(2022) Science and education, 2, 5-11. Odessa.

Oleksiy Chebykin,
Doctor of Psychological Sciences, professor, full member of the NAES of Ukraine, The State Institution «South Ukrainian
National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky», 26, Staroportofrankivska, Str., Odesa, Ukraine

Hanna Slobodianiuk,
PhD student of Psychology Department, The State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University
named after K. D. Ushynsky», 26, Staroportofrankivska, Str., Odesa, Ukraine

COMPARATIVE ANALYSIS OF PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL COMPETENCES AND PERSONAL CHARACTERISTICS OF FUTURE MATHEMATICS TEACHERS IN UKRAINE AND ISRAEL

The article analyzes the problem of psychological training of future teachers. Based on the generalization of different approaches, three views on the psychological training of the teacher and the formation of relevant competencies are distinguished. Psychological competence is considered an integral psychological (personal) tool of a specialist that ensures the effectiveness of their professional activity. Three main psychological competencies of the future mathematics teacher are determined, namely: procedural and situational competence, planning and implementation of holistic interaction competence, psychological and didactic competence. Personal characteristics of students, including motivational, intellectual and communicative ones, are investigated. A correlational analysis is conducted, which proves that the manifestation of psychological competences among the students of Ukraine and Israel is conditioned by such determinants as adequacy of communication and creativity.

psychological competence, psychological training, future teachers of mathematics, personal characteristics.

1. Burns, R. (1986). Razvitie Ja-koncepcii i vospitanie [Development of the Self-concept and education]. M.: Progress [in Russian].
2. Brabeck M.M. Assessing the assessments of teacher preparation // Theory into practice. – 2016. – Vol. 55. – Issue 2. – Special issue: SI – P.160-167.
3. Bruner, J. S. The relevance of education. New York: Norton, 1973. – 342 p.
4. Gil’buh, Ju.Z. (1993). Umstvenno odarennyj rebenok [Mentally gifted child]. Kiev [in Russian].
5. Kuz’mina, N.V. (1993). Professionalizm pedagogicheskoj dejatel’nosti [Professionalism of pedagogical activity]. SPb: SPbGu [in Russian].
6. Ljaudis, V.Ja. (2003). Metodika prepodavanija psihologii [Methods of teaching Psychology]. Moscow: UMK «Psihologija» [in Russian].
7. Mehrabian, A. A questionnaire measure of individual differences in achieving tendency. Dept. of Psychology, University of California, Los Angeles, 1975. – 135 p.
8. Ronzin, D.V. (1993). Psihologicheskoe razvitie budushhego pedagoga-praktika [Psychological development of the future teacher-practitioner]. Nepreryvnoe pedagogicheskoe obrazovanie – Continuous pedagogical education, 2, 8-21 [in Russian].
9. Slobodianiuk, H.A. (2020). Do problemy psykholohichnoi pidhotovky maibutnikh vchyteliv [To the problem of psychological training of future teachers]. Nauka i osvita – Science and Education, 1, 29-33 [in Ukrainian].
10. Slobodianiuk, H.A. (2021). Pokaznyky psykholohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv matematyky [Indicators of psychological competence of future mathematics teachers]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nayky» – Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 2, 96-103 [in Ukrainian].
11. Chebykin, O.Ia., Kurliand, Z.N., Bohdanova, I.M., Yablonska. N.V., Khmel, N.D., Vdovichenko, O.V. & Bila, O.O. (2006). Systemno-diialnisnyi pidkhid do pidhotovky maibutnoho vychtelia [A system-activity approach to training a future teacher]. Odesa: SMYL [in Ukrainian].
12. Shtejnmec, A.E. (1998). Psihologicheskaja podgotovka k pedagogicheskoj dejatel’nosti [Psychological preparation for pedagogical activity ]. Doctor’s thesis. SpB [in Russian].
13. Jebzeev, M.M. (2001). Psihologicheskaja podgotovka studentov pedvuzov [Psychological training of students of pedagogical universities]. Pedagogika – Pedagogy, 1, 50-54 [in Russian].

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 81-89.

Olena Miroshnychenko,
Candidate of Sciences (Pedagogy), Associate Professor,
Associate Professor at the Department of Professional and Pedagogical, Special Education,
Andragogy and Management,
Zhytomyr Ivan Franko State University,
40, Velika Berdychivska str., Zhytomyr, Ukraine

Oleksandr Voznyuk,
Doctor of Sciences (Pedagogy), Associate Professor,
Professor at the Department of English with Teaching Methods in Preschool and Primary Education
Zhytomyr Ivan Franko State University,
40, Velika Berdychivska str., Zhytomyr, Ukraine

DYNAMICS OF INDICATORS OF ADAPTATION TO LIFE IN THE ANTARCTICA AMONG POLAR EXPLORERS OF DIFFERENT AGE GROUPS

The scientific developments of domestic and foreign researchers dealing with the problem of adaptation to life in extreme conditions are analysed. The relevance of the article stems from the fact that Ukraine is one of the 29 countries in the world that has a permanent scientific station in Antarctica. Since 1995, Ukraine has had the opportunity to conduct longitudinal research under the State Targeted Scientific and Technical Research Program in Antarctica. The main issue of the direction of medical and physiological research, within which our scientific work takes place, is the psychological training of Ukrainian winterers who stay for a long time (12–13 months) at the Antarctic station. The concept of psychological adaptation to life in extreme conditions is specified; the types of accentuations of Ukrainian winterers are determined; methodological tools of psychological research are presented. The main accentuations that are characteristic of winterers of different age groups are highlighted, and the peculiarities of personality behaviour with different types of accentuations are outlined. The analysis of the research on the role of winterers’ accentuation in the process of adaptation to extreme living conditions being conducted during 10 years has showed that the main types of accentuation in the winterers are as follows: hyperthymic, emotional, stuck and demonstrative. These accentuations of character mainly contribute to the successful psychological adaptation of winterers to life in Antarctica. The types of accentuations (conformity, dysthymia, anxiety, instability, schizoid orientation), which may interfere with psychological adaptation, has a small percentage of representation in the winterers, or are not represented at all. The results of the study have proved that the psychological adaptation of Ukrainian winterers to extreme conditions has a complex hierarchical structure and is formed on the basis of individual qualities and the influence of appropriate natural, interpersonal and professional conditions. Such results enable defining new criteria for psychophysiological and psychological monitoring and forecasting concerning personality adaptation to extreme living conditions.

adaptation, groups of personalities by types of accentuations, extreme living conditions.

1. Леонгард К. Акцентуированные личности. Киев : Вища школа, 1981. 392 с.
2. Мірошниченко О., Гуцуляк О., Марченко О. Впровадження діагностичних процедур і тренінгових програм у психологічну підготовку та реабілітацію зимівників. Український антарктичний журнал. 2017. № 16. С. 178–187.
3. Налчаджян А. Психологическая адаптация: механизмы и стратегии. Москва : Эксмо, 2010. 368 с.
4. Affective, social and cognitive outcomes during a 1-year wintering in Concordia / M. Nicolas, P. Suedfeld, K. Weiss, M. Gaudino. Environment and Behavior. 2016. Vol. 48. Iss. 8. Р. 1073–1091. DOI: http://dx.doi.org/10.1177/0013916515583551.
5. Bakhmutova L. Factors and models of interpersonal interaction of participants in long-term Ukrainian Antarctic Expeditions. Fundamental and applied researches in practice of leading scientific schools. 2019. Vol. 36. № 6. Р. 48–55. DOI: http://dx.doi.org/10.33531/farplss.2019.6.6.
6. Barbarito M., Baldanza S., Peri A. Evolution of the oping strategies in an isolated group in an Antarctic base. Polar Record. 2001. Vol. 37. Iss. 201. Р. 111–120. DOI: http://dx.doi.org/10.1017/S0032247400026930.
7. Different adaptations of Chinese winter-over expeditioners during prolonged Antarctic and sub-Antarctic residence / Nan Chen, Quan Wu, Hao Li, Tao Zhang, Chengli Xu. International Journal of Biometeorology. 2016. Vol. 60. Iss. 5. Р. 737–747. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s00484-015-1069-8.
8. Dotlich D., Cairo P. Why CEOs Fail. New York : Jossey Bass, 2003. 435 р.
9. En polarekspedisjon i motbør – opplevelser og psykiske reaksjoner / S. Steine, K. Steine, G. Sandbæk, A. Røseth. Tidsskrift for den Norske lægeforening. 2003. Vol. 123. № 24. S. 3524–3528.
10. Furnham A., Milner R., Akhtar R. A review of the measures designed to assess DSM-5 personality disorders. Psychology. 2014. Vol. 5. Iss. 14. Р. 1646–1686. DOI: https://doi.org/10.4236/psych.2014.514175.
11. Furnham A., Trickey G., Hyde G. Bright aspects to dark side traits: dark side traits associated with work success. Personality and Individual Differences. 2012. Vol. 52. Iss. 8. Р. 908–913. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.paid.2012.01.025.
12. Hogan R., Hogan J. Hogan Development Survey : manual. Tulsa : Hogan Assessment Systems, 2009. 199 р.
13. Khandelwal S., Bhatia A., Mishra A. Psychological health in the summer team of an Indian expedition to Antarctica. Journal of Mental Health and Human Behaviour. 2015. Vol. 20. Iss. 2. Р. 65–70. DOI: 10.4103/0971-8990.174596.
14. Levels of anxiety in polar environments / J. Mocellin, P. Suedfeld, J. Bernadelz, M. Barbarito. Journal of Environmental Psychology. 1991. Vol. 11. Iss. 3. Р. 265–275. DOI: https://doi.org/10.1016/S0272-4944(05)80187-2.
15. Mehlhorn B., Mehlhorn H. Antarctica: The Peculiar World. Biodiversity and Evolution of Parasitic Life in the Southern Ocean : monograph / S. Klimpel, Th. Kuhn, H. Mehlhorn (eds.). Cham : Springer, 2017. Р. 7–12. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-46343-8_2.
16. Mehta M., Chugh G. Achievement Motivation and Adjustment in Members of Indian Scientific Expedition to Antarctica. Psychological Studies. 2011. Vol. 56. № 4. P. 404–409. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/s12646-011-0109-7.
17. Miller L. From Difficult to Disturbed: Understanding and Managing Dysfunctional Employees. New York : Amacom, 2008. 310 p.
18. Mullin Ch. Some psychological aspects of isolated Antarctic living. American Journal of Psychiatry. 1960. Vol. 117. Iss. 4. Р. 323–325. DOI: http://dx.doi.org/10.1176/ajp.117.4.323.
19. Oldham J., Morris L. The New Personality Self-Portrait: Why You Think, Work, Love and Act the Way You Do. New York : Bantam, 1995. 449 p.
20. Palinkas L. Mental and cognitive performance in the cold. International Journal of Circumpolar Health. 2001. Vol. 60. Iss. 3. Р. 430–439. DOI: https://doi.org/10.1080/22423982.2001.12113048.
21. Palinkas L. The psychology of isolated and confined environments: Understanding human behavior in Antarctica. American Psychologist. 2003. Vol. 58. Iss. 5. Р. 353–363. DOI: http://dx.doi.org/10.1037/0003-066X.58.5.353.
22. Palinkas L., Houseal M. Stages of change in mood and behavior during a winter in Antarctica. Environment and Behavior. 2000. Vol. 32. Iss. 1. Р. 128–141. DOI: http://dx.doi.org/10.1177/00139160021972469.
23. Palinkas L., Suedfeld P. Psychological effects of polar expeditions. Lancet. 2008. Vol. 371. Iss. 9607. Р. 153–163. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S0140-6736(07)61056-3.

24. Perilygina L., Mykhlyuk Е. The dynamics of manifestation of professionally caused accentuations in employees of the state emergency service of Ukraine. Development and modernization of social sciences: experience of Poland and prospects of Ukraine : collective monograph. Lublin : Izdevnieciba “Baltija Publishing”, 2017. Vol. 2. Р. 305–322.
25. Physiological and cognitive responses to an Antarctic expedition: A Case Report / A. Solanas, B. O’Neill, T. Morris, J. Dunbar. International Journal of Sports Physiology and Performance. 2016. Vol. 11. Iss. 8. Р. 1053–1059.
26. Psychological Adaptation to Extreme Environments: Antarctica as a Space Analogue / C. Tortello, M. Barbarito, J. Cuiuli, D. Golombek, D. Vigo, S. Plano. Psychology and Behavioral Science International Journal. 2018. Vol. 9. Iss. 4. Art. 555768. DOI: 10.19080/PBSIJ.2018.09.555768.
27. Sannikov O. Information system operator: the structure and components of personal choice. Наука і освіта. 2016. № 7. С. 133–143. DOI: http://dx.doi.org/10.24195/2414-4665-2016-7-22.
28. Schmieschek H. Fragebogen zur Ermittlung akzentuierter Persönlichkeiten. Psychiatrie, Neurologie und medizinische Psychologie. 1970. Vol. 22. № 10. S. 378–381.
29. Study of Ukrainian Polar Explorers’ Readiness for Extreme Environments at the Antarctic station / O. Miroshnychenko, I. Pasichnyk, A. Voznyuk, S. Kubitskyi, M. Roganova, H. Tsvietkova, I. Shorobura, I. Bloshchynskyi. International Journal of Human Movement and Sports Sciences. 2020. Vol. 8. № 6. Р. 455–461. DOI: 10.13189/saj.2020.080618.
30. Suedfeld P. Polar psychology: An overview. Environment and Behavior. 1991. Vol. 23. Iss. 6. Р. 653–665. DOI: http://dx.doi.org/10.1177/0013916591236001.
31. Suedfeld P., Weiss K. Antarctica: Natural laboratory and space analogue for psychological research. Environment and Behavior. 2000. Vol. 32. Iss. 1. Р. 7–17. DOI: http://dx.doi.org/10.1177/00139160021972405.

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 74-80.

Віталій Гончаров,
в. о. генерального директора

Дмитро Бондаренко,
заступник генерального директора

Сергій Дементєв,
заступник генерального директора,
ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»,
асистент кафедри загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки,
Одеський національний медичний університет

Олена Варецька,
завідувачка відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб

Юлія Максименко,
лікар відділу епіднагляду (спостереження) та профілактики неінфекційних хвороб,
ДУ «Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»,
вул. Івана та Юрія Лип, 5а
асистент кафедри загальної та клінічної епідеміології та біобезпеки,
Одеський національний медичний університет,
Валіховський пров., 2, м. Одеса, Україна

ДОСЛІДЖЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ПАНДЕМІЄЮ COVID-19 ТА СТАНОМ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ

Згідно з останніми даними Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (UNICEF), у світі щонайменше кожна сьома дитина постраждала від карантинів. Пандемія COVID-19 викликала велике занепокоєння щодо психічного здоров’я цілого покоління дітей і молоді, а також їхніх батьків та вихователів. Метою дослідження було вивчення зв’язку між пандемією COVID-19 та станом психічного здоров’я дитячого населення. У дослідженні використані дані статистичної звітності Комунальної установи «Одеський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики» Одеської обласної ради за останні 12 років (2009–2020 рр.). Аналіз статистичних даних проводився з урахуванням адміністративного розподілу території Одеської області до реформи децентралізації 2020 р. (6 міст і 26 районів). Обробку та аналіз матеріалів проводили за допомогою епідеміологічних санітарно-статистичних методів. На підставі проведеного дослідження дійшли висновку, що проблема розладів психіки й поведінки серед населення області є та поступово загострюється. У сільських районах області розлади психіки й поведінки більш поширені серед дорослого населення та менш поширені серед дітей. Окрім того, дослідження показало, що темпи приросту погіршення психічного здоров’я серед міських дітей значно вищі, ніж темпи приросту погіршення психічного здоров’я серед сільських дітей. Пандемія COVID-19 не викликала значне прискорення зростання темпів приросту поширеності розладів психіки та поведінки серед населення області порівняно з попередніми роками. При цьому серед дитячого населення області в цей період спостерігалося навіть покращення психічного здоров’я. На окремих адміністративних територіях області ситуація неоднозначна. Зазначене питання потребує подальшого поглибленого вивчення.

пандемія, COVID-19, діти, розлади психіки та поведінки.

1. Стан психологічного дистресу серед різних соціальних груп в Україні під час пандемії COVID-19 / С.С. Дембіцький, О.Г. Злобіна, М.В.-С. Сидоров, Г.А. Мамонова. Український соціум. 2020. № 2(73). С. 74–92.
2. Моляко В.А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия (на примере Чернобыльской атомной катастрофы). Психологический журнал. 1992. Т. 13. № 2. С. 66–73.
3. Плохіх В.В., Супонєва Л.В. Психологічні захисти в організації часової перспективи студентів в умовах COVID-обмежень. Наука і освіта. 2021. № 3. С. 12–21.
4. Лісовенко А.Ф., Крюкова М.А. Біолого-психофізіологічні та психологічні прояви стресу в умовах пандемії. Габітус. 2021. Вип. 23. С. 133–138. DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.23.22.
5. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: Rapid review of the evidence / S.K. Brooks, R.K. Webster, L.E. Smith, L. Woodland, S. Wessely, N. Greenberg, G.J. Rubin. The Lancet. 2020. Vol. 395. Iss. 10227. P. 912–920. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30460-8.
6. Пизова Н.В., Пизов А.В. Депрессия и посттравматическое стрессовое расстройство при новой коронавирусной инфекции. Лечебное дело. 2020. № 1. С. 82–88.
7. Fear of COVID-19, depression, anxiety, and their association with Internet addiction disorder in a sample of Italian students / R. Servidio, M.G. Bartolo, A.L. Palermiti, A. Costabile. Journal of Affective Disorders Reports. 2021. № 5. Art. 100097. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jadr.2021.100097.
8. Yıldırım M., Solmazc F. COVID-19 burnout, COVID-19 stress and resilience: Initial psychometric properties of COVID-19 Burnout Scale. Death Studies. 2020. № 11. Р. 1–9. DOI: https://doi.org/10.1080/07481187.2020.1818885.
9. На фоне пандемии COVID-19 во всем мире распространенность тревожных расстройств и депрессии выросла на 25% / Всемирная организация здравоохранения. Женева, 2022. URL: https://www.who.int/ru/news/item/02-03-2022-covid-19-pandemic-triggers-25-increase-in-prevalence-of-anxiety-and-depressionworldwide#cms.
10. Негативний вплив COVID-19 на психічне здоров’я дітей та молоді – це лише вершина айсберга / ЮНІСЕФ. Unicef Україна : вебсайт. 2021. URL: https://www.unicef.org/ukraine/press-releases/impact-covid-19-poor-mental-health-children-and-young-people-tip-iceberg.
11. On My Mind: How adolescents experience and perceive mental health around the world. A companion report to The State of the World’s Children 2021 / Johns Hopkins Bloomberg School of Public Health, United Nations Children’s Fund (UNICEF). New York, 2022. URL: https://www.unicef.org/media/119751/file.
12. Чебикін О.Я. Концептуальні підходи можливостей дослідження основ емоційного здоров’я учасників навчальної діяльності в умовах коронавірусної пандемії. Наука і освіта. 2021. № 4. С. 23–29.
13. Чепелєва Н.І. Психологічні зміни в сімейній системі під час карантину. Габітус. 2021. Вип. 21. С. 275–280. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.21.48.
14. Орос О.Б. Дослідження переживань батьків учнів молодших класів, пов’язаних із дистанційним навчанням під час пандемії COVID-19. Габітус. 2021. Вип. 21. С. 40–43. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.21.6.
15. Казанжи М.Й. Психологічна ресурсність студентської молоді в умовах карантинних обмежень. Наука і освіта. 2021. № 1. С. 27–34.

// Наука і освіта. – 2022. – №2. – 69-74.

Лариса Харченко,
аспірант кафедри біології,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна

Олександр Плиска,
доктор медичних наук, професор,
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна

Михайло Груша,
кандидат біологічних наук, доцент,
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця,
пр-т Перемоги, 34, м. Київ, Україна

Ігор Шкробанець,
доктор медичних наук, професор,
Національна академія медичних наук України,
вул. Герцена,12, м. Київ, Україна

КОНТРАСТНА ЧУТЛИВОСТЬ ПРИ ГІПЕРМЕТРОПІЇ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Метою дослідження було встановити можливість використання контрастної чутливості в діагностиці порушень рефракції зорової системи, а саме в діагностиці гіперметропії у школярів різних вікових груп. Для вирішення вказаної мети в роботі використано схему вікової періодизації людини, що враховує анатомічні, фізіологічні і соціальні фактори, яка була прийнята на VII-й конференції з проблем вікової морфології, фізіології та біохімії (1965). Оскільки навантаження на зоровий апарат починає зростати приблизно з 4-х років, то в наше дослідження були включені особи, які належать до таких вікових груп: перше дитинство (дівчата та хлопчики віком 4–7 років), друге дитинство (дівчата віком 8–11 років та хлопчики віком 8–12 років), підлітковий вік (дівчата віком 12–15 років та хлопчики віком 13–16 років) та юнацький вік (дівчата віком 17–20 років та юнаки віком 17–21 років). З огляду на досліджуваний контингент (діти, підлітки та особи юнацького віку, які проходять навчання в середній школі) розподіл в досліджуваних у вікових групах був таким: дівчата віком 6–7 років складали вікову групу Д1, хлопчики віком 6–7 років – групу Х1, дівчата віком 8–11 років – групу Д2, хлопчики віком 8–12 років – групу Х2, дівчата віком 12–15 років – групу Д3, хлопчики віком 13–16 років – групу Х3, дівчата віком 16–17 років – групу Д4, юнаки віком 17 років – групу Ю. Дослідження проведено за участю 744 школярів, з яких 393 особи жіночої і 351 особа чоловічої статі. Учасники дослідження розподілилися за віковими групами таким чином: група Д1 – 66 дівчат, група Д2 – 141 дівчинка, група Д3 – 126 дівчат, група Д4 – 60 дівчат, група Х1 – 51 хлопчик, група Х2 – 155 хлопчиків, група Х3 – 91 хлопчик, група Ю – 54 юнаки. У даній роботі у кожного з обстежуваних визначали гостроту зору за допомогою таблиць Головіна-Сівцева, контрастну чутливість (КЧ) – за допомогою таблиці контрастних оптотипів. Вказані показники визначалися для кожного ока окремо. З огляду на відсутність істотної різниці між вибірками даних, що отримані при дослідженні правого та лівого ока, числові характеристики в роботі представлені виключно за результатами досліджень правого ока. В групах учнів жіночої та чоловічої статі з гіперметропією чисельно переважали особи, у яких вперше діагностовано порушення рефракції із застосуванням методу визначення КЧ, що було підтверджено визначенням гостроти зору. Отримані результати дають підстави припустити можливість використання методу визначення стану КЧ з використанням таблиці контрастних оптотипів для ранньої доклінічної діагностики порушень рефракції у дітей шкільного віку нової української школи (НУШ).

контрастна чутливість, зоровий аналізатор, гіперметропія, порушення рефракції.

1. Аветисов С.Э., Кащенко Т.П., Пиамшинова А.М. Зрительные функции и их коррекция у детей: Руководство для врачей. Москва, 2005. 872 с.
2. Базарный В.Ф. Брошюры. Часть IV «Повышение эффективности становления психомоторных функций в процессе развития и обучения детей с помощью произвольных ритмов телесных усилий». СергиевПосад, 1995. 40 с.
3. Бондаренко С. Тренування зорового аналізатора учнів 11–12 років при роботі з комп’ютером. Наукові записки. Серія: Педагогіка. 2007. № 3. С. 80–83.
4. Вдовиченко Е.Ю., Кадошникова И.В., Плиска А.И., Шкробанец И.Д., Лазоришинец В.В. Недостаточность конвергенции у школьников 1-4 классов и ее значение для оптимизации педагогического процесса в младшей школе. Український журнал медицини, біології та спорту. 2017. № 6(8). С. 164–170.
5. Волков В.В., Колесникова Л.Н., Шелепин Я.Е. Методика клинической визоконтрастометрии. Вестник офтальмологии. 1983. № 3. С. 59–61.
6. Давыденко Э. В. Как улучшить зрение. Нетрадиционные методы лечение. Профилактика и лечение нарушений зрения по методу американского доктора У. Г. Гейтса. Практические советы. Упражнение. Киев : Орбита, 1991. 79 с.
7. Костецька А. О. Медико-організаційна технологія оптимізації моніторингу порушень зору у школярів : автореф. … канд. мед. наук : 14.02.03. Київ, 2014. 26 с.
8. Маслова Н.М. Динаміка функціональних показників зорової системи дітей і підлітків в процесі навчання у школі : автореф. … канд. мед. наук : 14.03.03. Донецьк, 2005. 23 с.
9. Мелліна В.Б. Вплив призмових окулярів на констрастну чутливість у дітей з дисбінокулярною амбліопією в процесі лікування. Експериментальна і клінічна медицина. 2016. № 4(73). С. 148–154.
10. Остапова О. Теоретичні аспекти профілактики порушень зору у молодших школярів у контексті використання інноваційних технологій. Спортивний вісник Придніпров’я. 2010. № 2. С. 71–73.
11. Петрюк С.Є. Вплив патологічних станів дітей на навчально-виховний процес у загальноосвітніх навчальних закладах. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки. 2015. Вип. 27. С. 207–214.
12. Родина Н.В., Доценко А.Ю., Кернас А.В., Перевязко Л.П. та Ворникова Л.А. Створення шкали для дослідження копінг-поведінки у ситуаціях небезпеки. Офтальмологічний журнал. 2002. № 3; 506. С. 65–73.
13. Ферфильфайн И.Л. Близорукость. Киев : Книга плюс, 1987. С. 9–17.
14. Харченко Л.Б., Удовиченко О.А., Кадошникова И.В. Методы исследования контрастной чувствительности зрительного анализатора у детей и подростков. Український журнал медицини, біології та спорту. 2018. № 3(12) Том 3. С. 193–198.
15. Харченко Л.Б., Плиска О.І., Груша М.М. Визначення гостроти зору та контрастної чутливості в різних вікових группах школярів. Український журнал медицини, біології та спорту. 2020. Т. 5, № 1 (23). С. 230–235.
16. Arden G.B, Jacobson J.J. A simple grating test for contrast sensitivity: preliminary results indicate value in screening for glaucoma. Invest Ophthalmol Vis Sci., 1978. 17(1). P. 23–32.
17. Campbell F.W., Robson J.G. Application of fourier analysis to the visibility of gratings. J. Physiol. 1968. Vol. 197(3). P. 551–66.