Н

Актуальність дослідження Педагогічна практика в Україні – обов'язкова складова навчального процесу у ВНЗ, яка передбачає професійну підготовку педагогічних кадрів і підвищення їхньої кваліфікації.

Практика в педагогічних ВНЗ проводиться згідно з Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державною програмою «Вчитель», Національною доктриною розвитку освіти в Україні, Декларацією про європейський простір для вищої освіти, Положенням «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України».

Метою практики є оволодіння студентами сучасними формами організації праці в галузі їх майбутньої професії, формування в них на базі здобутих у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок з метою прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

У Положенні «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» також передбачено, що практика студентів є «безперервною й послідовною при одержані потрібного достатнього обсягу практичних знань і вмінь відповідно до різних кваліфікаційних рівнів» [6].

Метою статті є дослідження формування творчого потенціалу майбутніх учителів-початківців через педагогічну практику в школі.

Виклад основного матеріалу У професійному становленні майбутнього вчителя початкової школи педпрактика займає важливе місце як один з найскладніших і багатогранних видів навчальної діяльності студента.

У процесі педагогічної практики студент усвідомлює свою особистісну роль і об'єктивну необхідність теоретичних знань, їх прикладний характер, проявляє критичне відношення до одержаних знань,умінь і навичок, аналізує їх, накопичує, теоретично осмислює, моделює на їх основі, або змінюючи, проектує свою діяльність [2, с. 47]. Вона дає змогу кожному майбутньому вчителю-початківцю виявити творчі здібності та формувати свій професійно-творчий потенціал.

У роботах Н. М. Бібік, Н. В. Кічук, О. М. Пєхоти, О. Я. Савченко стверджується, що серед усіх форм навчальної роботи у ВНЗ системо утворюючу роль відіграє практика. Вона виконує адаптивну, навчальну, виховну, розвиваючу, комунікативну, діагностичну, конструктивну та дослідницьку функції [3, с. 280].

Педагогічна практика є одним із важливих шляхів реалізації спільного проектування процесу професійної підготовки майбутнього вчителя до організації особистісно орієнтованого навчання, де основними учасниками є тріада: вчитель – студент – методист, – вказує О. М. Пєхота [4, с. 150-151].

О. В. Глузман зосереджує нашу увагу на тому, що використання активних форм навчання при залученні студентів у мікрогрупи сприяє корінному обновленню організації їх педпрактики [1, с. 266-267].

Н. Козакова розглядає педпрактику майбутніх учителів початкової школи в контексті їх ступеневої підготовки як засіб творчого розвитку та саморозвитку майбутнього вчителя, формування його професійно-творчих якостей і готовності до інноваційної педагогічної діяльності [2, с. 266-267].

Педагогічна практика – вища і найбільш ефективна форма підготовки вчителя до професійної діяльності, провідна ланка в системі озброєння майбутнього вчителя професійними уміннями та навичками.

Разом із тим, необхідно визнати, що залишаються ще не досить вирішені можливості педагогічної практики у підготовці майбутнього вчителя початкових класів щодо формування та розвитку професійно-творчого потенціалу.

Спостереження за процесом проходження студентами практики, аналіз робочих програм та звітної документації студентів за її результатами дозволили нам виявити такі протиріччя:

– між необхідною якістю професійно-педагогічною підготовкою студентів до творчості і недостатнім діапазоном засобів її актуалізації у процесі практики;

– між необхідністю посилення підготовки студента-практиканта до реального педагогічного процесу і недостатньо розробленістю методичних вказівок щодо проведення уроків та виховних заходів із підключенням творчих елементів.

Враховуючи особливості сучасних підходів до професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя початкових класів,нами були розроблені і запропоновані для впровадження на кафедрі педагогіки РВЗН «Кримський гуманітарний університет» (м. Ялта), кафедрі гуманітарних наук філії РВНЗ КГУ у м. Армянськ завдання для виконання у період педагогічної практики для студентів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр напряму підготовки 6.010102 «Початкова освіта». Завдання носять науково-дослідницький характер, варіативні за змістом і вважаються нами ефективними стосовно формування професійно-творчого потенціалу майбутніх учителів-початківців.

Для студентів 1 курсу літня польова практика має на меті теоретичну підготовку до циклу природничих предметів. Завдання мають навчально-дослідницький характер і направлені на формування педагогічної направленості мислення, розвитку сприяння дослідницької діяльності з позиції вчителя. При організації самостійної роботи студентів у процесі проходження данної практики, вони набувають певного досвіду творчої роботи, захисту творчого проекту.

Виховна практика на 2 курсі має частіше індивідуальний характер Проведення виховних заходів сприяє формуванню творчого потенціалу студента та усвідомленню своєї ролі у педагогічному процесі.

Практики на молодших курсах носять ознайомчо-адаптаційний характер. Особливістю їх організації є те, що студенти досліджують і аналізують форми організації творчої діяльності учнів у реальному процесі початкової школи, досліджують передовий педагогічний досвід.

При проведені практики на 3 курсі була запропонована така мета: здобуття навичок самостійної педагогічної діяльності стосовно проведення уроків з підключенням різноманітних моделей організації творчої діяльності учнів. Завдання носять науково-виконавчий характер, допомагають студенту повніше реалізувати свій професійно-творчий потенціал, досягти вагоміших результатів власної педагогічної дії. Критерієм оцінювання рівня знань, умінь і навичок студента-практиканта третього курсу є сформованість уміння використання різноманітних моделей організації творчої діяльності учнів при проведені уроків початкової школи.

Важливим етапом формування професійно-творчого потенціалу майбутнього вчителя початкових класів є проходження студентом виробничій практики з методик початкового навчання на 4 курсі з метою практичного завершення цілісної підготовки. Запропоновані науково-творчі завдання направлені на сформованість професійно-творчого потенціалу як запоруки власної самореалізації і саморозвитку. Самоаналіз уроків, що рекомендується проводити практиканту, сприяє оволодіння ним навичками самооцінки та самоконтролю, самоактуалізації, здатності до створення індивідуально прийнятої методики проведення уроків, коригування процесом власного розвитку шляхом розроблення та втілення системи оптимальних технологічних прийомів викладання під час виробничій практики, що визначено завданнями, запропонованими до робочої програми.

Запропонована система науково-дослідницького підходу організації педагогічної практики передбачає також проведення показових уроків студентами-практикантами,

Під час практики студенти не тільки виконували завдання в галузі навчально-виховної роботи, передбачені діючими інструктивними документами, а й проводили певну науково-дослідну роботу, узагальнювали передовий педагогічний досвід, проводили педагогічні експерименти, здійснювали психолого-педагогічні спостереження за учнями, писали наукові реферати на актуальні педагогічні теми. Про наслідки цієї роботи вони доповідали на методичних семінарах, підсумкових конференціях з педагогічної практики, в студентських наукових гуртках, на щорічних студентських наукових конференціях. На матеріалі досліджень студенти випускних курсів пишуть дипломні роботи.

За час роботи в школі студенти допомагають класному керівникові у навчально-виховній роботі з учнями: перевіряють учнівські роботи, зошити і щоденники, підтримують зв’язки з батьками, приймають участь у репетиціях, пов'язаних з підготовкою до позакласних виховних заходів; готують дітей до участі в предметних та художніх олімпіадах; допомагають в оформленні класних куточків, випуску стіннівок; проводять з дітьми ігри, екскурсії, вечори, диспути тощо.

Отже ,розроблені завдання практики полягають і в тому, що вони не лише орієнтують студента на проведення уроків, а вчать творчо відноситись до роботи.

Творчість студента є однією з найважливіших умов становлення майбутнього фахівця. Це положення досліджує В. Сластьоніна, Є. Шиянова, І. А. Барташнікова, Д. Б. Богоявленська, С. О. Сисоєва.

Велику увагу проблемам творчого саморозвитку студентів педвузу, стимулювання їх творчого мислення та стилю діяльності приділили В. І. Андрєєв, Г. М. Коджаспірова, Ю. М. Кулюткин, І. Я. Лернер, П. І. Підкасистий, JI. C. Подимова, В. А. Сластьонін та ін. Переважна більшість авторів єдині у розумінні психолого-педагогічної сутності означеного феномену: під творчою особистістю доцільно розуміти – індивіда, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового оригінального. Для творчої особистості фахівця творча діяльність – це життєва потреба, творчий стиль поведінки – найбільш типовий.

У нинішній соціально-економічній ситуації ми визначаємо творчість як основну складову професійної майстерності вчителя, яка є домінантою в успішній трудовій діяльності і значним фактором кар'єрного зростання. У зв'язку з цим творчість стає одним з важливих факторів захисту молодого спеціаліста на ринку праці.

При підведенні підсумків педпрактик, що відбувається в базових школах на педрадах і закінчується підсумковим звітним заходом практикантів – методистів – учителів початкових класів, одним із питань є озвучення проблем що до формування професійно-творчого потенціалу у реальному педагогічному процесі.

Приймаючи участь у студентській науково-практичній конференції «Практика – ключ до майбутньої професії» , яка щорічно проводиться на базі університету у вересні, студент має можливість осмислити можливості педпрактики, зробити висновки стосовно досліджуваного матеріалу щодо формування професійно-творчого потенціалу, обговорити проблемні питання, що виникають при самостійної діяльності в означеному ключі.

Висновки. Духовне і національне відродження школи, вирішення завдання щодо формування соціально-активної особистості та створення сприятливих умов для розвитку творчих можливостей учнів залежить від професійної компетентності вчителя, рівня його творчої діяльності і спілкування, його професійних та особистісних якостей, соціальної активності та громадської позиції. Характерними рисами сучасного вчителя є глибокі знання своєї спеціальності у поєднанні з методичною майстерністю, розуміння особливостей розвитку учнів, любов до дітей, сучасне науково-педагогічне мислення, почуття нового, готовність до постійної самоосвіти, поглиблення й поповнення знань у різних галузях науки.

Основним завданням, що стоїть перед ВНЗ сьогодні, є формування гармонійно розвиненої, соціально активної творчої особистості студента, яка не тільки має знання, але і здатність до самоосвіти та саморозвитку, вміння вирішувати нестандартні завдання, які не мають аналогів в минулому, вчасно реагує на зміни, що відбуваються в суспільстві , і разом з тим орієнтується на вічні загальнолюдські цінності. Тому сучасна освіта відкриває нові шляхи вдосконалення фахової підготовки майбутніх учителів через педагогічну практику.

Отже, підготовка сучасного викладача-початківця в умовах швидко мінливих соціально-економічних реалій, професійної підготовки і вимог, що зростають до нього, неможлива без цілеспрямованої й систематичної роботи з актуалізації його професійно-творчого потенціалу.