УДК 159.92

С. Є. Виговський

ЕМПАТІЙНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ БАЗОВИХ СМИСЛОВИХ

УТВОРЕНЬ ОСОБИСТОСТІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

 

Досліджується онтогенетична та статева динаміка системи потреб як базового смислового утворення особистості юнацького віку. Виявлені достовірні кореляційні взаємозв’язки між рівнем розвитку емпатії та мірою задоволеності основних потреб, а також статистично значущі відмінності між потребами особистостей з різним рівнем розвитку емпатії підтвердили детермінуючий вплив останньої на становлення потребової сфери особистості.

 


Постановка проблеми. Дослідження смислової сфери суб’єкта в контексті його життєвого шляху, духовного буття, пошуків сенсу життя передбачає вихід за межі безпосередньої детермінації розвитку особистості та її структурних складових діяльністю і вивчення умов міжособистісної, інтеріндивідної трансляції смислів, зумовленості їх онтогенетичного розвитку інтегративними особистісними характеристиками. Саме такою інтегративною характеристикою є емпатія людини [3]. Авторкою емпатія розглядається як інтегративна якість суб'єкта, у розвитку і прояві якої беруть участь усі підструктури особистості – її біопсихічні властивості, психічні процеси, соціальний досвід, спря­мованість. Емпатія є особливою формою психічного відображення суб'єктом об'єктивної реальності, що опосередкована внутрішнім світом Іншого. Родова суть емпатії полягає у відображенні світу переживань іншої людини і трансформації цих переживань у власні.

Аналіз емпатії як чинника розвитку смислової сфери особистості показав, що в такому контексті вона розглядалась як емпірична детермінанта окремих смислових утворень (Журавльова Л.П.), і як умова психотерапевтичного супроводу процесу смислоутворення (Р.Мей, К.Роджерс, Н.Пезешкіан), і як імпліцитний фактор духовного становлення особистості (Б.С.Братусь, О.Ф.Лазурський, Л.С.Рубінштейн).

Критичне переосмислення та інтеграція існуючих підходів до структуризації смислової сфери [1; 2; 5], дозволили нам виділити її основні структурні компоненти: особистісні смисли, ціннісні орієнтації, особистісні цінності, життєву позицію, сенс життя.

Особистісні смисли як смислові утворення можуть неусвідомлюватися, напівусвідомлюватися чи усвідомлюватися й на емоційно-безпосередньому рівні репрезентувати потреби суб’єкта. Система потреб особистості є базовою основою її активності та психологічних трансформацій.

Оскільки емпатія є інтегративною характеристикою людини можна припустити, що цей феномен є чинником вікової динаміки потребової сфери особистості.

Методика та організація дослідження.

З метою емпіричного дослідження вікової динаміки потребової сфери особистості з різним рівнем розвитку емпатії було застосовано наступний методичний інструментарій.

1. Методика Л.П.Журавльової [4] для діагностики показників інтегральної емпатії, її окремих форм та антиемпатії. Методика складається із сюжетів-колізій, герої яких потрапляють у різні емпатогенні ситуації. На кожну ситуацію пропонується сім варіантів відповідей щодо їх розв’язання. Кожен із варіантів запропонованих відповідей репрезентував один із видів чи форм емпатії (індиферентність, співпереживання, співчуття, моделювання поведінки сприяння, реальне сприяння не на шкоду собі, альтруїстична поведінка та антиемпатія), а також відповідного емпатійного ставлення.

Передбачено також визначення загального показника емпатійності – інтегральної емпатії та рівнів її розвитку (дуже низький, низький, середній, високий, дуже високий).

2. Для визначення ієрархічної структури потребової сфери було застосовано методику діагностики міри задоволення основних потреб особистості [6]. Необхідно було розмістити 15 тверджень в ієрархічному порядку відповідно до спадання їх значущості для досліджуваних. Основні потреби були визначені згідно з ієрархічною системою потреб особистості А. Маслоу: матеріальні потреби; потреби в безпеці; соціальні потреби (потреби у спілкуванні, любові); потреби у визнанні (в повазі); потреби в самореалізації. Вважається, що чим вищий бал має клас відповідних потреб, тим більшою є потреба їх задоволення особистістю. Межа від 1 до 14 балів є зоною задоволеності потреб, від 14 до 28 балів – зоною часткової задоволеності та від 28 до 42 балів – зоною незадоволеності потреб.

3. З метою доведення взаємозв’язку показників емпатії і потреб обраховували відповідні коефіцієнти лінійного кореляційного зв’язку Пірсона (rp). Достовірність відмінностей між смисловими структурами з різним рівнем розвитку емпатії визначалась за допомогою застосування обрахування t-критерію Стьюдента.

Дослідження проводилося в три етапи. На першому етапі аналізувались результати наукових досліджень з проблем розвитку потребової сфери та емпатії у ранньому та зрілому юнацькому віці. На другому – проводилося емпіричне дослідження особливостей розвитку потребової сфери та емпатії особистості впродовж юнацького віку. У відповідності до виявленого рівня розвитку емпатії респондентів було поділено на дві групи: групу емпатійних, до якої увійшли досліджувані, що проявили дуже високий, високий та середній рівень розвитку емпатії; групу малоемпатійних, до якої увійшли досліджувані, що проявили низький, дуже низький рівень розвитку емпатії та антиемпатію. На третьому – досліджувалася емпатійна детермінація вікової динаміки особливостей системи потреб особистостей з різним рівнем розвитку емпатії.

Дослідження проводилось на базі освітніх закладів м. Житомира: гуманітарної гімназії №23 м. Житомира, загальноосвітніх шкіл міста, Житомирському державному університеті ім. І.Я. Франка, Житомирському національному агроекологічному університеті. Всього дослідженням було охоплено 118 чоловік віком від 15 до 22 років.

Результати дослідження та їх аналіз. Можна констатувати, що міра задоволення основних потреб переважної більшості сучасного юнацтва, окрім хлопців зрілого юнацького віку, знаходиться в зоні їх часткового задоволення (табл. 1). Ієрархічна система структурних компонентів погребової сфери загальної вибірки має наступний вигляд:потреби в самовираженні, у визнанні, безпеці, матеріальні та соціальні потреби.

Для більшості юнаків та дівчат найбільш значущою потребою є потреба в самовираженні (самореалізації) та визнанні. Актуальність їх потреб, очевидно, зумовлюють такі новоутворення юнацького віку, як пошук Его-ідентичності, готовність до життєвого самовизначення, усвідомлення себе суб’єктом власної життєдіяльності.


Таблиця 1

Динаміка середніх значень міри задоволення потреб особистості в юнацькому віці

Загальна вибірка

Потреби

Рання юність

Зріла юність

Разом

Юн.

Дів.

Заг.

Юн.

Дів.

Заг.

Юн.

Дів.

Заг.

Матеріальні

17,08

20,93

19,01

19,00

18,15

18,58

18,04

19,54

18,79

У безпеці

19,83

20,43

20,13

21,36

21,81

21,58

20,60

21,12

20,86

Соціальні

15,67

18,36

17,01

12,64

17,84

15,24

14,15

18,10

16,13

У визнанні

27,54

20,71

24,13

21,29

18,39

19,84

24,41

19,55

21,98

У самовир.

24,46

18,64

21,55

21,79

23,09

22,44

23,12

20,87

21,99

Міра задоволеності загалом (M)

20,92

19,81

20,37

21,10

19,86

20,43

20,96

19,84

20,40

Розмах (W)

11,87

2,57

7,12

17,86

5,25

8,62

9,17

3,02

5,31

 


Третє місце в ієрархії незадоволеності потреб молодих людей займає потреба в безпеці. Відсутність задоволення в багатьох юнаків та дівчат потреби в безпеці, очевидно, можна пояснити віковими особливостями та специфікою соціальної ситуації розвитку цього періоду. Інтенсивний пошук Его-ідентичності, сенсу життя, налагодження інтимно-особистісних стосунків, критична переоцінка системи цінностей породжує тривожні переживання та невпевненість у деяких молодих людей.

Передостаннє місце в ієрархії незадоволеності основних потреб сучасного юнацтва займають матеріальні потреби. Ще п’ять років тому ці потреби мали найбільшу міру задоволеності в юнаків та дівчат [4]. Відчуття найбільшої незадоволеності матеріальних потреб, очевидно, зумовлено, перш за все соціальними факторами: економічною, ідеологічною та моральною кризами нашого суспільства. З одного боку батькам стало набагато важче забезпечувати матеріальні потреби своїх дітей, а повнолітнім юнакам та дівчатам – знайти роботу. З іншого – в суспільстві пропагуються споживацькі потреби і цінності.

Найбільшою мірою в сучасних молодих людей задоволені соціальні потреби. Дійсно, юнацтво, порівняно з підлітками, стає більш інтровертованим і вибірковим у міжособистісних стосунках і для нього взаємини з соціальним оточенням не є особливо актуальними. Водночас, дівчата і хлопці, порівняно з людьми зрілого та похилого віку, є природно більш відкритими, легко йдуть на контакт і взаємодію

Дещо іншу картину в ієрархії міри задоволеності потреб ми отримали внаслідок вікової та статевої диференціації структурно-феноменологічних особливостей потребової сфери. На відміну від осіб зрілого юнацького віку, для молоді ранньої юності найбільш значущими є не потреби в самореалізації, а потреби у визнанні. Це зумовлено соціальною ситуацією розвитку особистості цього віку. Адже вони знаходяться на етапі професійного й особистісного самовизначення, успішність яких багато в чому залежить від їх визнання й оцінки соціумом. Підтвердженням вищесказаного (про особистісні новоутворення в ранній юності) є і те, що наступною за показниками незадоволеності в цьому віці є потреба в самореалізації (М=21,55).

У студентів потреба у визнанні в ієрархії займає третє місце. І це зрозуміло: на даному етапі онтогенезу більшість з них отримала визнання "дорослого Світу" й визначилась у житті: навчаються майбутньої професійної діяльності, мають можливість підвищувати свій рівень майстерності й компетентності. Для них більш важливим є розвиток власної особистості та збагачення її внутрішнього світу.

Проте, не зважаючи на визначене сьогодення, студентська молодь відчуває велику потребу в безпеці (=21,58). Очевидно, її тривожність та невпевненість у собі пов’язані, перш за все, з поглибленням кризових явищ у нашій країні: зниженням цінності освіти, скороченням робочих місць, зниженням соціального захисту населення. У школярів ця потреба задоволена більшою мірою (