// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 23-29.

Галина Панкова,
аспірант кафедри практичної психології та соціальних технологій,
Приватний вищий навчальний заклад
«Європейський університет»,
бул. Акад. Вернадського, 16 В, м. Київ, Україна;
психолог,
Центр психосоціальної підтримки Project HOPE,
вул. Шкільна, 9, м. Краматорськ, Україна,
ORCID ID: https//orcid.org/0009-0005-9762-9298

ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ТРАВМИ У КОНТЕКСТІ АДАПТАЦІЇ ДО НАСЛІДКІВ ВІЙНИ СЕРЕД ОСІБ СЕРЕДНЬОГО ВІКУ: РЕЗУЛЬТАТИ ТЕОРЕТИЧНОГО ТА ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність теми дослідження зумовлена великою кількістю травм спричинених активними бойовими діями на території України та необхідністю психологічної допомоги для їх подолання. Метою роботи було визначення особливостей психологічних стратегій подолання травми у контексті адаптації до наслідків війни серед осіб середнього віку. Було проведено емпіричне дослідження в якому прийняло участь 236 респондентів прифронтової громади України. Серед яких було 19 чоловіків та 217 жінок, віком від 30 до 55 років. Під час анкетування було поставлено ряд запитань за шкалою HADS для визначення рівня тривожності та депресії. В ході роботи було використано наукові методи, такі як теоретичне узагальнення та групування, формалізація, аналіз і синтез та узагальнення отриманих результатів. У результаті проведеного пошуку були відібрані роботи, які вивчали психологічні стратегії подолання травми у контексті адаптації до наслідків війни серед осіб середнього віку. Показано, що особи середнього віку, які стикаються із військовими подіями, здатні відновити нормальне функціонування, попри виклики військової агресії та її наслідки. Дослідження впливу війни на психологічну стійкість вказують на негативний вплив страждань, тривоги та невизначеності на індивідуальну та соціальну стійкість. Стійкість – це динамічний процес на всіх рівнях функціонування, який включає здатність людини активно адаптуватися після негараздів. Травматичний досвід може викликати негативні наслідки, такі як посттравматичний стресовий розлад. Симптоми посттравматичного стресового розладу, такі як депресія, стрес, збудження, нервозність, агресивність часто виникають у цивільного населення середнього віку. Проте деякі люди також можуть відчути позитивні зміни після впливу травми. Ці зміни відомі як посттравматичний ріст. Адаптивний копінг і позитивні риси особистості, такі як відкритість, позитивно корелюють з посттравматичним ростом. При цьому велику роль мають стратегії подолання – механізми, які люди використовують для зменшення стресу. Отже, ефективна психологічна допомога є необхідною для осіб, які постраждали від наслідків військових дій. Робота психологів має бути спрямована на виявлення внутрішніх ресурсів особистості та допомогу людині в адаптації до нових умов життя. Психологічні стратегії подолання травми у контексті адаптації до наслідків війни це не лише боротьба з симптомами, але й можливість для особистісного зростання, яке дозволяє людині середнього віку переосмислити свій життєвий досвід та знайти нові цілі.

травма, адаптація, резильєнтність, виклики війни, психологічна допомога, дорослі

1. Коробка Л. М. Спільнота в умовах воєнного конфлікту: психологічні стратегії адаптації: колективна монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький: Імекс-ЛТД. 2019. 286 с.
2. Сердюк Л. З., Данилюк І. В., Чиханцова О. А., Турбан В. В., та ін. Психологічні технології сприяння позитивному психологічному здоров'ю різних верст населення України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення: практичний посібник. Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, м. Київ, Україна. 2024. 168 с.
3. Федорчук В. М., Комарніцька Л. М. Психологічне забезпечення резильєнтності суспільства в умовах постійного стресу. Освітня діяльність працівників соціально-психологічної сфери: виклики сьогодення та реалії: Всеукраїнська науково-практична конференція (м. Кам’янець-Подільський, 01 лютого 2022 р.). Кам’янець-Подільський : НРЗВО «Кам’янець-Подільський державний інститут», 2022. С. 225–228.
4. Boiko D. I., Shyrai P. O., Mats O. V., Karpik Z. I., Rahman M. H., Khan A. A., Alanazi A. M., Skrypnikov A. M. Mental health and sleep disturbances among Ukrainian refugees in the context of Russian-Ukrainian war: A preliminary result from online-survey. Sleep medicine. 2024. Vol. 113. Р. 342–348. https://doi.org/10.1016/j.sleep.2023.12.004.
5. Cosic K., Kopilas V., Jovanovic T. War, emotions, mental health, and artificial intelligence. Frontiers in psychology. 2024. Vol. 15. Р. 1394045.
https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1394045.
6. Henson C., Truchot D., Canevello A. Factors that hinder post-traumatic growth: A systematic review. L'Encephale. 2022. Vol. 48(5). P. 560–562. https://doi.org/10.1016/j.encep.2022.02.001.
7. Kakaje A., Al Zohbi R., Hosam A. O., Makki L., Alyousbashi A., Alhaffar MBA. Mental disorder and PTSD in Syria dur-ing wartime: a nationwide crisis. BMC Psychiatry. 2021. Vol. 21(1). Р. 2. https://doi.org/10.1186/s12888-020-03002-3.27.
8. Kimhi S., Eshel Y., Marciano H., Adini B. Impact of the war in Ukraine on resilience, protective, and vulnerability factors. Frontiers in public health. 2023. Vol. 11. P. 1053940. https://doi.org/10.3389/fpubh.2023.1053940.
9. Kunzler A. M., Helmreich I., Chmitorz A., König J., Binder H., Wessa M., & Lieb K. Psychological interventions to foster resilience in healthcare professionals. The Cochrane database of systematic reviews. 2020. Vol. 7(7). P. CD012527. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012527.pub2.

10. Kurapov A., Kalaitzaki A., Keller V., Danyliuk I., Kowatsch T. The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Frontiers in psychiatry. 2023. Vol. 14. P. 1134780. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2023.1134780.
11. Kurapov A., Pavlenko V., Drozdov A., Bezliudna V., Reznik A., Isralowitz R. Toward an understanding of the Russian-Ukrainian war impact on university students and personnel. Journal of Loss and Trauma. 2022. Vol. 28(2). P. 1–8. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838.
12. Melton H., Meader N., Dale H., Wright K., Jones-Diette J., et al. Interventions for adults with a history of complex traumatic events: the INCiTE mixed-methods systematic review. Health technology assessment (Winchester, England). 2020. Vol. 24(43). P. 1–312. https://doi.org/10.3310/hta24430.
13. Papola D., Purgato M., Gastaldon C., Bovo C., van Ommeren M., Barbui C., Tol W. A. Psychological and social interventions for the prevention of mental disorders in people living in low- and middle-income countries affected by humanitarian crises. The Cochrane database of systematic reviews. 2020. Vol. 9(9). P. CD012417. Vol.10.1002/14651858.CD012417.pub2.
14. Quintero R., Pertuz L., Mosalvo J., Amador E., Portnoy I., Acuña-Rodríguez M., Córdova A. Analysis of self-efficacy and attitude-mediated inclusivity in higher education: A case study on the Colombian North Coast. Procedia Computer Science. 2024. Vol. 231. Р. 539–544. https://doi.org/10.1016/j.procs.2023.12.247.
15. Rizzi D., Ciuffo G., Landoni M., Mangiagalli M., Ionio C. Psychological and environmental factors influencing resilience among Ukrainian refugees and internally displaced persons: a systematic review of coping strategies and risk and protective factors. Frontiers in psychology. 2023. Vol. 14. P. 1266125. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1266125.
16. Slezackova A., Malatincova T., Millova K., Svetlak M., Krafft A. M. The moderating effect of perceived hope in the relationship between anxiety and posttraumatic growth during the Russian-Ukrainian war. Frontiers in psychology. 2024. Vol. 15. P. 1440021. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1440021.
17. Stein J., Niemeyer H., Meyer C., Wirz C., Eiling A., et al. Posttraumatic stress in adult civilians exposed to violent conflict, war and associated human rights abuses in the Eastern Mediterranean Region: A systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 2021. Vol. 294. P. 605–627. https://doi.org/10.1016/j.jad.2021.06.042.
18. Stein J., Vöhringer M., Wagner B., Stammel N., Nesterko Y., et al. Exposure Versus Cognitive Restructuring Techniques in Brief Internet-Based Cognitive Behavioral Treatment for Arabic-Speaking People With Posttraumatic Stress Disorder: Randomized Clinical Trial. JMIR mental health. 2023. Vol. 10. P. e48689. https://doi.org/10.2196/48689.
19. Wang S., Barrett E., Hicks M. H., Martsenkovskyi D., Holovanova I., et al. Associations between mental health symptoms, trauma, quality of life and coping in adults living in Ukraine: A cross-sectional study a year after the 2022 Russian invasion. Psychiatry research. 2024. Vol. 339. P. 116056. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116056.
20. Warren A., Nyavor Y., Beguelin A., Frame L. A. Dangers of the chronic stress response in the context of the microbiotagut-immune-brain axis and mental health: a narrative review. Frontiers in immunology. 2024. Vol. 15. P. 1365871. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1365871.
21. Wu X., Kaminga A. C., Dai W., Deng J., Wang Z., et al. The prevalence of moderate-to-high posttraumatic growth: A systematic review and meta-analysis. Journal of affective disorders. 2019. Vol. 243. P. 408–415. https://doi.org/10.1016/j.jad.2018.09.023.
22. Xu W., Pavlova I., Chen X., Petrytsa P., Graf-Vlachy L., Zhang S. X. Mental health symptoms and coping strategies among Ukrainians during the Russia-Ukraine war in March 2022. The International journal of social psychiatry. 2023. Vol. 69(4). P. 957–966. https://doi.org/10.1177/00207640221143919.