// Наука і освіта. – 2017. – №5. – 51-55.

Олена Вікторівна Ковшар,
доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри дошкільної освіти
Криворізький державний педагогічний університет,
пр. Гагарина, 54, м. Кривий Ріг, Україна

НОВОУТВОРЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЯК
УМОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЗИЦІЇ «ШКОЛЯР»

Головним завданням сучасної дошкільної освіти є створення умов для розвитку здібностей та обдарувань дитини, удосконалення її неповторної унікальності, підготовка до подальшого навчання. Мета статті – проаналізувати процес формування новоутворень дітей старшого дошкільного віку та їх роль у набутті дітьми готовності до шкільного навчання. Серед новоутворень саме цього віку особливо цінними є супідрядність мотивів, розвиток соціальних мотивів поведінки та діяльності, які надалі будуть визначати внутрішню позицію учня; виникнення в цей період у дитини «внутрішніх етичних інстанцій», сформованість довільності психічних процесів, а також таких вольових якостей, як самостійність, ініціативність та відповідальність, що готують дитину шестирічного віку до нового соціального статусу. За аналізом набутих новоутворень п’ятирічними дітьми, які відвідують дошкільні навчальні заклади м. Дніпра та Одеси, виділено рівні готовності дітей старшого дошкільного віку до нової соціальної позиції «школяр» (творчий, продуктивний, елементарний); розроблено і реалізовано відповідну методику формування соціальної позиції «школяр». Зазначена методика включала різноманітні форми роботи з дітьми, їхніми батьками та педагогами (вихователями та вчителями початкових класів). За результатами повторного оцінювання рівнів готовності до нової соціальної позиції «школяр», в експериментальній групі відбувалися позитивні зміни порівняно з контрольною групою. Творчий рівень сформованості соціальної позиції «школяр» на прикінцевому етапі було зафіксовано у 30,5% дітей ЕГ (було 2,5%) і 5,5% – у КГ (було 3,5%); на продуктивному рівні в ЕГ стало 62,5% (було 39,5 %) дошкільників, у КГ – 37,5% (було 39%); на елементарному рівні залишилося в ЕГ – 7% (було 58%) дітей, у КГ – 57% (було 57,5%). Отримані дані підтвердили ефективність розробленої експериментальної методики формування соціальної позиції «школяр» у дітей п’яти років.

супідрядність мотивів, внутрішня позиція учня, внутрішні етичні інстанції, довільність психічних процесів, самостійність, ініціативність, готовність до навчання у школі, соціальний статус «школяра», нова соціальна позиція «школяр».

1. Бєлєнька Г. В. Особистість випускника дитсадка : базові якості / Г. В. Бєлєнька // Дошкільне виховання. – 2015. – № 7. – С. 11-14.
2. Бех І. Зростити моральну особистість – головна турбота / І. Бех // Дошкільне виховання. – 2015. – № 4. – С. 6-8.
3. Божович Л. И. Личность и ее формирование в детском возрасте / Л. И. Божович. – Москва : Просвещение, 1968. – 464 с.
4. Венгер Л. А. Об уровне развития детей, поступающих в школу / Л. А. Венгер // Дошкольное воспи- тание. – 1972. – № 8. – С. 33-38.
5. Выготский Л. С. Кризис семи лет : соб. соч. в 6 т. – Том 4 / Л. С. Выготский; – М. : Педагогика, 1984. – С. 376-385.
6. Деркач О. Я – школяр / О. Деркач // Дошкільне виховання. – 2013. – № 2. – С. 12-13.
7. Котырло В. Развитие волевого поведения у дошкольников / В. Котырло. – К. : «Рад. школа», 1979. – С. 39-41.
8. Леонтьев А. Н. К теории развития психики ребенка / А. Н. Леонтьев // Избранные психологические произведения : в 2 т. – Москва : Педагогика, 1983. – Т. 1. – С. 281-302. 
9. Піроженко Т. Чому «гальмує» дошкільна зрілість? / Т. Піроженко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2012. – № 7. – С. 9-12.
10. Проскура О. В. Психологічна підтримка вчителя до роботи із першокласниками / О. В. Проскура. – Київ, 1998. – С. 70.