// Наука і освіта. – 2023. – №1. – 30-34.

Михайло Подоляк,
кандидат педагогічних наук, доцент,
Львівський національний університет ветеринарної медицини
та біотехнологій імені С.З. Ґжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львів, 79010
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1482-488X

ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ НАВЧАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Іншомовна ветеринарна термінологія слугує засобом комунікації між спеціалістами на міждержавному рівні. Більшість сучасних методів діагностики, обладнання та препаратів написано іноземною мовою, а саме – англійською. Навчання англійських ветеринарних термінів є складним та комплексним процесом, який вимагає від викладача не лише відповідних знань, а й умінь та навичок. Мета статті полягає у дослідженні та аналізі основних проблем у процесі навчання ветеринарних термінів студентами ЗВО України. Завданням статті є узагальнення та аналіз основних проблем під час навчання англійських ветеринарних термінів у ЗВО; запропонувати вирішення проблем та труднощів, які виникають у навчальному процесі. Порівнюючи навчання української та англійської ветеринарної термінології, зазначимо, що до основних труднощів викладання відносимо: граматичні категорії (рід, множина, відмінки і т. д.), словотвір, взаємоузгодження термінів, фонетику англійських ветеринарних термінів. Досліджено, що більшість проблем навчання англійських ветеринарних термінів зумовлено їх грецькою та латинською етимологією. Окрім цього, суттєвою проблемою є різниця у рівні знання англійської мови серед студентів у групі. Іншим важливим аспектом вивчення англійської ветеринарної термінології є узгодження частин мови. Терміни, які належать до різних частин мови, взаємоузгоджуються за допомогою закінчень як в українській, так і в англійській мові. Для правильного узгодження англійських ветеринарних термінів студенту потрібно знати перелік словотворчих суфіксів, за допомогою яких можна здійснювати конверсію. Засвоєння студентом іншомовних ветеринарних термінів відбувається здебільшого методом запам'ятовування або зазубрювання термінів та їх перекладу. Проте варто також наголосити і на інших ефективних методах запам'ятовування іншомовних ветеринарних термінів, серед яких: ненавмисне запам'ятовування іншомовних термінів, використання VR-технологій, навчання через асоціації, кейс-методи.

англійський ветеринарний термін, навчання термінів, проблеми навчання термінів, етимологія ветеринарного терміна, морфологія терміна

1. Дмитрук М.В. Формування української ветеринарної лексики : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 ; Запорізький державний університет. Запоріжжя, 2001. 23 с.
2. Гриджук О.Є. Теоретико-методичні засади формування мовнокомунікативної компетентності майбутніх фахівців лісотехнічних спеціальностей : дис. … док. пед. наук : 13.00.02 ; Херсонський державний університет. Херсон, 2018. 517 с.
3. Кісельова О.Г. Методика навчання медичної термінології майбутніх лікарів. Педагогічний процес: теорія і практика. 2013. № 4. С. 62–68.
4. Медведь М.М. Поняття нового терміна в сучасній українській літературній мові: основні ознаки, вимоги та особливості. Філологічні науки. 2017. № 44. С. 232–236.
5. Рожков Ю.Г. Термінологія ветеринарної медицини: когнітивний аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2018. № 32(1). С. 203–205.
6. Рожков Ю.Г. Труднощі перекладу ветеринарної лексики з англійської на українську мову (на матеріалі довідників з анатомії свійських тварин). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2019. № 41(1). С. 137–140. 

7. Abuelo A., Castillo C., May S. A. Usefulness of Crossword Puzzles for Learning Veterinary Terminology. Journal of Veterinary Medical Education. 2016. № 43(3). P. 255–262.
8. Cherepovska T., Binkevych O. Morphological peculiarities of veterinary terminology in the context of teaching english for specific purposes. Наукові записки Національного університету «Острозька академія. Серія «Філологія». 2019. Вип. 5(73). С. 310–312.

// Наука і освіта. – 2023. – №1. – 23-29.

Олена Костенко,
аспірант кафедри освітології та інноваційної педагогіки,
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди,
вул. Алчевських, 29, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0354-8875

ПРИКЛАДНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІСТОРІЇ ПОНЯТЬ: ВИСНОВКИ ДЛЯ ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНИХ НАУКОВИХ ПРАКТИК

Як і будь-яка інша методологія або ж науковий метод, історія понять є лише інструментом в умілих руках дослідника. На практиці це означає, що свідомий вибір історії понять як базальний методологічний підхід має корелюватися з вірно зартикульованим дослідницьким інтересом та питаннями, а також включати правильну оцінку необхідних для проведення якісного дослідження ресурсів. Лише у разі гармонійного поєднання усіх цих компонентів наукове дослідження матиме змогу дозріти та розкритися в усій своїй красі. Головною метою статті є через висвітлення потенціалу історії понять допомогти досліднику з історії педагогіки зробити виважений та адекватний методологічний вибір і, таким чином, поглибити розуміння та якість свого дослідження. Задля досягнення поставленої мети автор виконує такі завдання: по-перше, розкриває зміст історії понять, по-друге, ілюструє позитивні та негативні боки її практичного застосування та, по-третє, пропонує замальовку комбінованого дослідницького дизайну для історико-педагогічного дослідження, що базується на даному методологічному підході. Результати, представлені в даній роботі, були отримані шляхом якісного контент-аналізу (а) сучасної наукової літератури за даної тематики та (б) робіт, методологічною базою яких стала історія понять. Ураховуючи походження та ареал поширення цієї методології, до корпусу текстів, що аналізувалися, увійшли німецькомовні джерела. Автор пропонує поглиблене розуміння історії понять, розмежовує цей методологічний підхід з аналізом дискурсу та схожими методологіями із суміжних дисциплін, а також висвітлює сильні боки та недоліки на основі аналізу конкретних наукових робіт. Спираючись на отримані дані, автор аналізує практику застосування історії понять та аргументує використання елементів об’єктивної герменевтики як можливе доповнення. У результаті на розгляд читачу пропонується інтегрований історико-педагогічний дослідницький дизайн. Стаття може зацікавити науковців, які досліджують питання методології та якісних методів у історико-педагогічних дослідженнях.

історико-педагогічні дослідження, методологія історії понять, об’єктивна герменевтика, якісний контент-аналіз, дослідницький дизайн.

1. Гнатюк Я.С. Аналіз історико-філософського дискурсу засобами історії філософських понять. Гілея. 2019. С. 10–13.
2. Колесник І.І. Глобальна історія. Історія понять. Київ : НАН України. Інститут історії України, 2019. 348 с.
3. Костенко О.В. Історія понять серед суміжних методологій у німецькому соціально-науковому дискурсі. Висновки для історико-педагогічних досліджень. Психолого-педагогічні проблеми вищої освіти в умовах сучасних викликів: теорія і практика : зб. тез доп. VII міжнар. наук.-практ. конф., м. Харків, 16–18 березня 2023 р. Харків, 2023.
4. Костенко О.В. Методологія Квентіна Скіннера та її потенціал для українських історико-педагогічних досліджень. Інноваційна педагогіка. 2022. № 51(1). С. 26–29.
5. Berg G. Die Geschichte der Begriffe als Geschichte des Wissens. Methodische Überlegungen zum ‘practical turn’ in der Historischen Semantik. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 327–344.
6. Berr K., Schenk W. Begriffsgeschichte. Handbuch Landschaft. 2019. S. 23–38.
7. Dutt C. Funktionen der Begriffsgeschichte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 241–252.
8. Haverkamp A. Begriffsgeschichte vs. Metaphorologie. Metapher. 2007. S. 19–24.
9. Jussen B. Ordo zwischen Ideengeschichte und Lexicometrie. Vorarbeiten an einem Hilfsmittel mediävistischer Begriffsgeschichte. Vorträge und Forschungen. 2006. S. 227–256.
10. Klepacki L., Zirfas J. Schlussbetrachtungen: Zur Methodologie und zum Begriff der Ästhetischen Bildung. Geschichte der Ästhetischen Bildung. 2021. S. 343–375.
11. Knebel S. Widerlegung: Umrisse der Begriffeschichte. Archiv für Begriffsgeschichte. 2004. S. 9–28.
12. Kollmeier K. Begriffsgeschichte und Historische Semantik (Version 2.0). Docupedia-Zeitgeschichte. 2012. URL: http://docupedia.de/zg/Kollmeier_begriffsgeschichte_v2_de_2012.
13. Kollmeier K., Hoffmann S.-L. Zeitgeschichte der Begriffe? Perspektiven einer historischen Semantik des 20. Jahrhunderts. Einleitung. Zeithistorische Forschungen – Studies in Contemporary History. 2010. № 7(1). S. 75–78.
14. Koselleck R. Begriffsgeschichten. Studien zur Semantik und Pragmatik der politischen und sozialen Sprache. Frankfurt am Main : Suhrkamp Verlag, 2006.
15. Kranz M. Blumenbergs Begriffsgeschichte Vom Anfang und Ende aller Dienstbarkeiten. Hans Blumenberg beobachtet. 2013. S. 231–253.
16. Mayring Ph. Qualitative content analysis: a step-bystep guide. London: Sage, 2021. 

17. Mayring Ph. Qualitative content analysis: Theoretical background and procedures. Approaches to qualitative research in mathematics education: Examples of methodology and methods. 2015. S. 365–380.
18. Müller E., Schmieder F. Begriffsgeschichte und Wissenschaftsgeschichte. Geschichte und Gesellschaft. 2018. S. 79–106.
19. Övermann U. Objektive Hermeneutik als Methodologie der Erfahrungswissenschaften von der sinnstrukturierten Welt. Reflexive Wissensproduktion: Anregungen zu einem kritischen Methodenverständnis in qualitativer Forschung. 2013. S. 69–98.
20. Rheinberger H.-J. Begriffsgeschichte epistemischer Objekte. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 1–12.
21. Rüsen J. Historische Grundbegriffe – Annäherung an eine Begriffsgeschichte des modernen Geschichtsdenkens. Geschichte denken: Erläuterungen zur Historik. 2020. S. 83–93.
22. Steininger B. Katalysator – Annäherung an einen Schlüsselbegriff des 20. Jahrhunderts. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 53–72.
23. Vöhriger M. Reflex. Begriff und Experiment. Begriffsgeschichte der Naturwissenschaften. Zur historischen und kulturellen Dimension naturwissenschaftlicher Konzepte : Ernst Müller und Falko Schmider (Hrsg.). Göttingen, 2008. S. 203–214.

// Наука і освіта. – 2023. – №1. – 17-22.

Алла Клочко,
доктор психологічних наук, доцент,
завідувач кафедри психології,
Білоцерківський національний аграрний університет,
пл. Соборна, 8/1, м. Біла Церква, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6631-2638

Алла Прокопенко,
науковий співробітник Наукового центру дистанційного навчання,
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського,
просп. Повітрофлотський, 28, м. Київ, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5719-844X

ФОРМУВАННЯ ТРАЄКТОРІЇ РОЗВИТКУ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ

У статті досліджено шляхи та підходи до формування цифрової компетентності викладача вищого військового навчального закладу. Указано на важливість упровадження сучасних освітніх технологій у навчальний процес, підкреслено роль у цьому процесі підготовленого вчителя, який володіє певним набором професійних компетенцій і вміє їх генерувати для тих, хто навчається. Увагу зосереджено на підходах до формування цифрової компетентності вчителя, що вимагає від нього особистісного розвитку та постійного особистісного самовдосконалення. Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розвитку цифрових компетентностей у викладачів вищих військових навчальних закладів. Установлено, що в умовах цифрових викликів важливою стає роль викладача вищого військового навчального закладу як провайдера цифрових трансформацій та формування його цифрової компетентності. Зазначено, що більшість учителів зацікавлена у розвитку цифрової компетентності. Установлено, що вчителі потребують розвитку цифрової компетентності, пов’язаної з роботою засобів гейміфікації, візуалізації контенту для вирішення практичних, професійних та загальноосвітніх завдань. Визначено, що цифрову компетентність викладачів вищих військових навчальних закладів слід розглядати як новий вид грамотності, який пов’язаний зі спеціальними знаннями, уміннями та практичними навичками діяльності у цифровому освітньому середовищі. Розвиток цифрових компетентностей педагогів сприятиме налагодженню взаємодії зі студентами, подоланню цифрового розриву між учасниками освітнього процесу, свідомому використанню ними цифрових технологій для власної реалізації в умовах цифрового суспільства. Указано, що наскрізне застосування цифрових технологій у навчальному процесі має стати інструментом підвищення якості освітнього процесу.

цифрова компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, інформаційно-освітнє середовище, цифрові технології.

1. Asri, M.M., Anuar, A.D.K., Fadzlah, A.F.A., Wahab, N., Shukran, M.A., Khairuddin, M.A., Isa, M.R.M., Talib, M.L., Razali, M.N., Thanakodi, S., Noor, N.M., Nordin, N.H., & Hussain, R. (2019). Modeling Critical Successfulness Factors of Mobile Game Applications for Military Training. Proceedings Paper Inspirational Scholar Symposium (ISS), Hatyai, Thailand.
2. Beetham, Н. (2017). Designing for digital capabilities in the curriculum: what's new? Retrieved from https://digitalcapability.jiscinvolve.org/wp/2017/10/31/designingfor-digital-capabilities-in-the-curriculum-whats-new/
3. Didenko, O.V., Androshchuk, О.S., Maslii, О.М., Balendr, А.V., & Biliavets, S.Ya. (2020). Electronic educational resources for training future officers of border guard units. Information Technologies and Learning Tools, 80(6), 39–57. https://doi.org/10.33407/itlt.v80i6.3816.
4. Drushlyak, М.G., Semenog, О.М., Hrona, Н.В., Ponomarenko, Н.P., & Semenikhina О.V. (2022). Typolohiia internet-resursiv dlia rozvytku infomediinoi hramotnosti molodi [Typology of internet resources for the development of youth’s infomedia literacy]. Information Technologies and Learning Tools, 88(2), 1–22. https://doi.org/10.33407/itlt.v88i2.4786 [in Ukrainian].
5. García Rodríguez, C.C., Mosquera Dussán, O.L., Guzmán Pérez, D., Zamudio Palacios, J.E., & García Torres, J.A. (2021). Análisis de necesidades e implementación de tecnología de realidad virtual para entrenamiento y educación militar en Colombia. Revista Logos Ciencia & Tecnología, 13(1), 8–18. https://doi.org/10.22335/rlct.v13i1.1271.
6. Huertas-Abril C. A. (2020) Implementation of Cooperative Learning Strategies toCreate 3D-Videos in EFL Teacher Training. In L. Makewa (Ed.), Theoretical and Practical Approaches to Innovation in Higher Education. Hershey, PA: IGI Global, 17–41.
7. Levano-Francia, L., Sanchez Diaz, S., Guillén-Aparicio, P., Tello-Cabello, S., Herrera-Paico, N., & Collantes-Inga, Z. (2019) Competencias digitales y educación. Propósitos Y Representaciones, 7(2), 569–588. https://doi.org/10.20511/pyr2019.v7n2.329.
8. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovykh kompetentnostei ta zatverdzhennia planu zakhodiv yii realizatsii : pryiniatyi 3 bereznia 2021 r. № 167-r [On the approval of the Concept of the development of digital competences and the approval of the plan of measures for its implementation, from March 3 2021 № 167- r]. Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/167-2021-%D1%80#Text [in Ukrainian].
9. Semenets-Orlova, I., Teslenko, V., Dakal, A., Zadorozhnyi, V., Marusina, O., & Klochko, A. (2021) Distance learning technologies and innovations in education for sustainable development. Studies of applied economics. Special issue innovation in the economy and society of the digital age, Vol.39, No 5.
10. Ulmane-Ozolina, L., & Priedolina, M. (2017) Digital competence and blended learning. 3rd International Conference on Lifelong Education andLeadership for All (ICLEL) (pp. 508-513), Politechnica Univ Porto, Porto, Portugal.
11. Valverde-Crespo, D., Pro-Bueno,A., & Gónzález-Sánchez, J. (2018) La competencia informacional-digital en la enseñanza y aprendizaje de las ciencias en la educación secundaria obligatoria actual: una revisión teórica. Revista Eureka sobre Enseñanza y Divulgación de las Ciencias, 15(2), 2105. https://doi.org/10.25267/Rev_Eureka_ensen_divulg_cienc.2018.v15.i2.2105.
12. Yang, L., Zhang, Y., Zhang, Y., Liao, Y., Du, J., & Geng, X. (2022) Research on Training Method of Information Processing Ability of Military Pilots. In: Long, S., Dhillon, B.S. (eds) Man-Machine-Environment System Engineering: Proceedings of the 21st International Conference on MMESE. MMESE 2021. Lecture Notes in Electrical Engineering, vol 800. Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-16-5963-8_102
13. Zhernovnykova O., Nalyvaiko О., & Nalyvaiko N. (2019) Formation of information and digital competence of future teachers in the context of the development of the New Ukrainian School. Theory and practice of introduction of competence approach to higher, Vienna : Premier Publishing.

// Наука і освіта. – 2023. – №1. – 11-16.

Денис Бондаренко,
учитель фізики та математики,
Харківська гімназія № 12 Харківської міської ради Харківської області,
вул. Чугуївська, 35А, м. Харків, Україна
здобувач ІІІ освітньо-наукового рівня вищої освіти
за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки»,
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
вул. Валентинівська, 2, м. Харків, Україна
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6602-5337

ВИКОРИСТАННЯ QR-ТЕХНОЛОГІЙ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО ТА ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

У статті розкрито приклади використання QR-технологій на уроках у базовій школі в період дистанційного або змішаного навчання. Визначено, що використання потужного освітнього потенціалу інноваційних технологій сприяє розвитку не лише пізнавального інтересу учнів, а й формуванню у них готовності до інноваційної діяльності. Проведено глибокий аналіз поняття «інноваційні технології», визначено їх сутність та зміст, доцільність використання в освітньому процесі. Висвітлено практичні здобутки закладу загальної середньої освіти у напрямі використання елементів інноваційних технологій під час дистанційного або змішаного навчання, які дають змогу поліпшити освітній процес у цілому та процес формування готовності учнів до інноваційної діяльності зокрема. Також на практичному досвіді доведено ефективність застосування елементів інноваційних технологій на уроках дисциплін природничо-математичного циклу. Це дало змогу констатувати, що процес формування готовності інноваційної діяльності учнів, насамперед, залежить від мотивації, готовності та рівня зацікавленості та оволодіння інноваційними технологіями самим учителем. Адже системне використання інноваційних технологій учителем, його здатність показати необхідність та доцільність їх використання, показати інноваційні шляхи розв’язання конкретних проблем переконають учнівство та змусять його неминуче включитися в інноваційну діяльність. З’ясовано, що використання інноваційних освітніх технологій – це ефективний засіб організації навчально-пізнавальної діяльності у період дистанційного та змішаного навчання, який дає змогу включати учнів у самостійну інноваційну діяльність та сформувати у них готовність до інноваційної діяльності у буденному житті. У процесі дослідження методологічну базу становили сукупність теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) та емпіричних (спостереження за діями учасників освітнього процесу) методів.

QR-технології, дистанційне та змішане навчання, інновації, інноваційна діяльність, педагогічна технологія, учні базової школи.

1. Даниленко Л. Педагогічні умови формування готовності вчителя у післядипломній освіті до застосування інноваційних технологій інтерактивного навчання. Педагогіка і психологія. 2015. № 44. С. 123–127.
2. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник. Київ : Академвидав, 2004. 352 с.
3. Ігнатенко М. Сучасні освітні технології. Математика в школі. 2003. № 3–4. С. 12.
4. Мармаза О. Менеджмент в освіті: дорожня карта керівника : навчальний посібник. Харків : Основа, 2007. 448 с.
5. Попова О. Гуманізація інноваційних освітніх процесів як умова розкриття образу «Я» дитини. Педагогіка та психологія. 2015. № 50. С. 56–64.
6. Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті : монографія. Харків : ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2001. 256 с.
7. Пліш І. Використання інформаційно-комунікаційних технологій управління якістю освіти в загальноосвітніх навчальних закладах : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.10. Київ, 2012. 22 с.
8. Ткачук Г. Теоретичні і методичні засади практично-технічної підготовки майбутніх учителів інформатики в умовах змішаного навчання : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.02. Київ, 2019. 447 с.
9. Цись О. Дидактичні умови застосування інформаційно-комунікаційних технологій в організації самостійної навчальної діяльності студентів технолого-педагогічних спеціальностей : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09. Тернопіль, 2018. 300 с.
10. Шроль Т. Формування ІКТ-компетентності майбутніх учителів математики : автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Київ, 2017. 24 с.