// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 145-153.

Тетяна Пономаренко,
доктор філософії у галузі психології,
завідувачка кафедри права та соціально-поведінкових наук,
Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти
"Відкритий міжнародний університет розвитку людини
"Україна" Білоцерківський інститут економіки та управління,
пров. 2-й Героїв Крут, 42, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0949-1611

Наталія Пасічник,
кандидат історичних наук, доцент,
доцент кафедри філософських та політичних наук,
Білоцерківський національний аграрний університет,
Соборна площа, 8/1, м. Біла Церква, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0007-1694-9906

Марина Бухенська,
магістр з фінансів,
начальник навчального відділу,
Відокремлений структурний підрозділ закладу вищої освіти
"Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Білоцерківський інститут економіки та управління,
пров. 2-й Героїв Крут, 42, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0009-3893-4216

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ У НАВЧАННІ: ІНСТРУМЕНТ ТА ЗАГРОЗА ДЛЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

У статті проведено комплексне дослідження ставлення студентської молоді до принципів академічної доброчесності в умовах стрімкої цифровізації вищої освіти та активного впровадження технологій штучного інтелекту (ШІ). Актуальність роботи зумовлена трансформацією освітнього ландшафту, де інструменти ШІ одночасно виступають як потужний засіб персоналізації навчання та як серйозний виклик етичним нормам і стандартам якості знань. Проаналізовано теоретичні підходи вітчизняних та зарубіжних науковців щодо балансу між інноваціями та академічною етикою. Розглянуто ключові можливості, які відкриває ШІ (адаптивне навчання, доступність, підтримка викладачів), та ідентифіковано основні загрози (плагіат, зниження критичного мислення, етична упередженість алгоритмів). Особливу увагу приділено нормативному регулюванню, зокрема рекомендаціям МОН України та європейським принципам етичного ШІ (AI HLEG). Емпіричну базу дослідження склали результати опитування 201 студента, проведеного восени 2025 року. Встановлено, що понад 80% респондентів використовують ШІ у навчанні, переважно для пошуку ідей (72%) та стилістичного корегування текстів (46%). Виявлено, що 88% студентів не вважають використання ШІ порушенням доброчесності, якщо він виконує допоміжну роль. Проте, результати демонструють високий рівень усвідомлення ризиків: 68% опитаних побоюються зниження самостійності, а 64% – втрати навичок критичного мислення. За критерієм Фішера встановлено статистично значущі відмінності у використанні ШІ між студентами різних форм навчання(φемп. = 5,66; р ≤ 0,01) за відсутності гендерних відмінностей(φемп. = 1,332). Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для розробки інституційних політик закладів вищої освіти, спрямованих на формування культури відповідального використання ШІ. Зроблено висновок про необхідність переходу від стратегій заборони до стратегій інтеграції ШІ в освітній процес із чітким дотриманням етичних рамок та розвитком інтелектуальної ініціативи здобувачів.

штучний інтелект, академічна доброчесність, студенти, вища освіта, освітній процес, цифровізація освіти, науково-дослідницька діяльність студентів, етика штучного інтелекту, критичне мислення