// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 94-102.
Кінга Голубінська,
аспірантка,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету
вул. проф. Марії Яніон, 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0003-3243-4006
Рен Плошай,
аспірант,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету,
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-9812-0067
Лаура Пієха,
аспірантка,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету,
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0008-3545-8755
Пьотр Ковзан,
кандидат наук, доцент,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6506-8327
Дарія Брашко,
аспірантка,
Інститут педагогіки, факультет соціальних наук Гданського університету,
вул. проф. Марії Яніон 3, 80-309 Гданськ, Польща,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0002-6059-7315
КОГНІТИВНА КАРТОГРАФІЯ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ СПОСОБІВ КОНСПЕКТУВАННЯ СТУДЕНТІВ У РІЗНИХ ДИСЦИПЛІНАХ
АНОТАЦІЯ:
Проведено якісний аналіз способів ведення студентами конспектів з інженерних, медичних та соціальних наук з метою з’ясування того, як такі артефакти відображають епістемології відповідних дисциплін. Використовуючи завершені нотатки (n = 17 студентів; 617 сторінок) та короткі інтерв’ю, проаналізовано когнітивну структуру, афективні/естетичні маркери, а також соціальні можливості взаємодії. Інженерні нотатки були лінійними та монохромними, оптимізованими для застосування та складання іспитів; медичні – ґрунтувалися на використанні схематичних піктограм і порівняльних таблиць для запам’ятовування; нотатки з соціальних наук характеризувалися найбільшою різноманітністю, зокрема гумористичними елементами, ментальними карти та спільно створеними артефактами, що сприяли рефлексії. Результати навчання не були предметом аналізу; натомість конспектування інтерпретується як інформаційні практики та прояв розширеного пізнання. Отримані результати свідчать, що навчання має вийти за межі одноманітних звичок, заснованих на відтворенні, у бік адаптивних стратегій, що відповідають вимогам конкретних дисциплін і водночас сприяють розвитку метакогніції та спільного осмислення знань. У роботі запропоновано рекомендації щодо викладання конспектування як універсальної навички, необхідної впродовж усього життя.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
конспектування, ментальні карти, дисциплінарні епістемології, інформаційні практики, розширене пізнання, вища освіта
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Barta A., Fodor L. A., Tamas B., Szamoskozi I. The development of students critical thinking abilities and dispositions through the concept mapping learning method – A meta-analysis. Educational Research Review. 2022. Vol. 37. DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2022.100481
3. Blaschke L. M. Heutagogy and lifelong learning: A review of heutagogical practice and self-determined learning. The International Review of Research in Open and Distributed Learning. 2012. Vol. 13, No. 1. P. 56–71. DOI: https://doi.org/10.19173/irrodl.v13i1.1076
4. Braszko D., Golubińska K., Kierbedź N., Płoszaj R., Piecha L., Kowzan P. Kognitywna Kartografia: Mapowanie Studenckich Strategii Notowania we Wczesnej Edukacji. Parezja. 2025. Vol. 23, No. 1. P. 101–111. DOI: http://dx.doi.org/10.15290/parezja.2025.23.09
5. Buzan T. Mind Maps for Kids. London : Thorsons, 2004.
6. Buzan T. Genialna pamięć. Warszawa : Wydawnictwo JK, 2007.
7. Buzan T., Buzan B. The Mind Map Book: How to Use the Radiant Thinking to Maximize Your Brain’s Untapped Potential. London : Penguin Books Ltd., 1993.
8. Cañas A. J., Reiska P., Möllits A. Developing higher-order thinking skills with concept mapping: A case of pedagogic frailty. Knowledge Management & E-Learning. 2017. Vol. 9, No. 3. P. 348–365. DOI: https://doi.org/10.34105/j.kmel.2017.09.021
9. Chen X., Ruan K., Ju K. P., Yap N., Wang X. More AI Assistance Reduces Cognitive Engagement: Examining the AI Assistance Dilemma in AI-Supported Note-Taking. Proceedings of the ACM on Human-Computer Interaction. 2025. Vol. 9, No. 7. P. 1–29. DOI: https://doi.org/10.1145/3757632
10. Clark A., Chalmers D. The extended mind. Analysis. 1998. Vol. 58, No. 1. P. 7–19. DOI: https://doi.org/10.1093/analys/58.1.7
11. Ditzler L., Klerkx L., Chan-Dentoni J. et al. Affordances of agricultural systems analysis tools: A review and framework to enhance tool design and implementation. Agricultural Systems. 2018. Vol. 164. P. 20–30. DOI: https://doi.org/10.1016/j.agsy.2018.03.006
12. Gębuś D. Zastosowanie map myśli w procesie dydaktycznym: Mindmapping a weryfikacja efektów kształcenia z zakresu edukacyjnej analizy transakcyjnej. Edukacyjna Analiza Transakcyjna. 2014. No. 3. P. 139–151. DOI: https://doi.org/10.16926/eat.2014.03.08
13. Gibson J. J. The ecological approach to visual perception. Boston : Houghton Mifflin, 1979.
14. Gryboś M. Notatka na lekcjach języka polskiego: (nie)obecność – perspektywy – twórczość. Dydaktyka Polonistyczna. 2021. No. 7(16). P. 158–172. DOI: https://doi.org/10.15584/dyd.pol.16.2021.12
15. Hyerle D. Visual tools for transforming information into knowledge. 2nd ed. Thousand Oaks : Corwin Press, 2009.
16. Illeris K. Three Dimensions of Learning: Contemporary learning theory in the tension field between the cognitive, the emotional and the social. Malabar : Krieger Publishing Company, 2003.
17. Kaczor A. Zastosowanie mapy myśli w pracy z dziećmi w wieku wczesnoszkolnym. Społeczeństwo. Edukacja. Język. 2020. No. 12. P. 73–81. DOI: https://doi.org/10.19251/sej/2020.12(7)
18. Kanapathy S., Hamuzan H. A., Menon P., Woon Y. H. Gifted and Talented Students “Underachievement” and Intervention: A Case Study. European Journal of Education and Pedagogy. 2022. Vol. 3, No. 5. P. 114–122. DOI: https://doi.org/10.24018/ejedu.2022.3.5.453
19. Kinchin I. M., Möllits A., Reiska P. Uncovering types of knowledge in concept maps. Education Sciences. 2019. Vol. 9, No. 2. P. 131. DOI: https://doi.org/10.3390/educsci9020131
20. Kowalikowa J. Notatka uczniowska jako tekst edukacyjny. Postscriptum Polonistyczne. 2012. Vol. 2, No. 10. P. 137–148.
21. Ministerstwo Edukacji i Nauki. Kilka rad dla czwartoklasistów: Jak napisać dobrą notatkę. URL: https://zpe.gov.pl/a/kilka-rad-dla-czwartoklasistow-jak-napisac-dobra-notatke
22. Polat Ö., Sezer T., Akyol N. A. Collaborative Learning with Mind Mapping in the Development of Social Skills of Children. Participatory Educational Research. 2022. Vol. 9, No. 1. P. 463–480. DOI: https://doi.org/10.17275/per.22.25.9.1
23. Radomski A. O zastosowaniu map myśli w nauce i edukacji. Kultura i Historia. 2019. No. 36. P. 1–16.
24. Sweller J. Cognitive load theory and individual differences. Learning and Individual Differences. 2024. Vol. 110. Article 102423. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lindif.2024.102423
25. Willingham D. T. Critical Thinking: Why Is It So Hard to Teach? Arts Education Policy Review. 2008. Vol. 109, No. 4. P. 21–32. DOI: https://doi.org/10.3200/AEPR.109.4.21-32
26. Yueh-Ren H., Bao-Yu C., Chien-Ming L., Edward Gao-Yi C. The distance between the humanities and medicine: Building a critical thinking mindset by interdisciplinary dialogue through mind mapping. Thinking Skills and Creativity. 2023. Vol. 50. Article 101420. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2023.101420
27. Zahedi M., Heaton L. Mind mapping as a tool, as a process, as a problem/solution space. Proceedings of the 18th International Conference on Engineering and Product Design Education. Aalborg, Denmark, 2016. P. 166–171.
28. Zhong H., Han Z., Hansen P. A systematic review of information practices research. Journal of Documentation. 2022. Vol. 79, No. 1. P. 245–267. DOI: https://doi.org/10.1108/JD-02-2022-0044
