://eprints.zu.edu. ua/id/eprint/42218
7. Бутузова Л.П., Гавриловська К.П. Потенціал особистісних адаптацій у подоланні тривожності студентів. XX International scientific and practical conference «Scientific Research: Modern Challenges and Prospects» (April 24–6, 2024) Prague, Czech Republic. International Scientific Unity, 2024. P. 179–183. URL: https://isu-conference.com/wp-content/uploads/2024/04/Scientific_research_modern_ challenges_and_prospects_April_24_26_2024_Prague_ Czech_Republic.pdf; http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/39888
8. Геруш І., Дікал М., Білоус Т. Оцінка рівня тривожності іноземних студентів першого курсу медичного університету. Наука і освіта. 2018. № 1. С. 124–130. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2018-1-17.
9. Іванцев Л., Іванишин Т. Психологічні чинники виникнення особистісної тривожності у студентської молоді. Вісник Прикарпатського університету: філософські і психологічні науки. 2019. Вип. 22. С. 76–82. https://doi.org/10.15330/vpufpn.22.76-82.
10. Нікітіна О. П. Психологічний вплив війни на образ життя особистості сучасного студента. Габітус. 2023. Вип. 48. С. 120–124. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.48.21.
11. Олефір В. О. Взаємозв’язок життєстійкості, копінг–стратегій та психологічного благополуччя. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Психологія. 2011. № 968. Вип. 47. С. 168–172. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhIPC_2011_981_47_38.
12. Турчак О. М. Психологічні особливості вербальних проявів тривожності студентів у ситуаціях емоційної напруги : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. Острог, 2015. 194 с. URL: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8661/1/Tyrchak_O_M.pdf.
13. Цюняк О. Стан ментального здоров’я здобувачів вищої освіти у період дистанційного навчання. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 35, т. 3. С. 250–255. https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-3-42.
14. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-3
15. Черножук Ю., Узун І. Емоційний інтелект майбутніх педагогів з різним рівнем тривожності. Наука і освіта. 2020. № 2. С. 44–50 : https://doi.org/10.24195/2414-4665-2020-2-6
16. Joines V. Personality Adaptation Questionnaire (JPAQ). 3rd edition. Administration, scoring and interpretation manual. Chapel Hill, NC : Southeast Institute for Group and Family Therapy, 2002. 95 p.
17. Joines V. Personality Adaptations Further Clarified. Transactional Analysis Journal. 2011. Vol. 41, Is. 1. P. 92–96. https://doi.org/10.1177/036215371104100111.
18. Joines V. Using redecision therapy with different personality adaptations. Transactional Analysis Journal. 1986. Vol. 16, Is. 3. P. 152–160. https://doi.org/10.1177/036215378601600302.
19. Joines V., Stewart I. Personality Adaptations: A New Guide to Human Understanding in Psychotherapy and Counselling. Nottingham : Lifespace Publishing, 2002. 419 p.
21. Kahler T. Personality pattern inventory (revised). Little Rock : Kahler Communication, Inc., 1996.
22. Kahler T. Process communication model. Little Rock : Kahler Communication, Inc., 1982.
23. Misra R., McKean M. College students’ academic stress and its relation to their anxiety, time management, and leisure satisfaction. American Journal of Health Studies. 2000. Vol. 16, Is. 1. P. 41–51. URL: https://www.researchgate.net/publication/209835950
24. Son, C., Hegde, S., Smith, A., Wang, X., & Sasangohar, F. Effects of COVID-19 on College Students’ Mental Health in the United States: Interview Survey Study. Journal of Medical Internet Research. 2020. Vol. 22, no. 9. https://doi.org/10.2196/21279.
25. Stallman H. M. Psychological distress in university students: A comparison with general population data. Australian Psychologist. 2010. Vol. 45, Is. 4. P. 249–257. https://doi.org/10.1080/00050067.2010.482109.
26. Vannucci A., Flannery K. M., Ohannessian C. M. Social media use and anxiety in emerging adults. Journal of Affective Disorders. 2017. Vol. 207. P. 163–166. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.08.040.
27. Ware P. Personality Adaptations: (Doors to Therapy). Transactional Analysis Journal. 1983. Vol. 13, Is. 1. P. 11–19. https://doi.org/10.1177/036215378301300104.
