// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 109-120.
Микола-Олег Єршов,
доктор філософії в галузі освітніх/педагогічних наук,
директор ТОВ «Український центр дуальної освіти»,
вул. Мала Бердичівська,17, м. Житомир, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6839-622X
ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ СОЦІОГУМАНІТАРНОЇ ОСВІТИ ТА АКАДЕМІЧНОЇ СВОБОДИ У СУЧАСНОМУ НАУКОВОМУ ДИСКУРСІ
АНОТАЦІЯ:
В умовах геополітичної нестабільності зростає потреба формування у молоді світоглядних компетентностей, що є фундаментом для ефективної реалізації академічної свободи та відповідального вибору особистості. Проте аналіз результатів опитування випускників і студентів (2025) свідчить про системний розрив між декларативними цілями та практикою: понад 37% респондентів не мали реального вибору дисциплін, а 58% не задоволені якістю соціогуманітарної підготовки через її формалізм. Необхідність подолання цієї імітаційної моделі та посилення ролі соціогуманітарних наук у підготовці суб’єктного, критично мислячого фахівця зумовлює актуальність даного дослідження. Мета статті – виявити й охарактеризувати зв’язок між соціогуманітарною освітою та академічною свободою. У роботі було використано низку методів: інформаційно-пошуковий аналіз публікацій із наукометричних баз – для вивчення стану дослідженості проблеми; контент-аналіз – для систематичної обробки інформації і виявлення частоти вживання ключових понять; контекстний аналіз – для вивчення академічної свободи у нерозривному зв’язку з конкретними соціокультурними, політичними та історичними обставинами, що визначають трансформацію змісту соціогуманітарної освіти; філософсько-соціальний аналіз джерельної бази – для дослідження феноменів «академічна свобода» й «соціогуманітарна освіта» через призму філософських питань про природу, розвиток, цінності й закони суспільства; порівняння й узагальнення – для зіставлення зарубіжного й вітчизняного дискурсів; аналіз сучасних моніторингових досліджень, аналітичних звітів, результатів авторського онлайн-опитування випускників і здобувачів українських закладів вищої освіти – для оцінювання стану академічної свободи й соціогуманітарної освіти у вітчизняних закладах освіти. Застосування означених методів дало змогу отримати наступні результати: проаналізовано публікації, отримані завдяки моніторингу наукових баз даних НРАТ, Google-Академія, видавництва Taylor & Francis; здійснено аналіз освітніх програм різних рівнів на наявність у них соціогуманітарної компоненти; проведено опитування випускників і здобувачів вищої освіти та виявлено їх погляди щодо академічної свободи та якості соціогуманітарної підготовки студентської молоді до життя; розроблено алгоритм моніторингу гуманітаризації освітніх програм і чек-лист для експертів. Узагальнення отриманих результатів дає можливість зробити наступні висновки: маргіналізація соціогуманітарної освіти та зниження рівня академічної свободи є взаємозумовленими процесами, що утворюють єдину динамічну систему; якісна гуманітарна підготовка формує середовище для реалізації свободи вибору, тоді як академічна автономія є необхідною умовою для розвитку змісту та етики самої освіти; баланс цих елементів впливає на інтелектуальну стійкість суспільства та його здатність до критичної саморефлексії в умовах воєнних викликів. Закладам освіти запропоновано інструментарій для самостійного оцінювання своїх освітніх програм щодо реального забезпечення академічної свободи і підвищення якості соціогуманітарної підготовки майбутніх фахівців.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
вища освіта, соціогуманітарна освіта, свобода вибору, академічна свобода, академічна автономія, освітня програма
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Дослідження щодо готовності педагогічних працівників до реалізації Концепції Нової української школи: аналітичний звіт. Інститут освітньої аналітики. Міністерство освіти і науки України. 2020. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/13.-Teachers_Report_2020.pdf
3. Дослідження щодо потреб опорних закладів освіти: оперативна інформація. Міністерство освіти і науки України. Інститут освітньої аналітики. 2020. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/11/Operational_information_Research_on_the_hub_schools-_needs_2020.pdf.
4. Загальнодержавне моніторингове дослідження впровадження реформи НУШ: аналітична довідка. Міністерство освіти і науки України. Інститут освітньої аналітики. 2020. URL: https://iea.gov.ua/wp-content/uploads/2020/10/Uprovadzhennya-NUSH_2020.pdf
5. Заєць С.В. Академічна свобода в університетах України: стан та шляхи зміцнення. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: педагогіка. 2023. Вип. 1. С. 33–41. https://doi.org/10.54929/pmtp-2023-1-02-03
6. Звіт за результатами дослідження «Участь молоді та стан молодіжних організацій під час війни». 2025. URL: https://drive.google.com/file/d/13mdS_Q4WjURNRoRVnBhKYc4XclJNFinK/view
7. Лобур М. та ін. Освітньо-наукова програма «Комп’ютерні науки» другого (магістерського) рівня вищої освіти. Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2023. 24 с. https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/17497/122-mag-kn-2024.PDF
8. Лозовий В.С. Суспільні науки в контексті модернізації освітньої системи в Україні. Національний інститут стратегічних досліджень2017, 26 листопада. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/suspilninauki-v-konteksti-modernizacii-osvitnoi-sistemi-v
9. Маслова Н. Г. Конституційно-правові засади академічної свободи в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.02 / Маслова Наталія Григорівна. Харків, 2013. 220 с.
10. Медиковський М.О. та ін. Освітньо-наукова програма третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальністю 122 Комп’ютерні науки галузі знань 12 Інформаційні технології. Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2021. 16 с. https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/12423/onp-2021-asp-122.PDF
11. Результати моніторингових досліджень. Міністерство освіти і науки України. Інститут освітньої аналітики, 2020. URL: https://iea.gov.ua/naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/rezultati-monitoringovih-doslidzhen/
12. Савчин M. Академічна свобода та індивідуальне право на розвиток (на формування та обмін світом ідей). Наукові нотатки університету. 2019. Вип. 19 (1–2 (69–70). С. 6–26. https://doi.org/10.37491/UNZ.69-70.1
13. Свиридов К. О. Соціально-політична активність студентів у контексті державної політики. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2014. Вип. 2(70). С. 344–352. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001119540
14. Яковина В. С. та ін. Освітньо-професійна програма «Комп’ютерні науки (системи штучного інтелекту)». Львів: Національний університет «Львівська політехніка», 2024. 26 с. URL: https://lpnu.ua/sites/default/files/2021/program/17191/122-bak-knsshi-opp-2025.PDF
15. Berube M., Rute J. The humanities, higher education, and academic freedom: Three necessary arguments – A forum. Arts and Humanities in Higher Education. 2016. Vol. 15, № 2. https://doi.org/10.1177/1474022216634699
16. Bonn Declaration on Freedom of Scientific Research. 20 October 2020. URL: https://www.humboldt-foundation.de/fileadmin/user_upload/Bonn_Declaration_en_final.pdf
17. Darian-Smith Е. Policing Higher Education. The Antidemocratic Attack on Scholars and Why It Matters. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2025a. URL: https://muse.jhu.edu/pub/1/oa_monograph/book/126855/pdf
18. Darian-Smith Е. The global attack on academic freedom: the limits and potentials of international law. London Review of International Law. 2025. Vol. 13. P. 135–145. https://doi.org/10.1093/lril/lraf012
19. Kinzelbach K., Lindberg S. I., Lott L., Spannagel J. Academic Freedom Index Update 2023. Gothenburg : V-Dem Institute, University of Gothenburg, 2023. https://doi.org/10.25593/opus4-fau-21630
21. Recommendation concerning the Status of Higher-Education Teaching Personnel. Paris : UNESCO, 11 November 1997. URL: https://www.unesco.org/en/legalaffairs/recommendation-concerning-status-higher-educationteaching-personnel
22. Romanowski M. H., Karkouti I. M. United States accreditation in higher education: does it dilute academic freedom. Quality in Higher Education. 2022. Vol. 30, № 1. P. 97–111. https://doi.org/10.1080/13538322.2022.2127165
23. Rome Ministerial Communiqué. EHEAROME2020, 19 November. URL: https://ehea2020rome.it/storage/uploads/5d29d1cd-4616-4dfe-a2af-29140a02ec09/BFUG_Final_Draft_Rome_Communique-link.pdf
24. Ruan N. Accumulating academic freedom for intellectual leadership: Women professors' experiences in Hong Kong. Educational Philosophy and Theory. 2021. Vol. 53, № 11. P. 1097–1107. https://doi.org/10.1080/00131857.2020.1773797
25. The Declaration on Academic Freedom and Autonomy of Institutions of Higher Education., 10 September 1988. URL: http://www.ace.ucv.ro/pdf/lima.pdf
26. The International Council for Philosophy and Human Sciences (CIPSH). Humanities Arts and Societi. 2020. URL: https://humanitiesartsandsociety.org/magazine/theinternational-council-for-philosophy-and-human-sciences/
27. Wallach Scott J. Academic Freedom & the Politics of the University. Daedalus. 2024. Vol. 153, № 3. P. 149–165. https://doi.org/10.1162/daed_a_02095
28. Woodman S., Pringle T. Differentiating risks to academic freedom in the globalised university in China. Philosophy & Social Criticism. 2022. Vol. 48, № 4. P. 642–651. https://doi.org/10.1177/01914537221092176
