// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 87-92.

Людмила Ніколенко,
кандидатка педагогічних наук,
доцентка кафедри педагогіки, дошкільної та спеціальної освіти,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
просп. Науки, 72, м. Дніпро, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8708-3117

РОЛЬ СПЕЦІАЛЬНОГО СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ У ФОРМУВАННІ ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Стаття стосується проблеми створення інклюзивного освітнього простору в закладах вищої освіти (ЗВО). Наголошено, що низка перешкод реалізації рівних прав і можливостей для осіб з ООП у вищій школі є спільною для ЗВО різних країн. Зважаючи на зростання кількості досліджень у сфері інклюзії у вищій освіті та вимоги до підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, проблематика системної організації супроводу і підтримки осіб з ООП у закладах вищої освіти стає пріоритетною для наукового та прикладного інтересу. Метою статті є визначення ролі спеціального структурного підрозділу у системі формування інклюзивного освітнього простору у ЗВО. Для досягнення поставленої мети розглянуто функціональні обов’язки і напрями діяльності подібних підрозділів у національних та закордонних закладах вищої освіти, окреслено межі компетенцій таких центрів та узагальнено підходи до координування інклюзивної підтримки здобувачів з ООП. У дослідженні застосовано комплекс методів, характерних для гуманітарних і соціальних наук: порівняльний аналіз, систематизація, узагальнення і прогнозування.Аналіз науково методичних джерел та нормативно правових документів дав змогу структурувати інформацію про функції центрів інклюзивного супроводу в різних країнах. Зіставлення моделей діяльності спеціальних підрозділів із супроводу інклюзивного навчання у ЗВО дало змогу виявити спільні кластери підтримки: інклюзивна політика, залучення громади, навчання персоналу та ресурсне забезпечення.Результати дослідження показують, що спеціальний підрозділ виконує консолідуючу роль, об’єднуючи зусилля ЗВО і зовнішніх стейкхолдерів у забезпеченні індивідуальних та групових форм супроводу здобувачів з ООП. Його основними завданнями є: інформаційно консультативна діяльність; організація підготовки й підвищення кваліфікації викладачів і волонтерів; розроблення та моніторинг індивідуальних навчальних планів; оцінювання потреб здобувачів і ресурсів ЗВО; координація технічної, соціальної й юридичної підтримки; участь у формуванні політики та методичних матеріалів.Отже, у статті доведено, що ефективність інклюзивного освітнього простору у ЗВО значною мірою залежить від чіткого функціонування спеціального підрозділу супроводу осіб з ООП. Його діяльність має бути нормативно унормована, технологічно забезпечена та інтегрована в управлінську систему вищого навчального закладу для досягнення рівності освітніх можливостей і підвищення якості професійної підготовки здобувачів з ООП.

інклюзія, інклюзивна освіта, здобувач вищої освіти з особливими освітніми потребами, інклюзивне навчання, інклюзивний освітній простір, супровід осіб з особливими освітніми потребами

1. Бут Т. Індекс інклюзії: розвиток навчання та участі в життєдіяльності шкіл : посібник / пер. з англ. Київ : Плеяди. 2015. 190 с. URL: https://rcpio.ippo.kubg.edu.ua/?p=1044
2. Кабінет Міністрів України. Постанова № 635 від 10 липня 2019 р. «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у закладах вищої освіти». Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-poryadku-organizaciyi-inklyuzivnogo-navchannya-u-zakladah-vishchoyi-osviti-i100719
3. Ніколенко Л. Інклюзивний освітній простір у закладі вищої освіти : монографія. Дніпро : Грані, 2024. URL: https://grani-print.dp.ua/index.php/home/2220243
4. Ніколенко Л. Практика організації інклюзивного навчання в європейських закладах вищої освіти (приклад Чехії та Словаччини). Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2025. № 1 (26). С. 138–152. DOI: https://doi.org/10.33189/epsn.v1i26.282
5. Тверезовська Н., Тарнавська Т. Осмислення поняття «система» в різних галузях наукових знань. Освітній вимір. 2012. Вип. 35. С. 320–331. URL: https://www.researchgate.net/publication/352271293_Osmislenna_ponatta_sistema_v_riznih_galuzah_naukovih_znan
6. Baltaru R. D. The rise of agentic inclusion in the UK universities: Maintaining reputation through (formal) diversification. Studies in Higher Education. 2022. Vol. 47, No. 1. P. 229–242. DOI: https://doi.org/10.1080/03075079.2 020.17390.
7. Das M.B., Fisiy C.F., Kyte R. Inclusion Matters: The Foundation for Shared Prosperity. Washington, DC: World Bank, 2013. 273 p. URL: https://documents1.worldbank.org/curated/en/114561468154469371/pdf/Inclusion-matters-the-foundation-for-shared-prosperity.pdf
8. Filippou K., Emmanuel O., Bengs A. Inclusive policies and practices in higher education: A systematic literature review. Review of Education. 2025. URL: https://doi.org/10.1002/rev3.70034
9. Katz H. T., Acquah E. O. The role of schools in providing educational opportunity: An integrative review. Review of Education. 2021. Vol. 9, Issue 3. DOI: https://bera-journals.onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/rev3.3307
10. Klein V., Silonova V., Hladush V. Actual problems of educational integration students in the Slovak Republic. Актуальні питання корекційної освіти. Педагогічні науки. 2019. Вип. 13. С. 48–61. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/275581721.pdf
11. Koutsouris G., Stentiford L., Norwich B. A critical exploration of inclusion policies of elite UK universities. British Educational Research Journal. 2022. Vol. 48. P. 878–895. DOI: https://doi.org/10.1002/berj.3799
12. Lister K., Pearson V. K., Collins T. D., Davies G. J. Evaluating inclusion in distance learning: A survey of university staff attitudes, practices and training needs. Innovation: The European Journal of Social Science Research. 2021. Vol. 34. No. 3. P. 321–339. DOI: https://doi.org/10.1080/13511610.2020.182804.
13. Loreman T. Seven pillars of support for inclusive education: Moving from “Why?” to “How?”. International Journal of Whole Schooling. 2007. Vol. 3. P. 22–38. URL: https://www.researchgate.net/publication/236029238_Seven_pillars_of_support_for_inclusive_education_Moving_from_Why_to_How
14. Moriña A., Biagiotti G. Inclusion at university, transition to employment and employability of graduates with disabilities: A systematic review. International Journal of Educational Development. 2022. Vol. 93. Article 102647. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0738059322000979
15. Tomlinson M. A sociology of special and inclusive education: Insights from the UK, US, Germany and Finland. In: Kopfer A., Powell J., Zahnd R. (Eds.). International handbook of inclusive education: Global, national and local perspectives. Opladen: Verlag Barbara Budrich, 2021. P. 59–74. URL: https://www.jstor.org/stable/j.ctv1f70kvj.6