// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 115-119.

Любов Миколаївна Співак,
доктор психологічних наук, доцент кафедри теоретичної та консультативної психології,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна

ТРАНСФОРМАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ОСОБИСТОСТІ В ЮНОСТІ

У статті охарактеризовано результати емпіричного дослідження трансформацій національної самосвідомості особистості за типами національної ідентичності в період юності. Трансформаційні тенденції розвитку національної самосвідомості юнацтва за типами національної ідентичності вивчалися за допомогою методики «Типи етнічної ідентичності» (авт. Г. У. Солдатова, С. В. Рижова). За кожним типом (позитивна національна ідентичність, національна індиферентність, націонігілізм, націоегоїзм, націоізоляціонізм, національний фанатизм) респондент міг набрати від –10 до +10 балів. Кількість набраних балів засвідчувала певні рівні: від –10 до –4 – низький; від –3 до 3 – середній; від 4 до 10 – високий. Контингент досліджуваних склали 1303 респонденти української національності 17-22 рр. (студенти вищих навчальних закладів із різних міст України). Встановлено, що загалом вікова динаміка розвитку національної самосвідомості особистості за типами національної ідентичності в юності є позитивною. Зокрема виявлено, що від 17 до 22 років незначною мірою збільшується кількість респондентів із національною самосвідомістю за типом «позитивна національна ідентичність» (норма). У них сформовано позитивний образ своєї нації та позитивне ставлення до неї, що узгоджуються з їх толерантним ставленням до інших націй. Також вони надають перевагу цінностям своєї нації. Окрім цього, зафіксовано, що несуттєво зменшується кількість досліджуваних із національною самосвідомістю за типами «націонігілізм», «національна індиферентність», «націоегоїзм», «націоізоляціонізм», «національний фанатизм» (трансформації). Їм властиві такі характеристики, як-от: неактуальність національності, цінностей і ознак своєї нації; невизначеність національної належності; надання переваги не нації, а іншим соціальним групам; схильність до дискримі- нації національних меншин чи до самоприниження перед представниками інших націй. Одержані результати можуть бути використані під час організації психологічного супроводу розвитку національної самосвідомості у студентів вищих навчальних закладів.

національна самосвідомість, типи національної ідентичності, трансформації, розвиток, особистість, юність.

1. Солдатова Г. У. Психология межэтнической напряженности / Г. У. Солдатова. – М. : Смысл, 1998. – 389 с.
2. Spivak L. N. Psychological Foundations for the Development of the Young Person’s National SelfConsciousness / L. N. Spivak // European Applied Sciences. – 2014. – № 1. – P. 94-96.