// Наука і освіта. – 2026. – №2. – 17-25.
Ірина Бринза,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри загальної та диференційної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7159-6639
Наталія Черненко,
доктор педагогічних наук,
професор кафедри освітнього менеджменту та публічного управління,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2288-8824
ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ У ЗБЕРЕЖЕННІ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я В КРИЗОВИХ УМОВАХ
АНОТАЦІЯ:
У статті представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення специфіки актуалізації екзистенціальних ресурсів особистості у збереженні ментального здоров’я в кризових умовах. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю поглибленого аналізу екзистенціальних ресурсів як важливого компонента ментального здоров’я, що забезпечує психологічну стійкість особистості в ситуаціях тривалого стресу, невизначеності та життєвих втрат. Особливе місце серед таких ресурсів посідають віра та надія, які виступають ключовими детермінантами адаптації та збереження психічної рівноваги в кризових обставинах. Обґрунтовано, що віра і надія не є абстрактними чи суто світоглядними категоріями, а функціонують як конкретні психічні ресурси, здатні підтримувати психологічну стійкість особистості. Віра розглядається як основа екзистенційного сенсу та внутрішньої опори, що сприяє збереженню ідентичності та цілісності «Я» в умовах втрати, травматичного досвіду або радикальної життєвої невизначеності. Надія, своєю чергою, постає як динамічний ресурс, орієнтований на майбутнє, який активізує пошук можливостей, підтримує мотиваційну сферу та сприяє конструктивному подоланню кризового досвіду. Кореляційний аналіз засвідчив наявність від’ємних взаємозв’язків між більшістю показників психологічної кризи та ресурсами віри й надії, що свідчить про наявність оберненого лінійного зв’язку: зниження рівня екзистенційних ресурсів супроводжується посиленням кризових переживань, тоді як їх актуалізація сприяє пом’якшенню кризових проявів. Порівняльний аналіз продемонстрував, що кризовий стан істотно трансформує структуру віри, зміщуючи її від стабільних, соціально та особистісно інтегрованих форм до амбівалентних і компенсаторних. З’ясовано, що у не кризовій групі екзистенційна надія виконує переважно регулятивну та прогностичну функції, забезпечуючи стабільність особистісного функціонування та формування позитивної життєвої перспективи. Натомість у кризовій групі вона набуває амбівалентного, фрагментованого та захисно-компенсаторного характеру, що зумовлює потребу в цілеспрямованій психологічній підтримці. Формування й зміцнення екзистенційної надії в умовах кризи доцільно орієнтувати на розвиток сенсових ресурсів, посилення суб’єктної позиції особистості та активізацію ресурсів соціального оточення, що узгоджується з сучасними підходами до психологічної реабілітації осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій та вимушеного переміщення.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
екзистенційні ресурси особистості, ментальне здоров’я, психологічна криза, ресурс віри, ресурс надії
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Балашенко М., Чебикін О. Про можливість використання методики самооцінки емоційного здоров’я. Наука і освіта. 2023. № 3. С. 36–44. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-3-5.
3. Безродна В. І. Психологічна підтримка населення під час війни: внесок організацій громадянського суспільства. Ментальне здоров’я. 2025. № 2. DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-2.2.
4. Бринза І. В., Черняк Е. В. Актуалізація екзистенціальних ресурсів особистості в кризі. Сучасна психологія: проблеми та перспективи: зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. «Сучасна психологія: проблеми і перспективи», 24 трав. 2022 р. Ізмаїл: РВВ ІДГУ, 2022. С. 18–22. URL: https://idgu.edu.ua/wp-content/uploads/2022/08/psyholohija-vypusk-4.pdf.
5. Ващенко І. В., Іваненко Б. Б. Психологічні ресурси особистості в подоланні складних життєвих ситуацій. Проблеми сучасної психології. 2018. № 40. С. 33–49. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-40.33-49.
6. Веберова А. Релігія та ритуали як копінг-стратегії під час війни. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2024. Т. 2 (20). С. 31–35. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.2(20).5.
7. Журавльова Л. П., Баранова А. В. Емоційні потреби та копінг-стратегії дорослих українців в умовах війни. Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія. 2024. № 2. С. 20–26. DOI: https://doi.org/10.32782/psyspu/2024.2.4.
8. Клочко О. М., Клочко О. О. Збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану. Соціальна робота та психологія: освіта і наука. 2024. Вип. 2. С. 39–43. DOI: 10.32782/3041-1351/2024-2-7.
9. Коваленко Ю. В. Етнорелігійна ідентичність молоді як чинник поведінки подолання стресової ситуації : дис. ... канд. психол. наук. Київ: Інститут психології ім. Г. С. Костюка НАПН України, 2020.
10. Кононенко К. О. Смислова криза особистості в екстремальних умовах життя. Психологічне благополуччя та ментальне здоров’я в умовах невизначеності : матеріали наук.-практ. конф., м. Одеса, 7 квіт. 2025 р. Львів; Торунь: Liha-Pres, 2025. С. 89–91. DOI: https://doi.org/10.36059/978-966-397-496-5-23.
11. Коструба Н., Фіщук О. Психічне здоров’я в умовах кризи : монографія. Луцьк : Вежа-Друк, 2023. 180 с.
12. Лук’янчук Н. Психологічна підтримка особистості під час війни в Україні. Вчені записки Університету «КРОК». 2025. № 77. С. 513–520. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-77-513-520.
13. Мамалиженко Х. В. Актуалізація ресурсів віри та надії в особливих умовах життєдіяльності особистості : магістерська робота. Одеса: ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», 2025. 104 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/23172.
14. Нянько Л. Ю., Нянько В. В. Психологічна підтримка в умовах війни. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія психологічна. 2024. № 1. С. 40–46. DOI: https://doi.org/10.32782/2311-8458/2024-1-6.
15. Панок В. Г., Предко В. В. Психологічні особливості посткризового розвитку українців в період війни. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Психологія. 2024. Т. 35 (74), № 2. С. 137–142.DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.27.
16. Періг І. М. Пошук ресурсів як умова підтримки ментального здоров’я особистості. Воєнні конфлікти та техногенні катастрофи: історичні та психологічні наслідки: матеріали IV Міжнар. наук. конф., 18–19 квіт. 2024 р. Тернопіль: ФОП Паляниця В. А., 2024. С. 32–33.
17. Пилипенко Н. Психологічна допомога та підтримка постраждалим внаслідок війни в Україні. Вісник Національного університету оборони України. 2022. Т. 70, № 6. С. 142–148. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-70-6-142-148.
18. Рязанцева О. Ю. Екзистенційні ресурси особистості в умовах соціальної нестабільності. Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Київ : Міленіум, 2019. Т. XIV, вип. 19. С. 234–243.
19. Саннікова О. П., Бринза І. В. Тест-опитувальник діагностики показників переживання професійної кризи: свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 8840 від 24.11.2003.
20. Титаренко Т. М. Посттравматичне життєтворення: способи досягнення психологічного благополуччя: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2020. 160 с.
21. Чебикін О. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-3.
22. Штепа О. Психологічні ресурси самовіднайдення особистості у граничних ситуаціях буття. Проблеми сучасної психології. 2020. № 49. С. 407–428. DOI: https://doi.org/10.32626/2227-6246.2020-49.407-428.
23. Maddi S. R. Hardiness: The courage to grow from stresses. Journal of Positive Psychology. 2006. Vol. 1. P. 160–168. DOI: https://doi.org/10.1080/17439760600619609.
24. May R. The meaning of anxiety. New York : W. W. Norton & Company, 2009. 256 p.
25. Snyder C. R., Rand K. L., Sigmon D. R. Hope theory: A member of the positive psychology family. Handbook of Positive Psychology / eds. C. R. Snyder, S. J. Lopez. New York : Oxford University Press, 2002. P. 257–276. DOI: https://doi.org/10.1093/oso/9780195135336.003.0019.
