Лю Їге КРОС-КУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ

// Наука і освіта.  2023.  №2. – 121-126.

Лю Їге
аспірантка кафедри педагогіки,
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет
імені К. Д. Ушинського»,
вул. Старопортофранківська, 26, м. Одеса, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0009-0000-2743-2100


КРОС-КУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ЯК МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ


АНОТАЦІЯ:

Стаття актуалізує звернення до напрямів переформатування освітнього простору країни в зв’язку зі зміною вимог до професіоналізму фахівців, які безпосередньо залучені до іншомовної та «інокультурної» комунікації. Встановлено, що провідною метою реформування системи освіти є «стирання» культурно-мовних меж між народами (етносами, культурами), а встановленню повноцінного діалогу культур сприяє реалізація крос-культурного підходу у підготовці фахівців. детермінантом продуктивної узаємодії між різними народами (націями, етносами, культурами) є, передовсім, ефективне оволодіння не лише «мовними» (лінгвістичними, мовленнєвими, граматичними, фонетичними, лексичними, синтаксичними), а й так званими «культурними» знаннями, що передбачає урахування відмінних культурних артефактів, звичаїв, культурних кодів, етичних кодексів, традицій, своєрідності світорозуміння й світосприйняття, завдяки чому уможливлюється формування так званої крос-культурної компетентності людини – своєрідної здатності користуватись всім арсеналом лінгвокультурних знань, вербальними / невербальними інструментами в різноманітних ситуаціях комунікації, поважно ставитися до розбіжностей світовідчуття, мислення, обрядів, традицій, звичаїв народів тощо. Визначено, що мультикультурний освітній простір є просторово-предметним ареалом взаємодії суб’єктів освітнього процесу, що конструюється на засадах урахування інваріантності загальнолюдських (загальнопланетарних) цінностей у поєднанні з варіативністю культурних інтенцій (етнокультурного світогляду, націоментальних констант, історично-культурних артефактів, культурно-детермінованих міжособистісних патернів). Мультикультурний освітній простір моделюється на засадах конвергенції та інтеграції національних та інокультурних цінностей, забезпечує мультиплікацію («примноження») духовно-ціннісного й культурного багатства індивіда шляхом опанування іноземними мовами як способами міжкультурної взаємодії. Мультикультурний освітній простір є фрагментом трансльованого в систему освіти мультикультурного поля суспільства, відтак забезпечує перетворення «довколишнього» в «індивідуальне». Функціонування мультикультурного освітнього простору в закладах загальної середньої освіти розуміємо як модель для створення психолого-педагогічних умов, алгоритмів, й технологій адаптаційної інтеграції особистості учня в мультикультурне поле суспільства за допомогою освітніх (дидактичних) механізмів. Доведено, що крос-культурний підхід до підготовки майбутніх учителів розкриває методологію багатопанорамного дослідження «людини на перетині культур» як інноваційного типу особистості, яка дотримується загальнопланетарної етики та характеризується транскордонним мисленням, що виходить за межі власної культури. За крос-культурним підходом, здатна до крос-культурної інтеракції особистість інтегрує проєкції різних культур, визнаючи як універсальність людського існування, так і наявність широкої палітри інокультурних форм на засадах балансу толерантності культурних цінностей; здійснює вибір мовно-комунікативної стратегії, інтеріоризує цінності інших культур не применшуючи значущості власної. Крос-культурний підхід декларує «поліфонію культур» з одночасною самоверифікацію особистості в націоментальному сегменті загальної культури. Крос-культурний підхід в суспільному (зокрема освітньому) значенні постулює пріоритетність розроблення освітніх концепцій на засадах культурно-ідентифікаційних метакогнітивних стратегій узаємодії з інокультурними й іномовними репрезентантами в координатах всеосяжної поваги й толерантності до багатоманітності.


КЛЮЧОВІ СЛОВА:

вчитель, крос-культурний методологічний підхід, крос-культура, крос-культурне навчання, кроскультурна компетентність мультикультуралізм, мультикультурний освітній простір, професійна підготовка, професійна підготовка вчителів.


ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

 


ЛІТЕРАТУРА:

1. International Dictionary of Education. Vol.7. Oxford, 1994. P. 3963.
2. Hall E.T. Hidden Differences: Studies in International Communication. Hamburg: Grander & Jahr, 1983. 214 p.
3. Koh D., Boisen L. The Use-of-Selves Interdependent Model: A Pedagogical Model for Reflective Practice. Journal of Social Work Education. 2019. Vol. 55, №2. P. 338 – 350.
4. Luchtenberg S. Multicultural Education: Challenges and Responses. JSSE. 2005. Vol. 4. No 1. P. 31−55.
5. Matsumoto D. The Handbook of Culture and Psychology. New York: Oxford University Press, 2001. 458 p.
6. Von Humboldt W. Linguistic variability and intellectual development . Wilhelm von Humboldt; translated by G. С. Buck and A. R. Frithjof. Miami: Coral Gables, FL, 1971. 296 p.
7. Бакум З. П. Українська мова як іноземна: Лінгводидактичні проблеми. Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету : збірник наукових праць, 2010. Вип. 5. С. 226−232.
8. Горіна Ж. Д. Мовна особистість студента-філолога. Наука і освіта. 2006. № 5-6. С. 187 – 190.

9. Горіна Ж. Д. Принципи рідномовної освіти з позиції міжкультурного діалогу Наука і освіта. 2011. № 5. С. 85–89.
10. Дороз В. Ф. Крос-культурне навчання учнівбілінгвів української мови: монографія. К.: Центр учбової літератури, 2017. 456 с.
11. Костюк С. С. Підходи до формування компетентностей міжкультурної комунікації студентів-іноземців. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Серія Педагогічні науки. 2017. Вип. 2. С. 156–162.
12. Костюк С. С. Структура поняття «міжкультурна комунікативна компетентність студентів-іноземців». Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2015. № 4 [51]. С. 91–96.
13. Пришляк О. Ю. Мультикультикультуралізм і мультикультурна освіта за рубежем та в Україні. Журнал Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. Соціальна робота та соціальна освіта. Умань, 2019. Вип. 2. С. 39–47.

         

       
   
   
         

 

©2024 Університет Ушинського. Всі права захищені, мабуть.