// Наука і освіта. – 2019. – №4. – 23-30.

Ступак Оксана,
кандидат педагогічних наук,
докторантка кафедри дошкільної освіти та соціальної роботи,
Державний вищій навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»,
вул. Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна

ХАРАКТЕРИСТИКА КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ
СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ В ІНСТИТУТАХ
ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

Сучасний розвиток громадянського суспільства безпосередньо пов'язаний з ефективною діяльністю інститутів громадянського суспільства. Водночас їхня діяльність привертала більше уваги з боку політологів, філософів, дослідників державного управління, аніж педагогів. Аналіз діяльності таких інститутів продемонстрував їхнє підвищення темпів розвитку та різноманітність впроваджених інструментів і технологій в роботі з молоддю. Отже, вбачаючи актуальність під час дослідження сучасних тенденцій розвитку українського громадянського суспільства у виділенні ключової ролі низки інститутів громадянського суспільства, що мають безпосередній вплив на молодь, проведенні теоретичного аналізу та змістовно-компонентного представлення системи формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства. Метою дослідження є обґрунтування та виділення компонентного складу системи формування соціальної активності молоді. Виділення компонентного складу ґрунтувалось на теоретичному доробку фахівців у сфері соціальної роботи, а також особистого досвіду автора в громадському секторі та в роботі з молоддю. Серед інститутів громадянського суспільства, що здійснюють вплив на формування та розвиток соціальної активності молоді виділені: громадські організації, молодіжні центри, молодіжні ради, благодійні фонди. Теоретичний аналіз досліджуваної проблеми дав можливість визначити систему формування соціальної активності молоді в інститутах громадянського суспільства як цілісний процес, що включає в собі сукупність взаємопов’язаних та взаємообумовлених компонентів, зокрема, мету, об’єкт та суб’єкт, зміст, напрями, форми і методи роботи з молоддю в інститутах громадянського суспільства. Досліджувана система представлена п’ятьма обґрунтованими структурними компонентами: цільовий (мета, завдання, принципи, результат), суб’єктнооб’єктний (суб’єкт і об’єкт дослідження), змістовний (напрями, зміст діяльності інститутів громадянського суспільства), процесуально-діяльнісний (форми і методів роботи з молоддю), середовищний (умови формування соціальної активності молоді).

соціальна активність, молодь, система, інститути громадянського суспільства.

1. Європейська хартія участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні (21 травня 2003 р.). URL: http://eucharter.pedagog.org.ua/file/charter/eu_charter_uk r.pdf.
2. Клімкіна Н. Г. Формування соціальної активності підлітків із неповних сімей у навчальновиховному процесі основної школи : дис. … канд. пед. наук : 13.00.05 / Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2009. 212 с.
3. Мартинюк І. Молодь України: штрихи до соціального портрета. Соціальні виміри суспільства. 2011. 3. С. 221-234. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svs_2011_3_20
4. Молодь України – 2018. Результати репрезентативного соціологічного дослідження. Київ : ДП «Редакція інформаційного бюлетеня «Офіційний вісник Президента України», 2018. 72 с.
5. Плотніков П. В. Соціально-педагогічні основи соціалізації молоді промислового регіону: монографія. Донецьк : ДонНУ, 2004. 495 с.
6. Самохіна Н. М. Педагогічна система професійно-творчої самореалізації майбутніх учителів музики в освітньо-виховному середовищі вишу. Системний підхід у сучасних педагогічних дослідженнях в Україні: монографія / за ред. С. Я. Харченка. Старобільськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2016. С. 305-335.
7. Troitska O., Averina K. Social activeness of young people: dialogical support in the cultural and educational space. Science and Education, 2017, 6, 6-11.