2024-4-doc

Mykola Suprun, Daria Suprun, Markus Arthur Launer, Mohammad Daud Ali, Tetiana Hryhorenko, Anastasiia Kapliienko THE TRAINING PROGRAMS FOR MANAGERS IN SOCIAL SPHERE: FROM CREATIVITY TO RESULTS

// Наука і освіта. – 2024. – №4. – 23-30.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-5

Микола Супрун,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри спеціальної освіти,
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
вул. Нікольська, 24, м. Миколаїв, Україна,
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0002-4198-9527

Дар’я Супрун,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри соціальної роботи та реабілітації,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна,
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0003-4725-094X

Maркус Артур Лоунер,
професор кафедри торгівлі та соціальних наук,
Університет прикладних наук Остфалії,
вул. Зальцдальумер, 46/48, Вольфенбюттель, Німеччина,
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0001-9384-0807

Мохамад Дауд Алі,
доцент кафедри менеджменту та підприємництва,
Університет Харіпура,
Хайбер-Пахтунхва, Харіпур, Пакистан,
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0002-3023-4196

Тетяна Григоренко,
доктор філософії,
доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації,
Національний університет біоресурсів і природокористування України,
вул. Героїв Оборони, 15, м. Київ, Україна,
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0002-2002-6668

Анастасія Каплієнко,
кандидат педагогічних наук,
старший викладач кафедри загальної педагогіки
та спеціальної освіти,
Ізмаїльський державний гуманітарний університет,
вул. Ріпина, 12, м. Ізмаїл, Україна,
ORСID ID: https://orcid.org/0000-0002-2981-6877

ТРЕНІНГOВІ ПРОГРАМИ ДЛЯ МЕНЕДЖЕРІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ: ВІД ТВОРЧОСТІ ДО РЕЗУЛЬТАТУ

АНОТАЦІЯ:

Відповідно до викликів воєнного стану в Україні, зміни, які відбуваються у соціальній роботі та професійній діяльності спеціалістів цієї сфери, зокрема, соціальних менеджерів, соціальних працівників, вимагають розробки нових підходів до забезпечення безперервної освіти, що передбачає професійне вдосконалення та набуття відповідних професійних компетенцій. Мета статті – визначити основні параметри та вказати на сучасні шляхи і програми, форми і методи навчально-методичної роботи з формування конкурентоспроможності соціального менеджера. Для досягнення мети з поставленими завданнями було застосовано набір взаємодоповнюючих методів: теоретичних, психодіагностичних, а також статистичний аналіз. Досягнуто мети програм, сформовано лідерські якості, відкрито нові можливості для співпраці, розкрито питання та надано ідеї для роздумів щодо активізації діяльності фахівців у сфері міжнародного соціального менеджменту та лідерства. Вдосконалена система професійної підготовки управлінських кадрів соціальної сфери уміщує опанування сучасним фахівцем необхідного комплексу інноваційних знань, практичних і професійних навичок. Завдяки професійній організації провідні спеціалісти висвітлили свій досвід з актуальних питань та отримали новітні робочі інструменти для впровадження кращих світових практик з точки зору інновацій у вимірах освітніх процесів у соціальній сфері.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

освітній менеджмент, соціальна сфера, програма професійної підготовки, система професійної підготовки, соціальний менеджер

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Amran, M., Kutty, F., Surat, S. Creative Problem-Solving (CPS) Skills among University Students. Creative Education. 2019. №10. С. 3049–3058. DOI: 10.4236/ce.2019.1012229.
2. Bloshchynskyi I., Griban G., Okhrimenko I. Formation of Psychophysical Readiness of Cadets for Future Professional Activity. The Open Sports Sciences Journal. 2021. Vol. 14, № 14. P. 1‒8. DOI: 10.2174/1875399X02114010001.
3. Center for Creative Leadership (CCL). URL: https://ccl.org (дата звернення: 28.06.2023).
4. Dweck C. Department of Psychology. Wayback Machine. Stanford University. 2015.
5. Dweck C. Stanford University’s on the Growth Mindset and Education. OneDublin.org. 2012.
6. Griban G., Varetska O. Formation of the Primary School Teachers’ Information Competency in Postgraduate Education. Postmodern Openings. 2020. Vol. 11, № 3. P. 41‒72. DOI: 10.18662/po/11.3/199.
7. Iatsyshyn A., Atamanyuk S. Knowledge Management in the Context of Digital Transformation of Education and Science in Ukraine: Challenges in Professional Training. Digital Technologies in Education: Selected Cases. Springer Cham, Switzerland AG. 2024. P. 165‒184. DOI: 10.1007/978-3-031-57422-1_12.
8. Janice C., Burns M., Deanna Y., Cooke P. D., Schaweidler M. P. H. A short guide to community-based participatory action research. A Community Research Lab Guide. 2011. 16 p. URL: https://hc-v6-static.s3.amazonaws.com/media/resources/tmp/cbpar.pdf.
9. Keiner S. The Facilitator's Guide. How to lead a group to make a joint decision. 2020.
10. Kuzminskyi, A., Oros, I., & Kuchai, T. The system of training future heads of general secondary education institutions to apply pedagogical management technologies. Problems of Modern Teacher Training. 2022. 11(3), 41–72.
11. Launer M. Conference Proceeding 6th International Conference on Contemporary Studies in Management (CoSiM). Suderburg Working Paper. 2022. № 16. URL: https://www.ostfalia.de/cms/en/pws/launer/working-papers/.
12. Mamicheva O., Sheremet M. Trends of modernization of psychologists’ professional training in the system of special education. International Journal of Psychosocial Rehabilitation. 2020. Vol. 24, № 6. P. 13010‒13029. DOI: 10.37200/IJPR/V24I6/PR261270.
13. Okhrimenko I., Sprynchuk S. Future psychologists’ readiness to work in conditions of social cohesion in education. International Journal of Applied Exercise Physiology. 2021. Vol. 9, № 9. P. 40‒48. URL: http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/article/view/1137.
14. Sheremet M. Motivation development of mental health preservation of specialists in the field of special and inclusive education: European practices. Pol Merkur Lek. ALUNA Publishing House. 2023. № 1 (Jan-Feb). P. 30‒34. DOI: 10.36740/Merkur202301104.
15. Sheremet M., Suprun D. Academic mobility perspective in the context of professional internationalization in the field of special education. Науковий часопис. 2020. Issue 40. P. 83‒89. DOI: 10.31392/NPU-nc.series19.2020.40.13.
16. Sopivnyk R., Sopivnyk I., Suprun D., Hryhorenko T. Social leadership and team building. Kyiv: NULES, 2023.
17. Suprun D. Psychology of Management. Kyiv: DUSU, 2023.
18. Tamozhska I., Lehan I., Shcherbak I., Suprun D., Hryhorenko T. Functioning and development of national and European adult education systems: A comparative aspect. Conhecimento & Diversidade. 2023. Vol. 15, № 40. P. 45‒61. DOI: 10.18316/rcd.v15i40.11275.
19. Мандро Л. «SOFT SKILLS» та «META SKILLS» як основа фахового зростання соціальних працівників. Наука і освіта. 2022. № 3. С. 31–35. DOI: 10.24195/2414-4665-2022-3-6.
20. Слозанська Г., Стельмах С., Криницька І. Підвищення кваліфікації фахівців з соціальної роботи та соціальних менеджерів: досвід реалізації сертифікатної програми у ЗВО «Український католицький університет». Social Work and Education. 2022. Vol. 9, № 2. С. 226‒244.
21. Супрун Д. Модернізація змісту професійної підготовки психологів в галузі спеціальної освіти. Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2019.

Павло Прусак КОУЧИНГ ЯК КАТЕГОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ

// Наука і освіта. – 2024. – №4. – 18-22.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-4

Павло Прусак,
аспірант кафедри інноваційних технологій з педагогіки,
психології та соціальної роботи,
Вищий навчальний заклад "Університет імені Альфреда Нобеля",
Січеславська набережна, 17, м. Дніпро, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0006-8512-2446

КОУЧИНГ ЯК КАТЕГОРІЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТРАТЕГІЇ

АНОТАЦІЯ:

Розвиток сучасного суспільства актуалізує проблему запиту щодо фахівців, які зможуть ефективно перетворювати команду для оптимального вирішення професійних завдань. В аспекті означеного популярності набуває інтерес бізнес-менеджменту до технологій, що є досить ефективними та екологічними у впливі на людину, однією з яких визначено технологію коучингу – як психологічну стратегію зміни самосвідомості та спрямованості особистості. Спираючись на результати дослідження науковців Д. Вітмора, С. та О. Шевчуків, О. Нежинської та В. Тименка, коучинг представлено як методику усвідомленого навчання, що результує у зміну свідомості клієнта, зокрема відбивається на його здатності визначати цілі та реалізовувати їх в усіх сферах життєдіяльності, набувати інтернального локус-контролю (якості, що визначає власну відповідальність за усе, що відбувається з людиною у її житті), бути автором власного життя. Філософія коучингу ґрунтується на принципах рівноправності, віри в людину, відсутності експертної оцінки й повчань, холістичного підходу, моніторингу та зворотного зв’язку, єдності і взаємозв’язку всіх сфер життя клієнта і представлена у змісті діяльності низки організацій, що задають стандарти професійного коучингу. Означено основні принципи коучингу, побудовані на моделі GROW (чотирьох етапів роботи зі свідомістю клієнта): Goal (Мета), Reality (Реальність), Options (Варіанти) і Way Forward (Намір, Воля, Шлях), що актуалізується через варіативні формулювання запитань, відповідаючи на які людина сама визначає мету і шлях поступу. Здійснено порівняльний аналіз коучингу та інших видів впливу на особистість з метою її удосконалення: тренінгу, консультування, наставництва, у результаті чого зроблено висновок щодо подібності коучингу до психотерапії – в аспекті досягнення цілей. Актуалізовано увагу на дискусії щодо питання інтеграції функцій експерта та коуча у сучасних популярних блогерів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

коучинг, психологічна стратегія, коуч-сесія, запитання, особистість

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Брич В., Нагара М. Методологічні засади розвитку коучингу в Україні. Україна: аспекти праці. 2009. № 6. С. 18–23 : URL http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/5959/1/%d0%bc%d0%b5%d1%82%d0%be%d0%b4%d0%be%d0%bb%d0%be%d0%b3%d1%96%d1%87%d0%bd%d1%96%20%d0%b7%d0%b0%d1%81%d0%b0%d0%b4%d0%b8%20%d1%80%d0%be%d0%b7%d0%b2%d0%b8%d1%82%d0%ba%d1%83.pdf
2. Вітмор Д. Ефективний коучинг. Принципи і практика / пер. з англ. Н. Лавської — 5-е вид. Київ : КМ-БУКС, 2019. 336 с.
3. Методичні рекомендації щодо професійного навчання кваліфікованих робітників в умовах високотехнологічного виробництва / Н. В. Кулалаєва та ін. Київ : ІПТО НАПН України, 2015. 164 с.
4. Онлайн-словник Longman : веб-сайт URL https://www.ldoceonline.com/dictionary/coaching (дата звернення 12.11.2024).
5. Нежинська О.О., Тименко В.М. Основи коучингу : навчальний посібник Київ ; Харків : ТОВ «ДІСА ПЛЮС», 2017. 220 с. : URL https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/710073/1/%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BA%D0%BE%D1%83%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%83_%D1%80%
D0%BE%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%89%D0%B-5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB.%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%83.pdf/Державний_вищий_навчальний_заклад_«Університет_менеджменту_освіти» (дата звернення 20.11.2024).
6. Савчук Б. П., Слюсаренко Н. В., Єгорова І. В. Коучингова модель GROW: сутнісна характеристика і можливості використання в освітньому процесі ЗВО Педагогічний альманах. 2022. (51) С. 57–63. https://doi.org/10.37915/pa.vi51.350.
7. Шевчук С.П., Шевчук О.С. Коучинг як метод навчання студентів у контексті реформування вищої освіти України. Наукові праці. Педагогіка. 2016. Вип. 257. Том 269. С. 62–65. URL: https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2016/269-257-10.pdf (дата звернення 14.11.2024).
8. History of Coaching – A True Insight into Coaching : веб-сайт. URL: https://web.archive.org/web/20200604134823/https://rapidbi.com/history-of-coaching-a-true-insight-intocoaching/(дата звернення 18.11.2024).
9. Internetional coaching federation : веб-сайт. URL: https://coachingfederation.org/ (дата звернення 18.11.2024).

Ірина Пальшкова ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ЧИННИК ІННОВАТИЗАЦІЇ ЇХ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

// Наука і освіта. – 2024. – №4. – 13-17.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-3

Ірина Пальшкова,
доктор педагогічних наук, професор,
професор кафедри педагогічних технологій початкової освіти,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6710-5232

ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОГО СВІТОГЛЯДУ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ЯК ЧИННИК ІННОВАТИЗАЦІЇ ЇХ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

АНОТАЦІЯ:

Стаття розкриває результати аналізу наукового фонду з формування природничо-наукового світогляду майбутніх учителів початкової школи в проєкції інноватизації їх професійно-педагогічної діяльності. Доведено, що формування у майбутніх учителів початкової школи природничо-наукового світогляду активізує доказове та переконливе розкриття ролі людини у пізнанні феноменології «природи» та цілісність її сприйняття. Визначено, що формування природничо-наукового світогляду майбутніх учителів початкових класів закладає фундамент формування природничого світогляду і наукового стилю мислення учнів. За результатами опрацювання наукових джерел встановлено, що з-поміж провідних ідей Концепції Нової української школи є активізація інноваційного характеру та підготовка педагогів початкового навчання до інноваційної педагогічної діяльності, увиразнення передових інноваційно-методологічних підходів, законів і закономірностей, технологій та методик навчання, які продукують розвиток навичок самостійного креативного та творчого мислення школярів, потенціал нових відкриттів та розв’язання проблеми з принципово новою перспективою, стимулювання їхньої ініціативності, бажання змінювати довколишній світ. Доведено, що інноваційність підготовки майбутніх учителів початкової школи має бути посилена формуванням їх природничо-наукового світогляду, адже потужний потенціал знань про природу та довколишній світ є механізмом формування правильної світоглядної позиції учнів про цінність природи, землі, екології та сталого розвитку суспільства. Природничо-науковий світогляд учителя початкової школи розтлумачено як синтетичний конструкт, що вирізняється складним динамічним характером; упорядковує та синтезує системну обізнаність педагога у галузі методології початкового навчання, його здатність послуговуватись механізмами природничої дидактики та методологійними принципами наукового пізнання; віддзеркалює здатність до рефлексійного самотворення в інтелектуально-розумовій діяльності, забезпечує формування стійких навичок критичного аналізу явищ педагогічної дійсності в розрізі природничої дидактики; увиразнює синтез інтеріоризованих знань з природничих наук та природознавства як загальнокультурних цінностей. За результатами діагностувального зрізу було зафіксовано значний інтерес здобувачів освіти спеціальності 013 (Початкова освіта) першого (бакалаврського) рівня вищої освіти до природничо-наукового світогляду. Разом із цим, активною виявилась і мотивація студентів до розуміння ролі цілісної природничо-наукової картини світу як власної, так і учнів початкової школи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

інновації, інноваційна педагогічна діяльність, інноватизація освітнього простору, природознавство, природничі науки, природнича галузь знань, природничо-наукова картина світу, природничо-науковий світогляд, учні початкових класів, учителі початкової школи, початкова освіта, професійно-педагогічна діяльність учителя початкової школи, Концепція НУШ

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бартєнєва І., Галіцан О. Природничо-науковий світогляд учителя в проєкції його професійної підготовки. Наука і техніка сьогодні. 2024. 8. C. 504–512.
2. Зелінга Ю. Сучасна наукова інтерпретація феномена «науковий світогляд» у педагогічній інтроспекції. Інноваційна педагогіка. 2023. 57 (1). C. 194–198.
3. Муращенко О. Сутність і структура інноваційної педагогічної діяльності майбутніх учителів початкових класів. Наука і освіта. 2023. № 4. C. 17–22. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2023-4-3.
4. Повідайчик О., Варга Н. Дослідницькі вміння фахівців соціально-педагогічної сфери : сутність і класифікація. Наукова спадщина. 2019. 31. c. 47–51.
5. Січко І. Конструкції формування природознавчого світогляду в умовах сучасного освітнього середовища. Науковий вісник Миколаївського національного університету ім. В. О. Сухомлинського (Педагогічні науки). 2013. 1 (40). C. 170–174.
6. Шиман І. А. (2020). Підготовка майбутніх учителів до інновацій в освітньому процесі: Інноваційна педагогіка: науковий журнал. Випуск 30 Одеса, 2020. С. 170–173.
7. Palshkova I. O., Balakirieva V. A., Skoromna M. V., Shpaliarenko Y. A. Analysis of the problem on preparing future primary school teachers for the organization of pupils’ labor training. Revista Tempos E Espaços Em Educação, 2021. 14(33), e16091.

Iryna Knyazheva TECHNOLOGICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS OF STRUCTURE OF A MODERN LECTURE CLASS

// Наука і освіта. – 2024. – №4. – 8-12.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-2

Ірина Княжева,
доктор педагогічних наук, професор,
завідувач кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний
педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8395-6902

ТЕХНОЛОГО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПОБУДОВИ СУЧАСНОГО ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

АНОТАЦІЯ:

Підвищення якості вищої педагогічної освіти є нагальною потребою і соціальним запитом суспільства, про що підкреслюється в Концепції розвитку педагогічної освіти, Стратегії розвитку вищої освіти України на 2022–2032 роки, Стандартах і рекомендаціях щодо гарантії якості вищої освіти в європейському просторі. Ці нормативні документи акцентують увагу на важливості переосмислення й оновлення традиційних підходів до форм і методів організації освітнього процесу в закладах вищої освіти. Однією з ключових форм, яка зазнає трансформацій у контексті сучасних освітніх потреб і завдань, є лекція. Протягом століть вона залишалася основним засобом безпосереднього передання інформації від педагога до здобувача вищої освіти, виконуючи ключового освітнього інструменту в освітньому процесі. Доведено, що технолого-методичні аспекти побудови лекційного заняття є центральною темою для реформування системи вищої освіти. Увага до інтерактивності, цифровізації, структурності, особистісного підходу та діалогічності забезпечує підвищення якості навчання, відповідно до вимог сучасного суспільства і стандартів освітньої діяльності. Метою статті є висвітлення технолого-методичних аспектів й особливостей конструювання і застосування лекційних занять у процесі професійної підготовки майбутніх педагогів в умовах навчання в педагогічному університеті. У статті схарактеризовано основні функції сучасної лекції, визначено причини назрілої потреби ревізії функцій і модернізації технолого-методичного забезпечення лекційного заняття у сучасному закладі вищої освіти, визначаються напрями такої модернізації. Детально представлено технолого-методичний інструментарій для проєктування та конструювання сучасних лекційних занять, який відповідає актуальним вимогам інноваційного освітнього середовища. Зокрема, розглянуто принципи структуризації лекційного матеріалу, інтеграції сучасних технологій упровадження інтерактивних і особистісно орієнтованих методів в освітній процес.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

майбутні педагоги, професійна підготовка, заклад вищої освіти, лекційне заняття, функції, методи, технології, освітній процес, технолого-методичні аспекти, алгоритм конструювання, інноваційне освітнє середовище, технолого-методичний інструментарій

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Богуш А. М. Інноваційні підходи до модернізації навчально-виховного процесу вищої школи в сучасному освітньому просторі (китайською мовою). Сучасні вектори розвитку науки і освіти в Китаї і Україні. Одеса–Харбін (Китай). 2017. С. 145–149.
2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.
3. Княжева І. А. Теоретико-методологічні засади розвитку методичної культури майбутніх викладачів педагогічних дисциплін в умовах магістратури: монографія. Одеса : ФОП Бондаренко М. О., 2014. 328 с.
4. Койчева Т. І., Княжева І. А. Технологія використання дидактичних багатовимірних інструментів у професійній підготовці майбутніх викладачів. Наука і освіта. 2017. № 12. С. 190–195.
5. Лозова В. І. (ред.) Лекції з педагогіки вищої школи: навчальний посібник. Харків: «ОВС», 2006. 496 с.

Erzsébet Bárány, Ilona Huszti, Ilona Lechner A HÁBORÚ HATÁSA FŐISKOLAI HALLGATÓK IDEGEN NYELVEK TANULÁSÁVAL KAPCSOLATOS ATTITŰDJÉRE

// Наука і освіта. – 2024. – №4. – 3-7.

DOI:https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-4-1

Єлизавета Барань,
доктор філософії (Слов’янське мовознавство),
доцентка кафедри філології
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ
пл. Кошшута, 6, м. Берегове, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8395-5475

Ілона Густі,
доктор філософії (Мовна педагогіка),
доцентка кафедри філології
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ
пл. Кошшута, 6, м. Берегове, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1900-8112

Ілона Лехнер,
доктор філософії (Когнітивна лінгвістика),
доцентка кафедри філології
Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ
пл. Кошшута, 6, м. Берегове, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7235-6506

ВПЛИВ ВІЙНИ НА СТАВЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ

АНОТАЦІЯ:

24 лютого 2022 року – сумна дата в новітній історії України, яка принесла докорінні зміни в життя мільйонів людей, що проживають у державі. Цей день став початком російсько-української війни. Було введено воєнний стан, який триває й досі. Навчання у Закарпатському угорському інституті ім. Ференца Ракоці ІІ, який знаходиться в західному регіоні України, відбувалося в надзвичайно напружених умовах, спочатку у форматі онлайн, а потім – очних занять. Під час проведення нашого дослідження здобувачі закладу вищої освіти перебували під впливом щоденних повітряних тривог, стресу, пов’язаного з переміщенням до укриття, а також – щоденного відключення електроенергії в середньому від 11 до 16 годин. Основна мета нашого дослідження – отримати глибше розуміння емоційного стану студентів і краще зрозуміти їхнє ставлення до війни. Підготовлено онлайн-анкету, яке заповнили 194 студенти з 17 різних спеціальностей закладу вищої освіти. До анкети включено два блоки. Один блок містить 16 запитань за шкалою Лайкерта про те, як здобувачі ставляться до війни. Інший блок містить 18 тверджень за шкалою Лайкерта, в яких студентів просили вказати, наскільки вони погоджуються чи не погоджуються з тим чи іншим твердженням. Питання стосувалися ставлення студентів до вивчення іноземних мов (англійської та німецької) під час війни. Отже, іншою основною метою дослідження було з’ясувати, як вплинув цей складний період на їхнє ставлення до вивчення іноземних мов і з якими викликами вони зіткнулися. Результати показали, що на початку воєнних дій студенти були досить стурбовані перебігом війни та її наслідками. Однак вони були оптимістично налаштовані і з надією дивилися на майбутнє своєї країни. Більше того, студенти робили все можливе, щоб впоратися з виконанням своїх навчальних обов’язків у цих складних умовах. З іншого боку, деякі студенти визнали, що вони стали демотивованими. Позитивним результатом дослідження стало те, що значна кількість студентів зазначила, що письмові відгуки викладачів про їхню успішність у системі «Google Клас» мали на них однозначно позитивний вплив.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

ставлення, здобувачі вищої освіти, емоційний стан, вивчення іноземних мов, Закарпаття, мотивація, онлайн-навчання, оптимізм, зворотній зв’язок

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Banyoi V., Kharkivska O., Shkurko H., Yatskiv M. Tools for implementing distance learning during the war: Experience of Uzhhorod National University, Ukraine. Arab World English Journal, Special Issue on Communication and Language in Virtual Spaces. 2023. P. 75–87. https://dx.doi.org/10.24093/awej/comm1.6.
2. Dvornichenko D., Barskyy V. Blended learning model in teaching media literacy. Наука і освіта / Science and Education. 2021. Nr. 1. P. 49–56. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-1-7.
3. Bondarenko H. Ukrainian education in wartime: Challenges and problems. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: History. 2022. Vol. 62. P. 142–159. https://www.doi.org/10.26565/2220-7929-2022-62-06.
4. Cékusz A., Huszti I. Transcarpathian tertiary teachers’ attitudes to remote teaching. Наука і освіта / Science and Education. 2024. Nr. 3. P. 60–64. https://doi.org/10.24195/2414-4665-2024-3-9.
5. Huszti I., Bárány E., Fábián M. Students’ attitudes towards the war in Ukraine. Educational Challenges. 2024. Vol. 29, Nr. 1. P. 85–98. https://doi.org/10.34142/2709-7986.2024.29.1.06.
6. Kornytska Yu. A., Kolisnyk M. P., Sokyrska O. S. Asynchronous mode: Practices to succeed in a wartime. Інноваційна Педагогіка. 2023. Vol. 57, Nr. 1. P. 263–267. https://doi.org/10.32782/2663– 6085/2023/57.1.52.
7. Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A., Bezliudna V., Reznik A., Isralowitz R. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. Journal of Loss and Trauma. 2023. Vol. 28, Nr. 2. P. 167–174. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838.
8. Westerlund R., Chugai O., Petrenko S., Zuyenok I. Teaching and learning English at higher educational institutions in Ukraine through pandemics and wartime. Advanced Education. 2023. Vol. 22. P. 12–26. https://doi.org/10.20535/2410-8286.283353.