// Наука і освіта. – 2022. – №1. – 5-13.

Олена Коваленко,
доктор психологічний наук, професор,
головний науковий співробітник відділу андрагогіки,
Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України,
вул. Максима Берлинського, 9, Київ, Україна,
ад’юнкт Інституту соціальних справ і публічного здоров’я
Педагогічного університету імені Комісії народної освіти у Кракові,
ul. Podchorążych, 2, 30-084, Kraków, Poland

ПРО ДЕЯКІ ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ЛІТНІХ ОСІБ У ПЕРІОД КАРАНТИНУ

Обґрунтовано модель психологічної підтримки літніх осіб, які перебувають у складних життєвих обста-винах, пов’язаних з обмеженнями, зумовленими карантином. Проаналізовано і узагальнено погляди вчених на питання розвитку особистості у літньому віці та специфіки психологічної підтримки особистості у складних умовах життя. Констатовано необхідність здійснення системного аналізу наукового знання з проблеми пси-хологічної підтримки літніх осіб у період карантину. В основу дослідження покладено особистісно-комунікативний підхід. Психологічну підтримку розглянуто як процес та результат. Наголошено, що психоло-гічна підтримка літньої людини має бути пов’язана із впливом на її здатність аналізувати й оцінювати жит-тєві події та те, що з нею відбувається, коригувати й оновлювати смисл свого життя; із організацією власно-го життєвого простору і часу, регулюванням своїх емоцій та переживань; із міжособистісним спілкуванням, встановленням і підтримкою необхідних контактів з іншими людьми. Визначено принципи такої підтримки, її засоби (фізична активність, інтелектуальна діяльність, мистецтво, самонавіювання, релігійні уподобання, взаємодія тощо), чинники (природне, антропогенне й соціальне середовище та біологічні, соціальні, психологіч-ні властивості літньої особи), методи (інформування і навчання/тренування), кола взаємодії літньої людини (найближча родина та друзі; знайомі, родичі, особи, які на постійній основі літній людині надають певні про-фесійні послуги; різні представники суспільства, з якими літня людина зустрічається періодично). Побудовано модель психологічної підтримки літньої людини у період карантин. Конкретизовано основні етапи такої підт-римки (вивчення психологічних особливостей літніх осіб, індивідуальних особливостей тих, хто є поряд та особливостей взаємодії між ними; розробку і впровадження різних засобів впливу на літню людину та тих, хто є поряд з нею; вивчення ефективності здійсненої програми впливу).

літній вік, психологічна підтримка, карантин, модель.

1. Анциферова Л. И. Развитие личности и про-блемы геронтопсихологии. М.: «Институт психологии РАН», 2006.
2. Булгакова О. Психологічна готовність до со- ціальної взаємодії у студентів: системно-суб’єктний підхід. Наука і освіта. 2018. 1. С. 117–123.
3. Ермолаева М. Практическая психология ста-рости. М.: ЭКСМО-Пресс, 2002.
4. Коваленко О. Літні люди в період карантину:можливості психологічної підтримки. Психологічна підтримка літніх осіб в період карантину. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (29 листопада 2021 року). Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2021. С. 6-16
5. Коваленко О. Г. Міжособистісне спілкування осіб похилого віку: психологічні аспекти. К.: Інститут обдарованої дитини, 2015.
6. Краснова О. В., и Лидерс А. Г. Социальная психология старости: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М.: Издательский центр «Академия», 2002.
7. Смульсон М. Л. Розвиток у старості : завдання, специфіка, ризики. Наукові студії із соціальної та полі-тичної психології. 2012. №31(34). С. 186–196.
8. Coffman D. D. Music and quality of life in older adults. Psychomusicology: A Journal of Research in Music Cognition. 2002. №18(1-2). Р. 76–88. DOI: https://doi.org/10.1037/h0094050.
9. Creech A., Hallam S., McQueen H., & Varvarigou M. The power of music in the lives of older adults. Research Studies in Music Education. 2013. №35(1). Р. 87–102. DOI: https://doi.org/10.1177/1321103X13478862.
10. Douka S., Zilidou V. I., Lilou O., & Tsolaki M. Greek Traditional Dances: A Way to Support Intellectual, Psychological, and Motor Functions in Senior Citizens at Risk of Neurodegeneration. Frontiers in aging neurosci-ence. 2019. №11. Р. 6. DOI: https://doi.org/10.3389/fnagi.2019.00006.
11. Gold Y. Psychological Support for Mentors and Beginning Teachers: A Critical Dimension. In Bey, Theresa M., Holmes, C. Thomas (Eds.), Mentoring: Contemporary Principles and Issues. Reston, Virginia: Association of Teacher Educators. 1992. Р. 25-34. DOI: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED351327.pdf#page=34.
12. Jung-Hwa H. The Effects of Positive and Nega-tive Support from Children on Widowed Older Adults’ Psychological Adjustment: A Longitudinal Analysis. The Gerontologist. 2010. №50(4). Р. 471–481. DOI: https://doi.org/10.1093/geront/gnp163.
13. Kovalenko O. G. Psychological Accompaniment for People of Late Adulthood in Pandemic Situation. Rybalka V. V., Samodryn A. P., Voznyuk O. V., et.al. (Eds.). Philosophy, psychology and pedagogics against COVID-19: Manual (pp. 179–189). Zhytomyr: Publisher O. Yevenok.
14. Lee K., Jeong G. C., & Yim J. Consideration of the psychological and mental health of the elderly during COVID-19: A theoretical review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2020. №17(21). 8098. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17218098.
15. Mancini J. A. Friend Interaction, Competence, and Morale in Old Age. Research on Aging. 1980. №2. Р. 416–431 [in English].
16. Park N. S. The Relationship of Social Engage-ment to Psychological Well-Being of Older Adults in Assisted Living Facilities. Journal of Applied Gerontolo-gy. 2009. №28(4). Р. 461–481. DOI: https://doi.org/10.1177/0733464808328606.
17. Rudman W. J. Sport as a Part of Successful Aging. American Behavioral Scientist. 1986. №29(4). Р. 453–470. DOI: https://doi.org/10.1177/000276486029004007.
18. Yoon D. P., & Lee E. K. The impact of reli-giousness, spirituality, and social support on psychologi-cal well-being among older adults in rural areas. Journal of gerontological social work. 2007. №48(3-4). Р. 281–298. DOI: https://doi.org/10.1300/j083v48n03_01.