// Наука і освіта. – 2022. – №4. – 64-71.

Світлана Симоненко,
доктор психологічних наук, професор,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5491-6637

Олена Грек,
кандидат психологічних наук, доцент,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7925-0939

ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК КОМПОНЕНТА ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ СТУДЕНТІВ

У статті аналізується роль критичного мислення у структурі інформаційно-психологічної безпеки особистості студента. Уточнено сутність поняття «інформаційно-психологічна безпека» та її структурну організацію, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти. Розглянуто проблему вивчення критичного мислення у вітчизняних та зарубіжних підходах, визначено його основні функції та показники. Метою статті є дослідження рівня сформованості критичного мислення як компонента інформаційно-психологічної безпеки у студентів. Методи емпіричного дослідження: спостереження, бесіда, аналіз продуктів діяльності та конкретні методики: методика дослідження критичного мислення Л. Старкі (адаптація О.Л. Луценко), методика визначення рівня рефлексивності А.В. Карпова, опитувальник «Уявлення студентів про інформаційно-психологічну безпеку» Т.О. Басанової. Установлено, що рівень розвитку критичного мислення у студентів 1–4-го курсів має середній рівень та значне зростання виявлено на 3-му курсі; достатньо виражені такі функції критичного мислення у досліджуваних студентів, як стимулююча, інтерпретаційна, прогнозуюча та оціночно-рефлексивна. Виявлено особливості розвитку рефлексивності як компонента критичного мислення. Досліджено рівень сформованості інформаційно-психологічної безпеки у студентів 1–4-го курсів, зокрема когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти; визначено зміни в рівні сформованості означених компонентів протягом досліджуваного віку; вивчено загрозливі чинники для особистості студента, серед яких найбільш значущими є фізичний та інформаційно-психологічний, хімічні та біологічні загрозливі чинники. Представлено взаємозв’язки між критичним мисленням та іншими структурними компонентами інформаційно-психологічної безпеки. Тобто критичне мислення дає змогу особистості робити більш глибокий аналіз життєвої ситуації, що й забезпечує інформаційно-психологічну безпеку в сучасних реаліях.

безпека, психологічна безпека, інформаційно-психологічна безпека, критичне мислення, рефлексивність, розвиток, студентський вік.

1. Бойко С.Т. Психологічна безпека особистості в умовах розірваного інформаційного простору. Психологія: теорія і практика. 2019. Т. 1. Вип. 3. С. 32–43. URL: https://doi.org/10.31339/2617-9598-2019-1(3)-32-43
2. Громова Н.М. Психологічні особливості установки на критичне мислення. Актуальні проблеми психології. 2015. Т. 10. Вип. 27. С. 79–88. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appsuh_2015_10_27_9.
3. Луценко Е.Л. Адаптация теста критического мышления Л. Старки. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Психологія». 2014. № 1110. С. 65–70.
4. Шахова Н.В. Опасный контент Интернета как угроза информационно-психологической безопасности личности подростка. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2012. № 20. С. 162–170. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vlup_2012_20_23
5. Carpendale J.I.M., Lewis C. Taking natural history seriously in studying the social formation of thinking: Critical analysis of A Natural History of Human Thinking by Michael Tomasello. Human Development. 2015. Vol. 58(1). Р. 55–66.
6. Edmondson A.C. Psychological safety and learning behavior in work teams. Administrative Science Quarterly. 1999. Vol. 44 (2). P. 350.

7. Lazorko, O., Dzhahupov, H., Abramciow, R., Symonenko, S., Hrek, O., & Kostieva, T. (2022). The Phenomenon of Security Within the Socio-Psychological Knowledge in the Era of Postmodernism. Postmodern Openings, 13(3), 180–200. URL: https://doi.org/10.18662/po/13.3/484.
8. Lazorko, O., Koval, S., Hrek, O., Shkrabiuk, V., Kulesha-Liubinets, M., & Bihun, N. (2021). Psychological Security of the Individual as a Functional Component of Professional Activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 12(4), 455–473. URL: https://doi.org/10.18662/brain/12.4/259
9. Facione P.A. Critical Thinking: A Statement of Expert Consensus for Purposes of Educational Assessment and Instruction. Executive Summary. URL: http://www.evolkov.net/critic.think/ basics/delphi.report.html
10. Starkey L. Critical thinking skills success. NY: Learning Express, LLC., 2004. 169 p.
11. Wagner, P.A., & Fair, F. (2020). Education for Knowing: Theories of Knowledge for Effective Student-Building. Rowman & Littlefield. Creative Education, Vol. 13. № 1, January 19, 2022.