// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 37-43.

Вікторія Василівна Слабоуз,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов,
Донбаський державний педагогічний університет,
вул. Генерала Батюка, 19, м. Слов’янськ, Україна

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВУ РЕФЛЕКСИВНО-ПЕРЦЕПТИВНИХ
ХАРАКТЕРИСТИК ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ

Мета статті – визначення впливу рефлексивно-перцептивних властивостей на особливості емоційного реа- гування викладачів в конфліктній ситуації та продуктивність педагогічної діяльності. Гіпотезою дослідження стало припущення про те, що недостатній рівень розвитку рефлексивно-перцептивних вмінь викладачів формує такий стереотип професійної поведінки як емоційне вигорання; адекватність емоційного реагування педагога в конфліктній ситуації суттєво пов’язана з результативністю педагогічної діяльності. Всього в дослідженні прийняли участь 10 викладачів іноземних мов, а також 50 студентів І – ІІІ курсів факультету філології. З метою виявлення рефлексивно-перцептивних властивостей викладача проводилось цілеспрямоване спостереження, в основу якого було покладено схему (за Е. В. Аніщук), що складається з анкетування викладачів іноземних мов, яке спрямоване на виявлення рівня емоційного вигорання (розроблена В. В. Бойко), а також інтерв’ю із викладачами та студентами. Схема також фіксувала дії викладача відносно самого себе (здатність людини до самосприйняття, що спрямовується на усунення звичок і схильностей, які перешкоджають спілкуванню). З метою визначення впливу типу педагогічної взаємодії на продуктивність педагогічної діяльності нами використовувався опитувальник Н. Ф. Фетіскіна «Інтегральна оцінка ефективності професіональної діяльності викладача». За результатами дослідження більшість викладачів мають середній рівень рефлексивно-перцептивних вмінь. Це свідчить про властивості правильного сприймання та оцінювання ситуації спілкування. Для визначення рефлексивно-перцептивних характеристик викладачів також було використано семантичний диференціал Осгуда. Класичний набір шкал семантичного диференціала використовувався з метою виявлення ставлення викладачів до своїх студентів, а також для виявлення того, якими вони уявляють собі ідеальних студентів. Процедура обстеження складалась у послідовному оцінюванні викладачем таких понять як “мої студенти” та “ідеальний студент”. У нашому дослідженні викладачі оцінювали своїх та “ідеальних” студентів за 12 шкалами класичного набору шкал метода СД. Виявлено, що респонденти по-різному сприймають своїх та “ідеальних” студентів. Можна говорити про наявність у них тенденції вважати своїх студентів занадто сильними порівняно з тим, якими вони мають бути. Також спостерігається велика психосематична відстань між поняттями «мої студенти» та «ідеальні студенти» за факторами «оцінка» і «активність». Це може свідчити про незадоволення викладачів своїми студентами. З метою порівняння показників ціннісного відношення викладачів та студентів до професійних характеристик педагога, а також стратегій поведінки викладачів іноземних мов та студентів в конфліктній ситуації ми використовували коефіцієнт рангової кореляції Спірмена. Аналіз отриманих даних показав, що думка студентів щодо педагога не завжди збігається із відповідними уявленнями викладачів. Відсутність зв’язку між відповідями студентів та викладачів підтверджується показником коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Педагогічна діяльність пов’язана з необхідністю постійно «бути у формі», неможливістю емоційної розрядки, нерівномірністю тимчасової зайнятості тощо. Все це може призвести до синдрому емоційного вигорання, який розглядаємо як вироблений особистістю механізм психологічного захисту у формі повного або часткового виключення емоцій у відповідь на психотравмуючі дії. У той же час можуть виникати і дисфункціональні наслідки, коли «вигорання» негативно позначається на виконанні професійної діяльності і відносинах з партнерами. Виявлено, що показники синдрому емоційного вигорання викладачів іноземних мов представлено на середньому і низькому рівнях. Аналіз отриманих даних показав наявність значущого зв’язку між розвитком рефлексивно-перцептивних вмінь викладачів і синдромом емоційного вигорання. Це підтверджується показником коефіцієнта рангової кореляції Спірмена. Це свідчить про те, що здатність розуміти внутрішній світ студента, адекватність в оцінюванні своєї діяльності перешкоджають активному формуванню психозахисної поведінки за типом емоційного вигорання. Таким чином, гіпотеза знайшла своє підтвердження.

рефлексивно-педагогічні характеристики, викладачі іноземних мов, синдром емоційного вигорання, семантичний диференціал Осгуда, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

1. Анищук Е. В. О влиянии коммуникативных свойств личности учителя на отношения с учащимися / Е. В. Анищук // Психологические вопросы формирования личности будущего учителя : Межвузовский сб. научных трудов. – М., 1986. – С. 46-69.
2. Бойко В. В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении / В. В. Бойко. – СПб : Питер, 1999. – 105 с.
3. Спирмен Ч. Структура интеллекта / Ч. Спирмен. – М. : Наука, 1996. – 216 с.
4. Фетискин Н. П., Козлов В. В., Мануйлов Г. М. Социально- психологическая диагностика развития личности и малых групп / Н. П. Фетискин, В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов. – М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 490 с.
5. Grant T. C. Preparing for reflexive teaching / T. C. Grant. – Boston. – 1984. – P. 85.
6. Osgood C. E. The nature and measurement of meaning / C. E. Osgood // Psychological Bulletin. – Vol. 49. – Washington D. C. : American Psychological Association, 1952. – P. 197 – 237.