// Наука і освіта. – 2026. – №1. – 9-16.
Ольга Боковець,
доктор філософії з психології,
старший викладач кафедри філософії,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський проспект, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0000-0002-6283-8971
Юлія Гермаш,
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри теорії та практики управління,
Національний технічний університет України
«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Берестейський проспект, 37, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0000-0002-1094-2507
РЕСУРСНА МОДЕЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЖИТЕЛІВ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД ДО КРИЗОВИХ СИТУАЦІЙ
АНОТАЦІЯ:
Сучасні українські територіальні громади функціонують в умовах війни та пролонгованих кризових ситуацій, що підвищують психологічне навантаження на населення й актуалізують проблему розвитку психологічної готовності до ефективного реагування. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення ресурсної моделі психологічної готовності жителів територіальних громад до кризових ситуацій. Для цього здійснено теоретичний аналіз наукових джерел із проблематики психологічної готовності та кризового реагування. Визначено, що психологічна готовність є інтегративним соціально-психологічним утворенням, яке формується у взаємодії психологічних і соціальних ресурсів і проявляється у здатності до проактивної та узгодженої поведінки в умовах невизначеності. Розроблено ресурсну модель психологічної готовності як інтегративну дворівневу систему, що поєднує індивідуальний та колективний рівні. Індивідуальний рівень охоплює такі психологічні ресурси особистості: когнітивні (адекватне сприйняття ризику, позитивні очікування результату, самоефективність, обізнаність і критичне сприйняття інформації); емоційно-регуляторні (емоційний інтелект, здатність до регуляції тривоги та панічних реакцій, стресостійкість); поведінково-ресурсні (попередній досвід реагування на кризові ситуації, довільність вольових процесів, внутрішній локус контролю та здатність до залучення соціальної підтримки). Колективний рівень представлений соціальними ресурсами громади (соціальна згуртованість, колективна ефективність, мережі підтримки, лідерська спроможність, довіра до інституцій, співпраця жителів і місцевої влади, практична підготовка та інформаційна доступність). Встановлено, що самоефективність виступає системоутворювальним компонентом моделі та опосередковує мобілізацію психологічних і соціальних ресурсів, забезпечуючи їх трансформацію в проактивну поведінку. Отримані результати можуть бути використані для розроблення програм підвищення психологічної готовності громад до кризових ситуацій.
КЛЮЧОВІ СЛОВА:
психологічна готовність, територіальна громада, психологічні ресурси, соціальні ресурси, ресурсна модель, самоефективність, кризові ситуації, проактивна поведінка
ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:
ЛІТЕРАТУРА:
2. Кримлова Ю.М. Модель психологічної готовності юнаків до подолання кризових ситуацій. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки. 2016. Вип. 2. С. 50–60.
3. Методичні рекомендації щодо формування психологічної готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. 2022. URL: https://shorturl.at/HnmHR
4. Никоненко Л.В. Психологічна готовність працівників закладів освіти до надзвичайних ситуації. Актуальні проблеми психологічного забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів : Міжнародна науково-практична конференція (м. Київ, 30 жовтня 2020 року). 2020. С. 100–102.
5. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
6. Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 від 18.07.2018 р. про фінансові правила, що застосовуються до загального бюджету Союзу: Regulation; № 2018/1046. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/984_025-18
7. Ameruddin N., Berezina E., Yap C. Exploring predictors of psychological preparedness for flood victims: A conceptual framework for Malaysia. F1000Research. 2025. Vol. 14. Art. 195. https://doi.org/10.12688/f1000research.160231.1.
8. Bowe M., Wakefield J., Kellezi B., Stevenson C., McNamara N., Jones B., Sumich A., Heym N. The mental health benefits of community helping during crisis: Coordinated helping, community identification and sense of unity during the COVID‐19 pandemic. Journal of Community & Applied Social Psychology. 2021. Vol. 32. P. 521–535. https://doi.org/10.1002/casp.2520.
9. Drury J., Carter H., Cocking C., Ntontis E., Guven S., Amlȏt R. Facilitating Collective Psychosocial Resilience in the Public in Emergencies: Twelve Recommendations Based on the Social Identity Approach. Frontiers in Public Health. 2019. Vol. 7. Art. 141. https://doi.org/10.3389/fpubh.2019.00141.
10. Errett N.A., Thompson C.B., Catlett C., Gwon H., Barnett D.J., Semon N. L., Hsu E., Balice R. D.Assessment of psychological preparedness and emergency response willingness of local public health department and hospital workers. International Journal of Emergency Mental Health. 2012. Vol. 14 (2). P. 125–133.
11. Hall C., Wehling H., Stansfield J., South J., Brooks S., Greenberg N., Amlôt R., Weston D. Examining the role of community resilience and social capital on mental health in public health emergency and disaster response: a scoping review. BMC Public Health. 2023. Vol. 23 (1). https://doi.org/10.1186/s12889-023-17242-x.
12. Hersom C., Knoop H., Justesen J. Psychological resilience training for leaders in extreme times: study protocol of a randomized controlled trial. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1514954.
13. Hu Y., Wu X., Zhang H. Housing inequality and psychological resilience among youth Chinese during a pandemic: The influence of community resilience and governance efficacy. 2024. International Journal of Disaster Risk Reduction. Vol. 112. https://doi.org/10.1016/j.ijdrr.2024.104805.
14. Liu X., Xu Q., Feng Z., Jian Y.I., Wang Q.-C. Understanding subjective well-being in urban emergencies: the role of time use and personality traits. Computational Urban Science. 2026. № 6(1). Art. 3. https://doi.org/10.1007/s43762-026-00236-x.
15. Ludin S., Rohaizat M., Arbon P. The association between social cohesion and community disaster resilience: A cross‐sectional study. Health & Social Care in the Community. 2018. Vol. 27. P. 621–631. https://doi.org/10.1111/hsc.12674.
16. Marceron J. Rohrbeck C. Disability and disasters: the role of self-efficacy in emergency preparedness. Psychology, Health & Medicine. 2018. Vol. 24. P. 83–93. https://doi.org/10.1080/13548506.2018.1492730.
17. McLennan J., Marques M., Every D. Conceptualising and measuring psychological preparedness for disaster: The Psychological Preparedness for Disaster Threat Scale. Natural Hazards. 2020. Vol. 101. P. 297–307. https://doi.org/10.1007/s11069-020-03866-4.
18. Mialkovska L., Pimenova O., Savchuk N., Moklytsia H., Stasiuk L., Shkarlatiuk K. Crisis Communications as a Factor of Psychosocial Stress in Human Resource Management: A Qualitative Study. Premier Journal of Science. 2025. Vol. 14. https://doi.org/10.70389/PJS.100114.
19. Ni M., Xia L., Wang X., Wei Y., Han X., Liu Y., Pan S. Psychological influences and implications for household disaster preparedness: a systematic review. Frontiers in Public Health. 2025. Vol. 13. https://doi.org/10.3389/fpubh.2025.1457406.
20. Panahi M., Moayerian N. Seeds of resilience: How social capital cultivates community strength in environmental crisis management. Journal of environmental management. 2025. Vol. 380. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2025.124937.
21. Park S., Avery E. Development and Validation of a Crisis Self‐Efficacy Index. Wiley-Blackwell: Journal of Contingencies & Crisis Management. 2019. https://doi.org/10.1111/1468-5973.12257.
22. Rezaei M.A., Mohammadinia N. The role of society and family in adolescents' disaster resilience: A qualitative study. BMC Public Health. 2025. Vol. 14. https://doi.org/10.1186/s12889-025-22197-2.
23. Sorina E., Novacescu D., Barb A. C., Ciolofan A., Dumitru C. S., Zara F., Patrascu R., Enache A. From Burnout to Resilience: Addressing Moral Injury in Nursing Through Organizational Innovation in the Post-Pandemic Era. Healthcare. 2025. Vol. 13(21). https://doi.org/10.3390/healthcare13212822.
24. Zigdon A., Lavenda O., Lewin E. National resilience: Development and validation of a new four-dimensional model for disaster preparedness assessment. Journal of Safety Science and Resilience. 2026. Vol. 7(1). https://doi.org/10.1016/j.jnlssr.2025.100228.
