// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 37-48.
Сергій Крутько,
здобувач вищої освіти II магістерського рівня
зі спеціальності 053 Психологія,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київський інститут сучасної психології та психотерапії»
бульвар Л. Українки 34, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-1822-1465
Катерина Мілютіна,
доктор психологічних наук,
професор кафедри психології
Академія праці, соціальних відносин і туризму,
вул. Кільцева дорога, 3-А, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0013-2989
СИМВОЛІЧНІ ПАТЕРНИ СНОВИДІНЬ ЯК ІНДИКАТОР КОЛЕКТИВНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В УМОВАХ ВІЙНИ
АНОТАЦІЯ:
У фокусі дослідження – аналіз глибинних механізмів адаптації психіки цивільних осіб, які перебувають в умовах війни, крізь призму сновидінь. Емпіричну базу дослідження склали 32 респонденти та 499 одиниць символічного матеріалу. Методологічний дизайн роботи базується на поєднанні психодіагностики (Айзенк, MISS-M-SF) та комплексного вивчення оніричних наративів через структурний аналіз (SDA) і систему «Вроджених мапувань» (Innate Mappings). Для обробки даних застосовано математичний апарат: кореляційний та регресійний аналізи. Емпірична частина засвідчила високу резильєнтність психіки. Встановлено, що попри хронічний стрес війни, сновидіння не зазнали дезінтеграції: вони продовжують виконувати функцію структурування травматичного досвіду. Висока резильєнтність підтверджується кількісно: середній індекс структурної інтеграції сновидінь (SDA) склав 4.51, що свідчить про збереження суб'єктності Еґо навіть у кошмарних сюжетах. Наукова новизна розкривається через опис специфічних феноменів, зокрема «парадоксу контролю»: прояви особистісної ригідності (зокрема, фіксація на незмінності власних недоліків) мають критичний зв’язок із переживанням безпорадності та дефіцитом агентності Еґо уві сні (rs = .794). Також ідентифіковано компенсаторний механізм регуляції афекту: надмірний свідомий контроль (ригідність) провокує «прорив» емоційної напруги через образи води (rs = .499). Зафіксовано тісний зв’язок між моральною травмою та тривожністю, а також зміщення екзистенційної тривоги з безпосередньо теми війни на невизначеність майбутнього. Окремо відзначено специфічну локалізацію ресурсу вітальності – він асоціюється переважно з образами води та природи. Поєднання якісного та регресійного аналізів виявило, що психіка кодує війну не як хаос, а як об'єкт когнітивного картографування. Це свідчить про те, що у досліджуваній групі війна у несвідомому кодується скоріше як складна задача на орієнтацію, ніж як чинник психотичної дезінтеграції. Встановлено еволюцію архетипу Дому: в умовах війни він трансформувався зі статичної локації безпеки у динамічний образ, що відображає активні внутрішні процеси адаптації, а не пасивний захист. Результати вказують на обмежену ефективність простої фізичної конфронтації у сюжетах сну. Натомість значно успішнішою визначена стратегія смислової інтеграції, а зі стійкістю тісно пов'язана наявність усвідомлених життєвих сенсів (rs = .523).
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
сновидіння, психологічна адаптація, структурний аналіз сновидінь (SDA), резильєнтність, моральна травма, архетипи, Innate Mappings
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Дроздова Д. С. Індивідуальна неповторність символіки сновидінь та архетипної символіки. Проблеми сучасної психології. 2020. № 2 (18). https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-2-3
3. Кузьменко О. Коли традиція має значення: віщі сни про російську війну проти України в контексті української фольклорної культури. Народознавчі зошити. 2023. № 5 (173). С. 1271–1283. https://doi.org/10.15407/nz2023.05.1271
4. Ableidinger S., Nierwetberg F., Holzinger B. Dreams and nightmares during the pandemic. Somnologie. 2022. Vol. 26(2). P. 106–110. https://doi.org/10.1007/s11818-022-00351-x
5. Goodwyn E. The neurobiology of the gods: How brain physiology shapes the recurrent imagery of myth and dreams. Routledge, 2012. 288 p. https://doi.org/10.4324/9780203141526
6. Goodwyn E. Understanding spontaneous symbolism in psychotherapy using embodied thought. Behavioral Sciences. 2024. Vol. 14(4). 319. https://doi.org/10.3390/bs14040319
7. Hartmann E. The nightmare is the most useful dream. Sleep and Hypnosis. 1999. Vol. 1, No. 1. P. 2–7.
8. Hoss R. J. Dream Language: Handbook for Dreamwork. 2nd ed. Robert J. Hoss, 2019. 312 p.
9. Jenni P., Roesler C. A New Way of Analysing Dreams on Its Profoundest Level: The Development of Motif Analysis and Phase Model (MAP) as an Extension of Structural Dream Analysis (SDA). Behavioral Sciences. 2024. Vol. 14(8). 658. https://doi.org/10.3390/bs14080658
10. Pesonen A.-K., Lipsanen J., Halonen R., Elovainio M., Sandman N., Mäkelä J.-M., Antila M., Béchard D., Ollila H. M., Kuula L. Pandemic Dreams: Network Analysis of Dream Content During the COVID-19 Lockdown. Frontiers in Psychology. 2020. Vol. 11. 573961. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.573961
11. Pitcho S. The stuff that nightmares are made of: Israeli dreams in times of the Israel-Hamas war. Death Studies. 2025. Vol. 49(5). P. 586–596. https://doi.org/10.1080/07481187.2024.2348054
12. R e v o n s u o A . T h e r e i n t e r p r e t a t i o n o f dreams: An evolutionary hypothesis of the function of dreaming. Behavioral and Brain Sciences. 2000. Vol. 23, No. 6. P. 877–901. DOI: https://doi.org/10.1017/S0140525X00004015.
13. Roesler C. Dream content corresponds with dreamer’s psychological problems and personality structure and with improvement in psychotherapy: A typology of dream patterns in dream series of patients in analytical psychotherapy. Dreaming. 2018. Vol. 28(4). P. 303–321. https://doi.org/10.1037/drm0000092
14. Roesler C. Jung’s theory of dreaming and the findings of empirical and clinical dream research. Journal of Analytical Psychology. 2025. Vol. 70(5). P. 764–786. https://doi.org/10.1111/1468-5922.70011
15. Sacco B. Archetypes of the pandemic. Journal of Analytical Psychology. 2021. Vol. 66(3). P. 506–516. https://doi.org/10.1111/1468-5922.12676
16. Scarpelli S., Bartolacci C., D’Atri A., Gorgoni M., De Gennaro L. The functional role of dreaming in emotional processes. Frontiers in Psychology. 2019. Vol. 10. Art. 459. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00459.
