// Наука і освіта. – 2018. – №3. – 20-26.

Ігор Зозуля,
доктор юридичних наук, професор кафедри загальноправових дисциплін,
Лариса Шевченко,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціології та психології,
Олександр Зозуля,
кандидат юридичних наук, доцент кафедри загальноправових дисциплін,
Харківський національний університет внутрішніх справ,
просп. Л. Ландау, 27, м. Харків, Україна

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЗЛОЧИНЦІВ

Вивчення саморегуляції постає актуальною проблемою, оскільки її порушення є причиною соціальних і особистісних проблем особистості. Метою дослідження є вивчення гендерних особливостей саморегуляції злочинців. У дослідженні були використані методи: методика «Стильові особливості саморегуляції поведінки (ССП-98)», розроблена В. І. Моросановою, Питальник «Контроль за дією», розроблений Ю. Кулем та адаптований С.А. Шапкіним; анкетування, математико-статистичні методи програми SPSS. За результатами дослідження виявлено, що загальний рівень саморегуляції у жінок нижчий, ніж у чоловіків, головну роль у регуляції поведінки вони відводять зовнішнім чинникам. Спільним в обох групах злочинців є нерозвинена потреба у плануванні свого життя, відсутність здатності та бажання виробляти цілі та життєві перспективи, підкріплені власною відповідальністю, ініціативою, активністю. Саморегуляція є здатністю людини керувати собою, своєю поведінкою на основі сприймання й усвідомлення життєвих ситуацій, власних психічних станів, наявних цілей діяльності. Нерозвиненість вольових якостей, вибірковість і слабий контроль поведінки разом із викривленою мотивацією злочинців ускладнюють контроль за власними вчинками, тому головну роль у регуляції поведінки і жінки і чоловіки відводять зовнішнім регуляторам.

саморегуляція, особистість, самоконтроль, злочинність, жінки-злочинниці, девіантна поведінка, імпульсивність.

1. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности / О. А. Конопкин. – М. : ЛЕНАНД, 2011. – 320 с.
2. Сидоренко Н. І. Особливості усвідомлення саморегуляції довільної активності майбутніх педагогів / Н. І. Сидоренко // Наука і освіта. – 2006. – № 3. – С.
3. Головкін Б М. Корислива насильницька злочинність в Україні: феномен, детермінація, запобігання : монографія / Б М. Головкін. – Х. : Право, 2011. – 432 с.
4. Батиргареєва В. С. Рецидивна злочинність в Україні : монографія / В. С. Батиргареєва. – Х. : Право, 2009. – 576 с.
5. Меркулова В. О. Психологічні аспекти жіночої насильницької злочинності / В. О. Меркулова // Вісник Одеського ін-ту внутрішніх справ. – 2001. – № 1. – С. 78-83.
6. Антонян Ю. М. Личность преступника / Ю. М. Антонян, В. Н. Кудрявцев, В. Е. Эминов. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2014. – 366 с.
7. Tangney J. P. High self-control predicts good adjustment, less pathology and interpersonal success / J. P. Tangney, R. F. Baumeister, A. L. Boone // Journ. of Personality. 2004. V. 72. P. 271–322.
8. Baumeister R. F. Self-Regulation and executive function: The Self as controlling agent / R. F. Baumeister, B. J. Schmeichel, K. D. Vohs // Social psychology: Handbook of basic principles / Eds A. W. Kruglanski, E. T. Higgins. – 2007. P. 516–539.
9. Pulkkinen L. The Jyvaskyla longitudinal study of personality and social development (JYLS) / L. Pulkkinen // Socioemotional development and health from adolescence to adulthood. N.Y.: Cambridge University Press, 2006. P. 29–55.
10. Gottfredson M. R., Hirsch T. A general theory of crime / M. R. Gottfredson, T. A. Hirsch. – Stanford: Stanford University Press, 1990.
11. Mischel W., Auduk O. Willpower in cognitiveaffective processing system: the dynamics of delay of gratification / W. Mischel, O. Auduk // Handbook of SelfRegulation / Reds R. F Baumeister, K. D. Vohs. – N.Y. Gulford Press, 2004. – P. 99-129.