// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 49-53.
Альона Огнева,
здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 053 Психологія,
Міжнародний університет;
старший викладач кафедри загальної та диференціальної психології
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-4836-8038
СОЦІАЛЬНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ МАЙБУТНІХ ПРОГРАМІСТІВ
АНОТАЦІЯ:
У статті досліджено соціальний інтелект як психологічну детермінанту міжособистісної взаємодії майбутніх програмістів. Актуальність проблеми зумовлена трансформацією професійної діяльності в ІТ-сфері, де ефективність фахівця визначається не лише технічними компетентностями, а й здатністю до конструктивної командної взаємодії, соціальної адаптації та регуляції міжособистісних відносин. Метою дослідження є емпіричне визначення ролі соціального інтелекту у формуванні конструктивних типів міжособистісної поведінки студентів ІТ-спеціальностей. У дослідженні взяли участь 105 студентів спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» віком 18–22 років. Для вивчення соціального інтелекту використано тест Дж. Гілфорда – М. О’Саллівена, для діагностики типів міжособистісної поведінки – методику Т. Лірі. Статистична обробка здійснювалася з використанням описової статистики, коефіцієнта кореляції Пірсона та t-критерію Стьюдента. Результати засвідчили наявність статистично значущих додатних кореляцій між компонентами соціального інтелекту та конструктивними типами міжособистісної поведінки (дружелюбність, альтруїзм, кооперативність, конструктивне домінування) при p ≤ 0,05; p ≤ 0,01. Водночас виявлено від’ємні зв’язки між показниками соціального інтелекту та деструктивними стратегіями взаємодії (агресивність, егоцентризм, підозрілість). Студенти з високим рівнем соціального інтелекту характеризуються більшою соціальною відкритістю, адаптивністю та здатністю до ефективної кооперації. Отримані результати підтверджують системоутворювальну роль соціального інтелекту у структурі соціально-психологічного функціонування майбутніх програмістів та обґрунтовують доцільність розробки програм його розвитку у процесі професійної підготовки.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
соціальний інтелект, міжособистісна взаємодія, майбутні програмісти, типи міжособистісних стосунків, соціальна адаптація
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. 2Bar-On R. The Bar-On model of emotional-social intelligence (ESI). Psicothema. 2006. Vol. 18. P. 13–25.
3. Boyatzis R. E. The behavioral level of emotional intelligence and its measurement. Frontiers in Psychology. 2018. Vol. 9. Article 1438. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01438
4. Brackett M. A., Rivers S. E., Salovey P. Emotional intelligence: Implications for personal, social, academic, and workplace success. Social and Personality Psychology Compass. 2011. Vol. 5(1). P.88–103. https://doi.org/10.1111/j.1751-9004.2010.00334.x
5. Ferris G. R., Treadway D. C., Perrewé P. L., Brouer R. L., Douglas C., Lux S. Political skill in organizations. Journal of Management. 2007. Vol. 33(3). P.290–320. https://doi.org/10.1177/0149206307300813
7. Guilford J. P. The nature of human intelligence. New York: McGraw-Hill, 1967. 538 p.
8. Kihlstrom J. F., Cantor N. Social intelligence. In: Sternberg R. J., Kaufman S. B. (Eds.). The Cambridge Handbook of Intelligence. Cambridge: Cambridge University Press, 2011. P.564–581. https://doi.org/10.1017/CBO9780511977244.029
9. Leary, T. Interpersonal diagnosis of personality. New York: Ronald Press, 1957.
11. Silvera D. H., Martinussen M., Dahl T. I. The Tromsø Social Intelligence Scale. Scandinavian Journal of Psychology. 2001. Vol. 42(4). P.313–319. https://doi.org/10.1111/1467-9450.00242
12. Succi C., Canovi M. Soft skills and employability. Studies in Higher Education. 2020. Vol. 45(9). P.1834–1847. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1585420
