// Наука і освіта. – 2025. – №2. – 19-29.

Лариса Журавльова,
доктор психологічних наук,
професор, професор кафедри психології,
Поліський національний університет,
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4020-7279

Василь Пронтенко,
кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент,
начальник кафедри спеціальної фізичної підготовки та виживання,
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова,
просп. Миру, 22, м. Житомир, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2454-6190

Юрій Бобай, 
магістр ОПП «Практична психологія» кафедри психології,
Поліський національний університет,
бульв. Старий, 7, м. Житомир, Україна

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Актуальність проблеми зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на студентську молодь, що поєднується з високими темпами соціальних змін, невизначеністю соціально-економічної ситуації в умовах війни в Україні та поширеністю шкідливих звичок. У цей період життя формується система цінностей і поведінкових стратегій, які визначатимуть ставлення до власного здоров’я у зрілому віці. Дослідження психологічних чинників здорового способу життя є необхідним для розроблення цілеспрямованих профілактичних та психоедкаційних програм, здатних підвищити рівень усвідомленості й відповідальності молоді за збереження власного психофізичного благополуччя. Мета дослідження – виявити соціально-психологічні чинники, що впливають на формування здорового способу життя в юнацькому віці. Ми припустили, що психологічні чинники, зокрема інтернальний локус контролю, високий рівень позитивного ментального здоров’я та стабільність психічного здоров’я, позитивно корелюють із показниками фізичного здоров’я та поведінковими аспектами здорового способу життя студентської молоді. Методи дослідження: опитувальник оцінки психофізичного здоров’я особистості О. І. Міхеєнка, опитувальник складників та спрямованості психічного здоров’я особистості (К. А. Волстон, Б. С. Волстон, Р. Девелліс в адаптації Л. М. Карамушки та ін.), «Шкала позитивного ментального здоров’я» (Лукат та ін. в адаптації Л. М. Карамушки та ін.), опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» К. Кіза в україномовній адаптації Е. Л. Носенко, А. Г. Четверик-Бурчак із метою діагностики структурних компонентів психічного здоров’я та загального показника благополуччя особистості.Результати. Дослідження стану здоров’я сучасної молоді свідчать про наявність доволі високого рівня фізичного здоров’я у більшості сучасних юнаків та дівчат. Найвищі показники стосуються постави, силової витривалості, психоемоційної активності та стану імунітету. Досліджено зв’язки між фізичними показниками, психоемоційною активністю, ментальним і психічним здоров’ям та локусом контролю. Результати засвідчили, що інтернальний локус контролю, фізична активність, відсутність хронічних захворювань та емоційна стабільність тісно пов’язані з ментальним і психічним благополуччям. Виявлено гендерні відмінності у структурах цих зв’язків.

здоров’я, юнацький вік, спосіб життя, локус контролю здоров’я, ментальне здоров’я, емоційна активність, стабільність психічного здоров’я

1. Журавльова Л. П. Емпатійні детермінанти психологічного здоров’я. Наука і освіта. 2010. № 3. С. 36–39. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/doc/2010/3_2010/10.pdf
2. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум / Л. М. Карамушка та ін. Київ, 2023.
3. Карасєвич С. А., Карасєвич М. П. Психологічне здоров’я та самоконтроль особистості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. 2024. № 4. С. 47–52.
4. Максимова К. В. Антропологічний підхід до вивчення понять «здоров’я» та «здоровий спосіб життя» з позиції педагогічної аксіології у процесі формування фітнес-культури студентів. Інноваційна педагогіка. 2018. № 3. С. 136–139.
5. Міхеєнко О. І. Комплексна методика оцінки рівня здоров’я організму людини. Проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. № 6. С. 93–100.
6. Міхеєнко О. І. Підготовка майбутніх фахівців зі здоров’я людини до застосування здоров’язміцнювальних технологій: теоретико-методичні аспекти. Суми : Університетська книга, 2015. 316 с.
7. Носенко Е. Л., Четверик-Бурчак А. Г. Опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма»: опис, адаптація, застосування. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія». 2014. Вип. 20. С. 89–97. URL: https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis64.exe?2S21P03=FILA%3D&2S21STR=vdupp_2014_22_20_14&C21COM=S&I21DBN =LINK&P21DBN=UJRN&S21CNR=20&S21FMT=ASP_meta&S21REF=10&S21STN=1&Z21ID=
8. Приймак А. Ю. Феномен здорового способу життя студентів: структура, критерії, показники та рівні. Перспективи та інновації науки. Серія «Педагогіка», серія «Психологія», серія «Медицина». 2024. Т. 4. № 38. С. 571–579.
9. Руденок А. І., Войчишин О. О. Психологічні чинники та умови формування здоров’язбережувальної поведінки сучасної молоді. Наукові записки. Серія «Психологія». 2024. Т. 1. № 3. С. 132–138. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-1-18
10. Antonovsky A. The salutogenic model as a theory to guide health promotion. Health Promotion International. 1996. Vol. 11, No. 1. P. 11–18. DOI: https://doi.org/10.1093/heapro/11.1.11
11. Engel G.L. The need for a new medical model: A challenge for biomedicine. Science. 1977. Vol. 196, No. 4286. P. 129–136. DOI: https://doi.org/10.1126/science.847460
12. Huber M., Knottnerus J. A., Green L., van der Horst H., Jadad A. R., Kromhout D., ... Smid H. How should we define health? BMJ. 2011. Vol. 343. Р. 4163. DOI: https://doi.org/10.1136/bmj.d4163
13. Kashdan T. B., Rottenberg J. Psychological flexibility as a fundamental aspect of health. Clinical Psychology Review. 2010. Vol. 30, No. 7. P. 865–878. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2010.03.001
14. Keyes C. L. M. Mental illness and/or mental health? Investigating axioms of the complete state model of health. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 2005. Vol. 73, No. 3. P. 539–548. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-006X.73.3.539
15. Marmot M., Wilkinson R. (eds.). Social determinants of health. 2nd ed. Oxford : Oxford University Press, 2005.
16. Morelli M., Cattelino E., Rosati F., Baiocco R., Andreassi S., Chirumbolo A. Development and validation of a measure for academic locus of control. Frontiers in Education. 2023. Vol. 8. Article 1268550. DOI: https://doi.org/10.3389/feduc.2023.1268550
17. Prilleltensky I. Promoting well-being: Time for a paradigm shift in health and human services. Scandinavian Journal of Public Health. 2005. Vol. 33, No. 66 suppl. P. 53–60. DOI: https://doi.org/10.1080/14034950510033381
18. Ross D. A., Hinton R., Melles-Brewer M., Engel D., Zeck W., Fagan L., ... Banerjee A. Adolescent well-being: A definition and conceptual framework. Journal of Adolescent Health. 2020. Vol. 67, No. 4. P. 472–476. https://doi.org/10.1016/j.jadohealth.2020.06.042
19. Steptoe A., Deaton A., Stone A. A. Subjective wellbeing, health, and ageing. The Lancet. 2015. Vol. 385, No. 9968. P. 640–648. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)61489-0
20. World Health Organization. Improving the mental and brain health of children and adolescents [Internet]. Geneva : WHO, 2023. URL: https://www.who.int/activities/improving-the-mental-and-brain-health-of-children-and-adolescents
21. World Health Organization. Guidelines on mental health promotive and preventive interventions for adolescents [Internet]. Geneva : WHO, 2020. 120 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/guidelines-on-mental-health-promotive-and-preventive-interventions-for-adolescents
22. Zhuravlova L., Chebykin O. The development of empathy: Phenomenology, structure and human nature. Abingdon, Oxon ; New York : Routledge, 2021. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003145370
23. Zhuravlova L., Bedny I., Luchkiv V., Pomytkina L., Grechukha I., Muzhanova N. Assertiveness in the system of behavioral strategies of the modern youth. In: Ayaz H. (ed.). Neuroergonomics and cognitive engineering. Vol. 42. AHFE International, 2022. P. 35–42. DOI: https://doi.org/10.54941/ahfe1001816
24. Zhuravlova L. P., Pomytkina L. V., Lytvynchuk A I., Mozharovska T. V. Psychological security in the digital classroom. CTE Workshop Proceedings [Online]. 2025. Vol. 12. P. 442–455. DOI: https://doi.org/10.55056/cte.918