// Наука і освіта. – 2017. – №3. – 68-72.

Марина Євгенівна Пуляєвська,
кандидат психологічних наук, старший викладач
кафедри соціально-гуманітарних дисциплін,
Міжрегіональна Академія управління персоналом,
вул. Фрометівська, 2, м. Київ, Україна

РОЛЬ КОНТЕКСТУ ТА НАМІРУ В ФОРМУВАННІ КОНТЕНТУ СПРИЙНЯТТЯ ТА ПОВЕДІНКИ

Статтю присвячено дослідженню та визначенню чинників, які впливають на інтерпретацію індивідом власних станів сприйняття як підстави для прийняття рішень про вибір тих чи інших поведінкових реакцій. Виявлення таких чинників має суттєве значення для вирішення багатьох прикладних задач в сфері управління, інформаційної політики, комерційних відносин тощо. В роботі досліджено певні закономірності взаємодії контенту і контексту сприйняття та поведінки людини. З поширенням різноманітних форм спілкування за допомогою сучасних інформаційних технологій мають місце процеси, що можуть вказувати на певний ступінь фрагментації єдиного інформаційного поля всередині традиційних мовно-культурних спільнот, що сприяє фрагментації суспільства. Цей процес призводить до ускладнення комунікацій та відповідного ускладнення прогнозування поведінки індивідів. В сучасних умовах необхідним є поширення використання з цією метою психологічних чинників, які впливають на контент сприйняття людини. Значні перспективи в цьому напрямі відкривають підходи, основані на концепції контекстуальної залежності контенту сприйняття, методах психосемантики та теорії планованої поведінки. Під контекстом сприйняття розуміється результат взаємовпливу змісту і умов життєдіяльності індивіда та пов’язаного з ними «вектора зацікавленості». Зміни контенту сприйняття визначаються мінливими намірами індивіда, які створюють уявлення про майбутнє та служать орієнтирами для подальших дій. Згідно з концепцією контекстуальної залежності, аналіз контенту сприйняття майбутнього може бути виконаним із використанням тих же методів (зокрема методів теорії планованої поведінки), що ї аналіз поточного контенту сприйняття.

контекст сприйняття, контент сприйняття, намір, психосемантика, поведінка, теорія планованої поведінки.

1. Медведев Н. В. Природа человеческой коммуникации / Н. В. Медведев // Вестник ТГУ. – 2014. – 12 (140). – C. 1-5.
2. Петренко В. Ф. Многомерное сознание : психосемантическая парадигма / В. Ф. Петренко. – М. : Новый хронограф, 2009. – 440 с.
3. Станжевский Ф. А. К «прагматической» и интерактивной парадигме исследования интерсубъективности / Ф. А. Станжевский // Эпистемология и философия науки. – 2015. – № 2 (44). – С. 90-104. – Москва : Институт философии РАН.
4. Турчак А. Л. Формування соціальної потреби фізичного вдосконалення у студентів вищих педагогічних навчальних закладів / А. Л. Турчак // Наукові записки КДПУ. Серія : Педагогічні науки / ред. В. В. Радул [та ін.]. – Кіровоград : КДПУ, 2011. – Вип. 97. – С. 306-310.
5. Ajzen I. The influence of attitudes on behavior / I. Ajzen, M. Fishbein // Handbook of attitudes ; edited by D. Albarracin, B. T. Johnson, M. P. Zanna. – New Jersey : Lawrence Erlbaum Associates, 2005. – P. 173-221.
6. DeRose K. The case for contextualism: Knowledge, skepticism, and context / K. DeRose. – Oxford : Oxford University Press, 2009.
7. Hawthorne J. Knowledge and lotteries / J. Hawthorne. – Oxford : Oxford University Press, 2004.
8. Muñoz B. Cycling habits and other psychological variables affecting commuting by bicycle in Madrid, Spain / B. Muñoz, A. Monzon, D. Lois // Transportation research record journal of the transportation research board. – 2013. – 1-9.
9. Phillips Ben S. Seeing and perceptual content [Електронний ресурс] / Ben S. Phillips // CUNY Academic Works. – 2016. – Режим доступу : http://academicworks.cuny.edu/gc_etds/1405.
10. Weber K. Access to information and fragmentation of knowledge and society [Електронний ресурс] / K. Weber. – 2013. – DOI : 10.2139/ssrn.2234477. – Режим доступу : https://www.researchgate.net/publication/256052865_Acc ess_to_Information_and_Fragmentation_of_Knowledge_ and_Society.