// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 159-166.
Богдан Швець,
викладач кафедри іноземних мов і перекладу
гуманітарно-мистецького факультету
Державного некомерційного підприємства Національний університет «Київський авіаційний інститут»,
просп. Любомира Гузара, 1, м. Київ, Україна
ORCID ID: https//orcid.org/0009-0009-7713-043X
МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ КОРПУСНИХ ІНСТРУМЕНТІВ У ЦИФРОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФІЛОЛОГІВ
АНОТАЦІЯ:
У статті розглядаються результати дослідження методичного забезпечення цифрової підготовки майбутніх філологів засобами корпусної лінгвістики. Актуальність проблеми зумовлена зростанням ролі цифрових технологій у професійній підготовці студентів та недостатньо розробленою методичною базою використання корпусних інструментів у вищій освіті. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення системи застосування корпусних інструментів для формування мовно-аналітичних, дослідницьких і цифрових компетентностей здобувачів вищої освіти. Застосовано методи аналізу та систематизації наукових джерел, порівняльно-аналітичний метод, а також методи теоретичного моделювання, системного узагальнення та прогнозування. Дослідження передбачало вивчення функціональних можливостей конкордансерів, частотних і колокаційних модулів, а також інструментів аналізу граматичних, лексико-семантичних і стилістичних структур. Особлива увага приділялася оцінюванню потенціалу цифрових інструментів для розвитку навичок data-driven learning та критичного аналізу мовних явищ. Результати дослідження демонструють, що інтеграція корпусних інструментів у навчальний процес сприяє розвитку дослідницької автономії, критичного мислення, мовно-аналітичних і практичних цифрових компетентностей майбутніх філологів. Запропонована методика забезпечує системне поєднання теоретичних знань із практичною діяльністю студентів, сприяє підвищенню якості підготовки до науково-дослідницької та професійної діяльності та відповідає сучасним освітнім стандартам і принципам DigCompEdu. Практична значимість дослідження полягає у формуванні методичного комплексу для ефективного використання корпусних ресурсів у вищій освіті та підвищенні компетентності викладачів у цифровому навчанні.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
корпусні інструменти, цифрова підготовка, майбутні філологи, data-driven learning, цифрова компетентність, методика навчання, лінгвістичний аналіз, дослідницька автономія, компетентнісний підхід
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Дем’янчук Ю. І. Лінгвополітична синергетика: становлення та перспективи дослідження. Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2024. Т. 27. № 2. С. 75–102. URL: https://sci.ldubgd.edu.ua/handle/123456789/15553
3. Кирисюк А. А. Когнітивні матриці ЛСП «ПАНДЕМІЯ/PANDEMIC» в українській і англійській мовах: графо-корпусний підхід: дис. … докт.філософ. Київ, 2024. URL: https://surl.li/okzpav
4. Макаренко Л. Л., Певсе А. А. Дидактичний потенціал цифрових технологій у системі професійної підготовки фахівців філологічного профілю. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2022. Вип.88. С.141–147. DOI https://doi.org/10.31392/NPU-nc.series5.2022.88.28
5. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. Полтава, 2008. 712 с. URL: https://archive.org/details/selivanova2008
6. Biber D., Conrad S., Reppen R. Corpus Linguistics Investigating Language Structure and Use. Cambridge University Press. 1998. 312 p. https://doi.org/10.1017/CBO9780511804489
7. Boulton A. Data-driven learning and language pedagogy. Language, Education and Technology: Encyclopedia of Language and Education. 2017. New York: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-02328-1_15-1
8. Boulton A., Cobb T. Corpus use in language learning: A meta-analysis. Language Learning. 2017. Vol. 67, № 2. P. 348–393. URL: https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/lang.12224
9. Charles M. Learner Autonomy and Data-Driven Learning. The Palgrave Encyclopedia of Computer-Assisted Language Learning. 2025. P. 1–6. https://doi.org/10.1007/978-3-031-51447-0_55-1
10. Common European Framework of Reference for Languages: Learning, Teaching, Assessment. Strasbourg: Council of Europe Publishing, 2020. URL: https://surl.li/qrfnsu
11. Dobrić N., Graf E.‑M., Onysko A. (Eds.). Corpora in Applied Linguistics: Current Approaches. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2016. URL: https://www.academia.edu/80235572/Corpora_in_Applied_Linguistics_Current_Approaches
12. Flowerdew L. Corpus-based research and pedagogy in EAP. Journal of English for Academic Purposes. 2015. Vol. 19. P. 1–11. https://doi.org/10.1017/S0261444813000037
13. Gilquin G., Granger S., Paquot M. Learner corpora: The missing link in EAP pedagogy. Journal of English for Academic Purposes. 2007. Vol. 6. № 4. P. 319–335. https://doi.org/10.1016/j.jeap.2007.09.007
14. Godwin-Jones R. Data-informed language learning. Language Learning & Technology. 2017. Vol. 21. № 3. P. 9–27. https://doi.org/10.64152/10125/44629
15. Kilgarriff A., Kosem I. Corpus tools for lexicographers. Oup uncorrected proof – first proof. 2012. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199654864.003.0003
16. McEnery T., Hardie A. Corpus Linguistics: Method, Theory and Practice. Cambridge: Cambridge University Press, 2012. https://doi.org/10.1017/CBO9780511981395.
17. Redecker C. European Framework for the Digital Competence of Educators: DigCompEdu . Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2017. https://doi.org/10.2760/159770.
18. Vyatkina N. Data-driven learning of collocations: Learner performance, proficiency, and perceptions. Language Learning & Technology. 2016. Vol. № 3. P. 159–179. https://doi.org/10.64152/10125/44487.
19. Vyatkina N. Corpora as open educational resources for language teaching. Foreign Language Annals. 2020. Vol. 53. № 2. P. 359–370. https://doi.org/10.1111/flan.12464.
20. Vyatkina N., Boulton A. Corpora in language learning and teaching. Language Learning & Technology. 2017. Vol. 21. № 3. P. 1–8. https://doi.org/10.64152/10125/44621
