// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 37-45.

Анатолій Массанов,
доктор психологічних наук, професор кафедри теорії та методики практичної психології,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1002-4941

ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У СПОРТСМЕНІВ

У статті розглянуто проблему розвитку стресостійкості спортсменів як ключового чинника їхньої психологічної готовності до ефективної діяльності в умовах інтенсивних фізичних, емоційних і психічних навантажень. Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасний спорт вимагає від спортсменів не лише високого рівня фізичної підготовленості, а й здатності швидко адаптуватися до стресових впливів, підтримуючи стабільність психоемоційного стану та ефективність виконання змагальних завдань. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення авторської багаторівневої моделі розвитку стресостійкості спортсменів, яка поєднує особистісні, когнітивні, поведінкові та контекстуальні складники. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукових джерел із психології стресу, спортивної психології та підготовки спортсменів; порівняльний аналіз існуючих моделей стресостійкості; структурно-функціональне моделювання. Результатом дослідження стала авторська модель, яка включає п’ять взаємопов’язаних рівнів: ціннісно-мотиваційний – формує позитивне ставлення до стресу як виклику, підсилює мотивацію до саморозвитку та досягнень, забезпечує професійну ідентичність спортсмена; когнітивно-оціночний – сприяє адекватній самооцінці, реалістичній оцінці зовнішніх умов та розвитку рефлексії психічних станів; ресурсно-поведінковий – охоплює знання, уміння та навички саморегуляції, ефективні coping-стратегії й інтегрований досвід подолання труднощів; особистісно-регуляторний – відображає індивідуально-психологічні особливості, рівень емоційного інтелекту та стиль саморегуляції; системно-контекстуальний – характеризує вплив умов тренувань і змагань, баланс «стрес – відновлення» та соціальну підтримку. Запропонована модель дає змогу комплексно оцінити та цілеспрямовано розвивати стресостійкість спортсменів, а також може бути використана у тренерській і психологічній практиці для розроблення індивідуалізованих програм підготовки та профілактики психоемоційного вигорання.

стресостійкість спортсмена, спортивна психологія, психологічна готовність, coping-стратегії, саморегуляція, психологічне відновлення, емоційний інтелект, імітаційні стресові тренування

1. Курдибаха О. М. Вплив стресу на емоційно-вольову сферу у дитячому віці. Психологія кризових станів: наука і практика. 2021. 95 с.
2. Курдибаха О. М. Психологічна підготовка спортсменів у спортивній діяльності. Габітус. 2020. Вип. 18. Т. 2. С. 72–76. URL: http://habitus.od.ua/journals/2020/18-2020/part%202/15.pdf
3. Стресостійкість : навчальний посібник / Н. М. Бардин та ін. ; за ред. Я. М. Когута. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2021. 204 с.
4. Сучасні проблеми фізичного виховання, спорту та здоров’я людини : матеріали V Інтернет-конференції, м. Одеса, 17–18 листопада 2021 р. Одеса, 2021. 182 с.
5. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності. Збірка тез доповідей ІІІ науково-практичної конференції. Харків, 2023. 51 с.
6. Abdullah M., Musa R., Maliki A.B., Musawi H., Kosni N. and K., et al. Role of psychological factors on the performance of elite soccer players. J. Physic. Educ. Sport, 2016. 16. Р. 170–176.
7. Alain C. Aesthetic experience and its transformative power in therapeutic processes. Psychology of Aesthetics, Creativity, and the Arts. 2024. Vol. 18, No. 2. P. 211–223. DOI: 10.1037/aca0000602
8. Ato M., López-García J. J., Benavente A. Un sistema de clasificación de los diseños de investigación en psicología. Anales de Psicología, 2013. 29. Р. 1038–1059.
9. Bandura А. Social Learning Theory. Englewood Cliffs, NJ : Prentice-Hall, 1977. 427 р.
10. Bruce S., McEwen, Stellar E. Stress, Adaptation, and Disease: Allostasis and Allostatic Load. Annals of the New York Academy of Sciences. 1998. P. 33–44.
11. Chrétien A. Resilience profiles of elite athletes and their associations with health-related behaviors, well-being, and performance: a latent profile analysis. Psychology of Sport and Exercise. 2024. 74.
12. Cheban Yo. V., Chebykin O. Ya., Plokhikh V. V. & Massanov A. V. Emotional factor of competitive self-mobilization of professional rowers. Insight: the psychological dimensions of society, 2020. 3. Р. 28–43.
13. Cheban Yu., Chebykin O., Plokhikh V. & Massanov A. Mental resources for the self-mobilization of rowing athletes. Journal of Physical Education and Sport, 2020. Vol. 20 (3). Р. 1580–1589.
14. Dollard J., Miller N. E., Doob L. W., Mowrer O. H., & Sears R. R. Frustration and aggression. Yale University Press, 1939. 209 p.
15. Fasey K. J., Sarkar M., Wagstaff C. R. D., Johnston J. Understanding organizational resilience in elite sport: an exploration of psychosocial processes. Psychology of Sport and Exercise. 2022. 62. 102236. DOI: 10.1016/j.psychsport.2022.102236
16. Freud S. Die Traumdeutung. Leipzig und Wien : Franz Deuticke, 1990. 386 s.
17. Hanin Y. L. Emotions and athletic performance: individual zones of optimal functioning model. Essential Readings in Sport and Exercise Psychology. 2007. Р. 5–73.
18. Hussain T., Wang D., Li B. Psychological resilience in athletes during the COVID-19 pandemic: a qualitative insight. Acta Psychologica. 2023. 240. 104050. DOI: 10.1016/j.actpsy.2023.104050
19. Kegelaers J. Are we really studying resilience in sport? A critical review of adopted methodologies. Frontiers in Psychology. 2023. 14. 1270887. doi:10.3389/fpsyg.2023.1270887.
20. Lazarus R., Folkman S. Psychological Stress and the Coping Process.NY : McGraw-Hill, 1966. 466 p.
21. Lewin К. A Dynamic Theory of Personality: Selected Papers. New York : McGraw-Hill, 1935. 286 p.
22. Maier N. Frustration: The Study of Behavior without a Goal. New York : McGraw-Hill edition, 1949. 264 p.
23. Mark S., Laborde S.The role of personality in sport and physical activity. Current Directions in Psychological Science. 2014. 23. Р. 460–465.
24. McRae K. Emotional regulation. American Psychological Association, 2020. 20. Р. 1–9.
25. Piaget J. La naissance de l’intelligence chez l’enfant. Neuchâtel : Delachaux et Niestl, 1936. 370 р.
26. Sapolsky R. Why Zebras Don’t Get Ulcers. US : Stanford University, 1994. 320 р.
27. Sondt N. Exploring the role of mindfulness in the stress–recovery balance and heart rate variability: 10-day monitoring of young BMX riders. Psychology of Sport and Exercise. 2024.
28. Wundt W. Grundzüge der physiologischen Psychologie. Leipzig: Verlag.Ag Vox Wilhelm Engelmann,1874. 680 s.