// Наука і освіта. – 2017. – №7. – 70-75.

Тетяна Михайлівна Білоус,
кандидат медичних наук,
доцент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб,
Мар’яна Вікторівна Дікал,
кандидат медичних наук,
доцент кафедри біоорганічної і біологічної хімії та клінічної біохімії,
Людмила Володимирівна Каньовська,
кандидат медичних наук, доцент кафедри внутрішньої медицини,
клінічної фармакології та професійних хвороб,
Буковинський державний медичний університет,
Театральна площа, 2, м. Чернівці, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ТА ПРОЯВУ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ
У ВИКЛАДАЧІВ ТЕОРЕТИЧНИХ І ПРАКТИЧНИХ КАФЕДР МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Метою роботи є визначення наявності та інтенсивності формування синдрому емоційного вигорання у викладачів медичного університету. Було проведено анкетування викладачів, яких було поділено на дві групи. Першу групу респондентів сформували 27 представників теоретичних кафедр (середній вік – 39,8 років, 87,5% осіб жіночої статі, середній стаж роботи – 16,0 років), другу групу порівняння – 21 викладач із клінічних кафедр (середній вік – 36,9 років, 81,0% осіб жіночої статі, середній педагогічний стаж – 13,4 років, р˃0,05). Для проведення дослідження було використано методика діагностики рівня емоційного вигорання за В. В. Бойко. Виявлено, що найчастіше серед симптомів фази «напруження» траплялися переживання психотравмуючих обставин (р˂0,05), а також тривога і депресія у сфері виконання професійних обов’язків (р˃0,05). Виявлено й вірогідне переважання формування усіх симптомів фази «резистенції» у представників І групи порівняно з респондентами ІІ групи. Найчастіше із симптомів фази «виснаження» траплявся симптом емоційного дефіциту, причому на момент анкетування він сформувався у 37,0% осіб І групи та у 4,8% представників ІІ групи (р˂0,05). При цьому відношення шансів формування симптому емоційного дефіциту у викладачів теоретичних кафедр порівняно зі співробітниками кафедр клінічного профілю сягало 4,75, відносний ризик – 2,0, абсолютний ризик – 0,37, посттестова ймовірність – 67,9%. Водночас симптом особистісної відстороненості (деперсоналізації) мав досить високу ймовірність формування у педагогічного колективу теоретичних кафедр: відношення шансів – 4,2, відносний ризик – 1,7, відношення правдоподібності – 2,9, посттестова ймовірність реалізації події – 74,0%. Синдром емоційного вигорання викладачів медичного університету формується у три фази, з яких у фазі напруження він характеризується переважно надмірним переживанням психотравмуючих обставин, тривогою та депресією, у фазі резистенції проявляється економією емоційної сфери, а у фазі виснаження – емоційним дефіцитом та емоційною відстороненістю. Виявлено, що формування синдрому емоційного вигорання частіше трапляється у педагогічного колективу теоретичних кафедр.

синдром емоційного вигорання, медичний університет, викладачі, фази.

1. Березовська Л.І. Професійне вигоряння працівників сучасних освітніх організацій / Л.І. Березовська // Науковий вісник Мукачівського державного університету. – 2015. – №1 (1). – С. 130-135.
2. Бещук-Венгерська Н.В. Профілактика синдрому професійного вигорання у педагогів. Метод. посібник / Бещук-Венгерська Н.В. – Вінниця: ММК, 2015. – 39 с.
3. Бойко В.В. Энергия эмоций. – СПб.: Питер, 2004. – 474 с.
4. Гринберг Дж. Управление стрессом / Дж. Гринберг ; [пер. с англ. Л. Гительман, М. Потапова]. – СПб. : Питер, 2002. – 496 с.
5. Зелінська Я. Особливості психічного вигорання в аспекті професійного стресу / Я. Зеленіська // Соціальна психологія. – 2009. – №6 (38). – С. 127-135.
6. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту : навч. посібник. / Л.М. Карамушка – К.: Либідь, 2004. – 424 с.
7. Назаренко І.П. Синдром емоційного вигорання серед медичних працівників психіатричної сфери / І.П. Назаренко // Новости медицины и фармации. Психиатрия. – 2011. – №383. http://www.mifua.com/archive/article/20574.
8. Современные проблемы исследования синдрома выгорания у специалистов коммуникативных профессий: колл. монография / под ред. В.В. Лукьянова, Н.Е. Водопьяновой, В.Е. Орла, С.А. Подсадного, Л.Н. Юрьевой, С.А. Игумнова ; Курск. гос. ун-т. – Курск, 2008. – 336 с.
9. Судакова О.С. Специфіка розвитку синдрому емоційного вигорання у лікарів-онкологів / О.С. Судакова // Мед. психологія. – 2012. – № 4. – С. 92-96.
10. Чепелєва Н.О. Психологічні особливості емоційного вигорання викладачів вищих навчальних закладів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.01 «загальна психологія, історія психології» / Н.О. Чепелєва. − Одеса, 2010. − 20 с.
11. A test of the Maslach Burnout Inventory in three samples of healthcare professionals / T.J. Kalliath, M.P. O'Driscoll, D.F. Gillespie [et al.] // An International Journal of Work, Health & Organisations. – 2000. – Vol. 14, Iss. 1. – P. 35-50. doi:10.1080/026783700417212.
12. Brotheridge C.M. Emotional Labor and Burnout: Comparing Two Perspectives of “People Work” / C.M. Brotheridge, A.A. Grandey // Journal of Vocational Behavior. – 2002. – Vol. 60, Iss. 1. – P. 17-39. doi:10.1006/jvbe.2001.1815.
13. Chang M.L. An Appraisal Perspective of Teacher Burnout: Examining the Emotional Work of Teachers / M.L. Chang // Educational Psychology Review. -2009. – Vol. 21. – P. 193-218. doi:10.1007/s10648-009-9106-y. 
14. Correlation between burnout syndrome and psychological and psychosomatic symptoms among teachers / J. Bauer, A. Stamm, K. Virnich [et al.] // International Archives of Occupational and Environmental Health. – 2006. – Vol. 79. – P. 199-204. doi:10.1007/s00420-005-0050-y.
15. Gold Y., Roth R. Teachers Managing Stress and Preventing Burnout: the Professional Health Solution / Y. Gold, R. Roth. – Taylor & Francis e-Library, 2005. – p. 215.
16. Hakanena J.J. Burnout and work engagement among teachers / J.J. Hakanena, A.B. Bakkerb, W.B. Schaufelic // Journal of School Psychology. - 2006. – Vol. 43, Iss. 6. – P. 495–513. doi:10.1016/j.jsp.2005.11.001.
17. Halbesleben J.R.B. The construct validity of an alternative measure of burnout: Investigating the English translation of the Oldenburg Burnout Inventory / J.R.B. Halbesleben, E. Demerouti // An International Journal of Work, Health & Organisations. – 2005. – Vol. 19. – P. 208-220. doi: 10.1080/02678370500340728.
18. On the clinical validity of the maslach burnout inventory and the burnout measure / W.B. Schaufeli, A.B. Bakker, K. Hoogduin [et al.] // Psychology & Health. – 2001. – Vol. 16, Iss. 5. – P. 565-582. doi:10.1080/08870440108405527.
19. The Copenhagen Burnout Inventory: A new tool for the assessment of burnout / T.S. Kristensen, M. Borritz, E. Villadsen [et al.] // An International Journal of Work, Health & Organisations – 2005. – Vol. 19, Iss. 3. – P. 192-207. doi:10.1080/02678370500297720.
20. Weber A. Burnout Syndrome: A Disease of Modern Societies? / A. Weber, A. Jaekel-Reinhard // Occup. Med. (Lond). – 2000. – Vol. 50 (7). – P. 512-517. doi:10.1093/occmed/50.7.512.