2021-4-doc

Вікторія Мендело. О тенденциях исследования эмоционального интеллекта.

// Наука і освіта. – 2021. – №4. – 45-55.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-6

Вікторія Мендело,
аспирант кафедры теории и методики практической психологии,
Государственное учреждение «Южноукраинский национальный педагогический
университет имени К. Д. Ушинського»,
ул. Старопортофранковская, 26, г. Одесса, Украина

О ТЕНДЕНЦИЯХ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭМОЦИОНАЛЬНОГО ИНТЕЛЛЕКТА

АНОТАЦІЯ:

В статье рассмотрен процесс исторического развития понятия «эмоциональный интеллект», а также произведена классификация современных подходов к данному явлению в отечественных и зарубежных научных трудах. Цель исследования: систематизировать тенденции исследования эмоционального интеллекта как компонента мышления. Для достижения этой цели были решены следующие задачи: уточнить психологическую сущность значения понятия «эмоциональный интеллект»; обобщить и систематизировать основные признаки, по которым проводятся исследования эмоционального интеллекта; охарактеризовать психологические модели эмоционального интеллекта. Для решения поставленных задач использовался следующий комплекс теоретических методов исследования: изучение и анализ психологической литературы по теме исследования, обобщение и систематизация материала, что дало возможность охарактеризовать основные аспекты и направления, по которым ведутся научные изыскания. Научная статья является обобщающим систематическим исследованием. Методологической основой исследования являются научные труды отечественных и зарубежных ученых-психологов, таких как: Дж. Майер, Д. Халперн, У. Грей, А. Ортони, Дж. Клор, А. Коллинз, а также Л. С. Выготский, С. Л. Рубинштейн, А. Н. Леонтьев, О. К. Тихомиров, О. Я. Чебыкина и др. В ходе исследования установлено, что: несмотря на большое количество исследований видов и компонентов интеллекта, окончательное их установление на данный момент является крайне затруднительным. В результате проведённого исследования отмечено, что наиболее эффективно раскрывают понятие эмоционального интеллекта модели способностей, поскольку они характеризуются большей практической разработкой и большей надёжностью диагностического инвентаря.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

эмоции, эмоциональный интеллект, модели эмоционального интеллекта, эмоциональное мышление, эмоциональная зрелость, история психологии.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Андреева И. Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии. Новополоцк : ПГУ, 2011. 388 с.
2. Бассин Ф. В. Проблема бессознательного. Москва : «Медицина», 1968. 469 с.
3. Васильев И. А., Поплужный В. Л., Тихомиров О. К. Эмоции и мышление. Москва: Издательство МГУ, 1980. 192 с.
4. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений. Москва: Издательство МГУ, 1976. 143 с.
5. Власова О. І. Психологія соціальних здібностей: структура, динаміка, чинники розвитку: монографія. Київ: ВПЦ «Київський університет», 2005. 308 с.
6. Вовченко О. А. Влив емоційного інтелекту на процеси самоідентифікації підлітків з порушеннями розумового розвитку. Наука і освіта. 2020. №2. С. 14–21.
7. Гарскова Г. Г. Введение понятия «эмоциональный интеллект» в психологическую теорию. «Ананьевские чтения»: тезисы науч.-практ. конф., г. Санкт-Петербург, 26-28 октяб. 1999 г. СанктПетербург, 1999. С. 25–26.
8. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376 с.
9. Деревянко С. П. Ситуативные аспекты актуализации эмоционального интеллекта. Социальный и эмоциональный интеллект: От процессов к измерениям. Под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. Москва: «Институт психологии РАН», 2009. С. 90–113.
10.Додонов Б. И. Эмоции как ценность. Москва: Политиздат, 1978. 272 с.
11.Дегтярев А. В. «Эмоциональный интеллект»: становление понятия в психологии. Психологическая наука и образование. 2012. Том 4. № 2. URL: https://psyjournals.ru/psyedu_ru/2012/n2/53525.shtml (дата обращения: 23.12.2021).
12. Ильин Е. П. Эмоции и чувства. СанктПетербург: Издательский дом «Питер», 2011. 782 с.
13. Изард К. Психология эмоций. СанктПетербург: Питер, 2012. 464 с.
14.Ларина А. Т. Эмоциональный интеллект. АНИ: педагогика и психология. 2016. №3 (16). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/emotsionalnyy-intellekt (дата обращения: 23.12.2021).
15.Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. Москва: Политиздат, 1975. 304 с.
16.Люсин Д. В. Социальный интеллект: Теория, измерения, исследование. Под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. Москва: «Институт психологии РАН», 2004. 176 с.
17. Носенко Е. Л., Коврига Н. В. Емоційний інтелект: концептуалізація феномену, основні функції. Київ: Вища школа, 2003. 126 с.
18. Носенко Е. Л. Емоційний інтелект як форма прояву важливої складової особистісного потенціалу – рефлексивної свідомості. Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Педагогіка і психологія». 2012. Т. 20, Вип. 18. С. 116–122.
19.Рубинштейн С. Л. О мышлении и путях его исследования. Москва: Издательство Академии наук СССР, 1958. 147 с.
20.Ситников М. А. Эмоциональный интеллект руководителя и деятельность группы. Организационная психология. Национальный исследовательский университет «Высшая школа экономики», Москва, Россия. 2019. Т. 9. № 3. С. 153–173
21.Тихомиров О. К. Структура мыслительной деятельности человека. Москва: Издательство МГУ, 1969. 304 с.
22.Тихомиров О. К. Психология мышления: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. Москва: Издательский центр «Академия», 1984. C. 6.
23.Трофимов Ю. Л. Психологія: Підручник. Київ: Либідь, 2001. 560 с.
24.Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности: монография. Одесса: Академия наук. Общество психологов СССР, 1992. 168 с.
25.Чебикін О. Я. Емоційний інтелект, його пізнавально-мисленнєві ознаки та функції. Наука і освіта. 2020. № 1. С. 19–28.
26.Якобсон П. М. Процесс творческой работы изобретателя. Москва; Ленинград: Изд-во ЦС Всес. ова изобретателей, 1934. 135 с.
27. Amunts K. Cytoarchitectonic mapping of the human amygdala, hippocampal region and entorhinal cortex: intersubject variability and probability maps. Anat. Embryol. 2005. Vol. 210, №. 5-6. P. 343–352.
28.Bar-On R. Emotional Intelligence Inventory: Technical Manual. Toronto: Multi-Health System, 1997. 216 p.
29. Danes F. Cognition and emotion in discourse interaction: A preliminary survey of the field. Preprints of the Plenary Session Papers. XIV-th International Congress of linguists organized under the auspices of CIPL (10–15 August 1987). Berlin, 1987. P. 272–291.
30.Ekman P. Darwin and facial expression: Century of research in review. New York: Academic Press, 1973. 273 p.
31. Goldberg C. Why Hamlet could not love. Psychoanal. and Psychother. Intelligence. 1991. Vol. 9. № 1.
32. Goleman D. Emotional intelligence. New York: Bantam Books, 1995. 352 p.
33. Gray W. Emotional cognitive structuring: A new theory of mind. Forum for correspondence and contact. 1973. V. 5, № 1. P. 1–6.
34. Ghosh R., Shuck B., Petrosko J. Emotional intelligence and organizational learning in work teams. Journal of Management Development. 2012. 31(6). P. 603– 619.
35.Joseph D. L., Newman D. A. Emotional Intelligence: An Integrative Meta-Analysis and Cascading Model. Journal of Applied Psychology. 2010. №95(1). Рр. 54–78.
36. Mayer J. D. Emotion, intelligence, emotional intelligence. In J. P. Forgas (Ed.). The handbook of affect and social cognition. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum, 2000. P. 410– 431.
37. Mayer J. D., Salovey P., Caruso D. R., & Sitarenios G. Emotional Intelligence as a standard Intelligence. Emotion, 2001. № 1(3). P. 232–242.
38. Mayer J. D. A field guide to emotional intelligence. Philadelphia: Psychology Press, 2001. P. 3–24.
39. Mayer J. D., Salovey P. Emotional Intelligence. N. Y., 2005. P. 197–215.
40. Mayer J. D. Emotional Intelligence. Popular or Scientific Psychology. N.Y., 2005. P. 44–98.
41. Matthews G., Zeidner M., Roberts R. D. Emotional intelligence: Science and myth. Cambridge: MIT Press, 2003. 720 p.
42. Ortony A., Clore G. L., Collins A. The cognitive structure of emotions. Cambridge: Cambridge University Press, 1988. 207 p.
43.Sherer K. R. Vocal affect expression: A review and a model for future research. Psychol. Bull, 1986. V. 99, № 1. P. 143–165.
44.Tharbe I. H. A., Sumari M., Ng K. (2021). Emotional intelligence from perspectives of malaysian helping professionals: A qualitative study. Pertanika Journal of Social Sciences and Humanities. 2021. №28(4). Рр. 2529–2548. DOI: https://doi.org/10.47836/PJSSH.28.4.03

Світлана Камінська. Структура позанавчальної роботи – складова формування іншомовної комунікації майбутнього моряка.

// Наука і освіта. – 2021. – №4. – 55-62.

DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2021-4-7

Світлана Камінська,
аспірантка кафедри теорії та історії педагогіки
Київський університет імені Бориса Грінченка,
старший викладач кафедри мовних дисциплін,
Державний університет інфраструктури та технологій,
вул. Кирилівська, 9, м. Київ, Україна,
ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-2968-1677

СТРУКТУРА ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ – СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ
ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ МАЙБУТНЬОГО МОРЯКА

АНОТАЦІЯ:

У статті описані та проаналізовані сучасні аспекти та підходи до визначення поняття «позанавчальна робота». Розглянуто її систему, форми, зміст та функції, проаналізована її структура. Зазначено, що метою позанавчальної роботи є додаткова підготовка студента до виконання своїх професійних обов’язків у майбутньому, подолання мовного бар’єру та соціалізація з членами екіпажу через комунікацію. Значний час у діяльності студента займає аудиторна робота, а саме лекційні та семінарські заняття, практичні або лабораторні, але саме позанавчальна робота дає студенту можливість реалізувати свої знання, набути нові через самовиховання та самоосвіту. Актуальність викладеного матеріалу зумовлена потребами майбутнього фахівця морського транспорту у додаткових годинах, виділених на формування іншомовної комунікації під час навчання для безпосередньої адаптації, соціалізації та професійної комунікації під час плавальної практики та професійної діяльності в майбутньому. А також підвищенням вимог до професійної іншомовної комунікації фахівців морського транспорту в сучасних умовах конкуренції на ринку праці, що призводить до оновлення самої системи формування професійної культури. Формою соціальної діяльності студента виступає саме позанавчальна робота. У статті розкривається роль позанавчальної роботи та її можливості під час формування комунікативної культури майбутніх моряків. На шляху вдосконалення професійних комунікативних якостей майбутнього фахівця морського транспорту певну роль відіграє позанавчальна робота. У закладах вищої освіти насамперед віддається пріоритет аудиторній роботі, під час якої формуються та розвиваються тверді навички. Значення позанавчальної роботи набуває обертів лише останнім часом через вимоги працедавців до розвитку м’яких навичок, які можна розвинути і засобами іншомовної комунікації. У статті визначається, що саме позанавчальна робота сприяє підвищенню зацікавленості студентів в обраній сфері діяльності, розвитку самостійної роботи та саморозвитку, що в свою чергу стимулює прагнення до професійного підходу та творчого пошуку.

КЛЮЧОВІ СЛОВА:

професійна іншомовна комунікація, позанавчальна робота, формування готовності, стандарти фахової підготовки, самодіяльність, плавальна практика.

ПОВНИЙ ТЕКСТ СТАТТІ:

ЛІТЕРАТУРА:

1. Архипова І. А. Найкращі тести самодіагностики особистості старшокласників і студентів. Психологічний практикум. СПб: Наука і техніка, 2009. 288 с.
2. Гаврилюк О. О. Організація позааудиторної виховної роботи з формування комунікативної культури майбутніх учителів (на матеріалі курсу «іноземна мова, професійно спрямована»). Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Вип. 2. 2013. С. 82–83.
3. Гаврилюк О.О. Формування комунікативної культури майбутніх учителів засобами поза аудиторної роботи.: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04.- 2007. 205с.
4. Гусак Т. М., Малінко О. Г. Підвищення самостійності студентів під час вивчення іноземних мов: К.: Педагогіка і психологія. 2000. № 4. С. 56.
5. Коваль В. Ю. Система позааудиторної діяльності студентів вищих навчальних закладів: Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: Педагогіка, психологія, соціологія. 2009. № 6. С. 19–23.
6. Кондрашова Л. В. Позааудиторна робота з педагогики в педагогічному інституті. Одеса: Вища школа, 1988. 160 c.
7. Кучерява О. Ю. Форми та види поза аудиторної роботи з математики в педагогічному університеті. Дидактика математики: Проблеми та дослідження. 2009. №31. С.79–83.
8. Мельник М. В. Формування професійних знань учнів професійних училищ у процесі позаурочної роботи з природничо–математичних дисциплін.: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2005. 185 с.
9. Словник-довідник з професійної педагогіки. За ред. А. В. Семенової. Одеса: Пальміра, 2006. 221с.
10. Смалько О. Позааудиторна виховна робота як чинник професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців: Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Л. Українки. 2014. № 8. С. 77–81.
11. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року: Указ Президента України № 344/2013 від 25.06.13 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua (дата звернення 12.12.2021).
12. Уйсімбаєва Н. В. Зміст, структура та особливості організації позааудиторної роботи майбутнього вчителя як складова його особистісного самовдосконалення: Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченка, Кіровоград, Україна, 2015. c. 69-71.
13. Ярмаченка М. Д. Педагогічний словник. К. : Пед. думка, 2001. 561с.