// Наука і освіта. – 2025. – №1. – 13-22.

Галина Мозгова,
доктор психологічних наук, професор,
завідувачка кафедрою психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4836-245X

Світлана Поліщук,
кандидат психологічних наук, доцент,
доцент кафедри психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-4959-0126

Оксана Якимчук,
кандидат філософських наук, доцент,
професор кафедри психосоматики та психології здоров’я,
Український державний університет імені Михайла Драгоманова,
вул. Пирогова, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9729-8389

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ТА ПСИХОТЕРАПІЇ ВІДХИЛЕНЬ У ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Психічні відхилення є дуже поширеними, часто руйнівними, які негативно впливають на життя мільйонів людей у всьому світі. Психодіагностика є важливим методом для визначення можливих відхилень у психічному розвитку особистості. Психодіагностика спрямована на дослідження гармонійного психічного розвитку людини. Вона передбачає комплексний підхід до вивчення поведінкових, когнітивних та емоційних проявів. Вчасна діагностика допомагає виявити особливості психічного розвитку, що дає змогу розробити індивідуальні програми корекції. Діагностика психічного розвитку особистості ґрунтується на використанні як об’єктивних показників діяльності (тестів), так і суб’єктивних даних. Для аналізу застосовуються професійне спостереження, бесіди, опитувальники та різні види тестів. Процес оцінювання передбачає визначення наявності або відсутності певних психологічних якостей, емоційних реакцій чи поведінкових проявів та їх відповідності встановленим стандартам. У психологічному тестуванні, зокрема, використовуються опитувальники, проєктивні методики, а також тести, що передбачають виконання конкретних завдань. Основу відхилень у поведінці здебільшого становлять конфлікти інтересів і системи цінностей, спотворення механізмів їх реалізації, недоліки в процесі виховання, життєві невдачі та дисфункції емоційної сфери. Асоціальність особистості зазвичай виникає як реакція на складні й майже невирішувані життєві ситуації, тобто спричинена порушеннями на одному з рівнів системи внутрішньої регуляції: когнітивному, емоційно-вольовому чи поведінковому. Отже, у роботи з людьми, які мають такі відхилення, психологам потрібно приділяти особливу увагу психологічної допомоги, чітко розуміти тип відхилення та визначати ефективні методи психотерапії, що сприятиме нормальному психологічному розвитку особистості.

психодіагностика, основи психотерапії, розвиток особистості, відхилення, медична та реабілітаційна психологія

1. Варій М. Й. Загальна психологія : навчальний посібник. 2-ге видан., випр. і доп. Київ : Центр учбової літератури, 2007. 968 c.
2. Іванова Н. О. Психодіагностика в глибинному пізнанні психіки суб’єкта. Технології розвитку інтелекту. 2016. № 5 (16).
3. Калашник І. Використання методів психотерапії особистості у роботі із психологічною травмою. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. 2022. № 1 (1). С. 94–101. https://doi.org/10.31558/2786-8745.2022.1(1).13.
4. Кучеренко Є. Психосинтез у розвитку сучасної особистості: специфіка методу та актуальні завдання. Гуманітарний корпус : збірник 84 наукових статей з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. 2017. № 13. С. 66–71.
5. Максимова Н. Ю. Система ранньої діагностики відхилень в розвитку особистості : методичний посібник. Київ – Львів : Видавець Вікторія Кундельська, 2021. 220 с.
6. Мозгова Г. П., Ханецька Т. І., Якимчук О. І. Психосоматика: психічне, тілесне, соціальне. Хрестоматія : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2021. 383 с.
7. Никоненко Ю. П. Клінічна психологія : навчальний посібник. Київ : КНТ, 2016. 369 с.
8. Османова А. М., Хоруженко Г. В. Клінічна психологія : навчальний посібник. Київ : Університет «Україна», 2023. 183 с.
9. Тарасевич І. Ю. Групова психотерапія та психокорекція : глосарій основних термінів та методів групової роботи (психокорекційної, психотерапевтичної). Дніпро : ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», 2024. 57 с.
10. Чумаченко О. Ю., Донченко О. С., Поліщук С. П., Шарова О. А., Хімчук Л. І. Психодіагностика гіперактивності дітей дошкільного віку. Перспективи та інновації науки. 2024. № 10 (44). С. 1098–1112.

11. Brucar L.R., Feczko E., Fair D.A., Zilverstand A. Current Approaches in Computational Psychiatry for the Data-Driven Identification of Brain-Based Subtypes. Biological psychiatry. 2023. Vol. 93 (8), pp. 704–716. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2022.12.020.
12. Cole J.H., Marioni R.E., Harris S.E., Deary I.J. Brain age and other bodily ‘ages’: implications for neuropsychiatry. Molecular psychiatry. 2019. Vol. 24 (2), pp. 266–281. https://doi.org/10.1038/s41380-018-0098-1/.
13. Cuijpers P., Noma H., Karyotaki E., Vinkers C.H., Cipriani A., Furukawa T.A. A network meta-analysis of the effects of psychotherapies, pharmacotherapies and their combination in the treatment of adult depression. World psychiatry : official journal of the World Psychiatric Association (WPA). 2020. Vol. 19 (1), pp. 92–107. https://doi.org/10.1002/wps.20701.
14. Dall’Aglio L., Johanson S.U., Mallard T., Lamballais S., Delaney S., Smoller J.W., Muetzel R.L., Tiemeier H. Psychiatric neuroimaging at a crossroads: Insights from psychiatric genetics. Developmental cognitive neuroscience. 2024. Vol. 70. P. 101443. https://doi.org/10.1016/j.dcn.2024.101443.
15. Grosenick L., Shi T.C., Gunning F.M., Dubin M.J., Downar J., Liston C. Functional and Optogenetic Approaches to Discovering Stable Subtype-Specific Circuit Mechanisms in Depression. Biological psychiatry. Cognitive neuroscience and neuroimaging. 2019. Vol. 4 (6), pp. 554–566. https://doi.org/10.1016/j.bpsc.2019.04.013.
16. Leichsenring F., Steinert C., Rabung S., Ioannidis J.P.A. The efficacy of psychotherapies and pharmacotherapies for mental disorders in adults: an umbrella review and meta-analytic evaluation of recent meta-analyses. World psychiatry: official journal of the World Psychiatric Association (WPA). 2022. Vol. 21 (1), pp. 33–145. https://doi.org/10.1002/wps.20941.
17. Marquand A.F., Kia S.M., Zabihi M., Wolfers T., Buitelaar J.K., Beckmann C.F. Conceptualizing mental disorders as deviations from normative functioning. Molecular psychiatry. 2019. Vol. 24 (10), pp. 1415–1424. https://doi.org/10.1038/s41380-019-0441-1/.
18. Pryzvanska R., Borysova O., Mozgova G., Fedorenko A. Clinical cases and recommendations for posttraumatic rehabilitation based on EI. Amazonia Investiga. 2024. Vol. 13(74), pp. 227–238. https://doi.org/10.34069/AI/2024.74.02.19.
19. Scangos K.W., State M.W., Miller A.H., Baker J.T., Williams L.M. New and emerging approaches to treat psychiatric disorders. Nature medicine. 2023. Vol. 29 (2), pp. 317–333. https://doi.org/10.1038/s41591-022-02197-0.
20. Smoller J. W. Psychiatric Genetics Begins to Find Its Footing. The American journal of psychiatry. 2019. Vol. 176 (8), pp. 609–614. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2019.19060643.
21. Yan H. Career Development Anxiety and Mental Health Regulation of University Music Teachers. Journal of healthcare engineering. 2022. Vol. 2022. P. 9091795. https://doi.org/10.1155/2022/9091795.