// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 54-63.
Олексій Чебикін,
доктор психологічних наук, професор,
дійсний член Національної академії педагогічних наук України,
професор кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7905-2708
Бахтіяр Атаханов,
аспірант кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1078-7092
ПРОЯВ КРИЗОВИХ СТАНІВ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ
АНОТАЦІЯ:
У статті на основі теоретичних та емпіричних досліджень узагальнено різні міжгалузеві підходи з огляду на мету дослідження до розуміння психологічного змісту кризового стану. Виділено основні тенденції сучасних досліджень, що розкривають специфіку прояву різних кризових станів. Побудовано методику діагностики психологічних особливостей прояву кризового стану в сучасних умовах життєдіяльності молоді. На основі емпіричних досліджень показано, що у молоді фіксуються три рівні психологічного кризового стану – завищений, середній та оптимальний. За результатами факторного аналізу показано, що кожному рівню прояву кризового стану притаманні певні комплекси емоційно-особистісних особливостей, серед яких виділяються провідні. Описано психологічні характеристики різних профілів емоційно-особистісних особливостей, окремі з яких можуть дублюватися у виділених рівнях кризового стану молоді. До них слід віднести емоційно зрілий, виразно кризовий та ситуативно регулювальний. Останні можуть виступити важливими для побудови оптимальної системи профілактики та корекції кризових станів у молоді.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
рівні психологічного стану, емоційно-особистісні особливості, психологічні характеристики, життєдіяльність, тривога, депресія, фрустрація, емоційна зрілість
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Гаркуша І.В., Дубінський С.В. Щодо проблеми життєвої кризи особистості. Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». 2022. Т. 1. № 23. С. 49–58. https://doi.org/10.32342/2522-4115-2022-1-23-6.
3. Дзюба Н. Енциклопедія сучасної України. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. 2014. Том 14. 187 c.
4. Журавльова Л., Закусілова О. Психологічна адаптація особистості в умовах кризи: вплив досвіду бойових дій та окупації. Scientific publication «Expert opinion». 2025. №2. С. 55–64. URL: https://expert-opinion.pp.ua/isst/issue/view/ghjd/rtf
5. Косьянова О. Особливості переживання криз юнацького віку в екстремальних умовах. Наука і освіта. 2024. № 2. С. 54–63. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-2-8.
6. Марута Н.О., Федченко В.Ю. Тривожно-депресивні порушення в структурі розладів адаптації (клініка, діагностика, терапія). Family Medicine. 2020. № 10. С. 23–30. https://doi.org/10.30841/2307-5112.5-6.2020.224988.
7. Поліщук В.М. Вікові кризи в підлітковому і юнацькому віці: базові симптомокомплекси. 2023. 148 c.
8. Соловей-Лагода. О.А., Шель Н.В. Психологічна криза особистості та способи її опанування. Наукові інновації та передові технології. 2024. № 3 (31). C. 16–22. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2024-3(31)-1369-1381.
9. Титаренко Т. Випробування кризою. Одіссея подолання. Київ : Каравела. 2023. 248 c.
10. Чебикін О.Я., Атаханов Б. Дослідження емоційно-особистісних особливостей як вірогідних детермінант психологічної кризи в молоді. Наука і освіта. 2023. № 2. С. 95–103. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-2-14.
11. Bazrafshan Mohammad-Rafi, Bargrizaneh Farshad, Sarvi Fatemeh & SarviShow Fatemeh. Psychological distress and coping skills used by individuals in the crisis caused by the COVID-19 pandemic. Journal of Education and Health Promotion. 2024. Vol. 13 (1). P. 1–15. https://doi.org/10.4103/jehp.jehp_759_23.
12. Beck A.T. Depression: Clinical, experimental, and theoretical aspects. New York: Harper & Row. 1967. 370 p.
13. Caplan G. Principles of Preventive Psychiatry. New York : Basic Books. 1964. 304 p.
14. Cattell R.B. Personality and Motivation Structure and Measurement. New York : World Book. 1957. 948 p.
15. Fatchurrahmi, R., & Urbayatun, S. The Role of Emotional Intelligence in Quarter Life Crisis in Final Year Students. Journal of Theoretical and Applied Psychology. 2022. Vol. 13(2). P. 102–113. https://doi.org/10.26740/jptt.v13n2.p102-113.
16. Hamilton M. A rating scale for depression. Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry. 1960. Vol. 23. P. 56–62.
17. Jacobson G.F. Crisis-oriented psychotherapy. American Journal of Psychiatry. 1979. Vol. 136, No. 5. P. 548–552.
18. Lass-Hennemann Johanna, Sopp Roxanne, Ruf Norma, Equit Monika. Generation climate crisis, COVID-19, and Russia–Ukraine-War: global crises and mental health in adolescents. European Child & Adolescent Psychiatry. 2024. Vol. 33. P. 2203–2216. https://doi.org/10.1007/s00787-023-02300-x.
19. Lazarus R.S. Emotions and Adaptation. New York : Oxford University Press. 1991. 557 p.
20. Lifang Li, Jiandong Zhou, Jun Zhuang, Qingpeng Zhang. Gender-specific emotional characteristics of crisis communication on social media: Case studies of two public health crises. Information Processing & Management. 2023. Vol. 60 (3). 103299. https://doi.org/10.1016/j.ipm.2023.103299.
21. Prucnal-Wójcik Marta, Gulati Nidhi. Children and Families in Times of Crisis. Editorial: Children and Families in Times of Crisis. Horyzonty Wychowania. 2023. Vol. 22, № 64. 149 p. https://doi.org/10.35765/hw.2023.2264.01.
22. Simpson J.A., Weiner E.S. The Oxford English Dictionary. Volume IV. Clarendon press. Oxford. 1989. P. 1–27.
