Н

УДК 796.88+ 612.146.4

О.П. Романчук, В.В. Пісарук

ВЕГЕТАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ

ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ ВАЖКОАТЛЕТІВ

У роботі наведено аналіз показників варіабельності серцевого ритму, систолічного і діастолічного артеріального тиску, а також нерегульованого дихання у висококваліфікованих важкоатлетів, який дозволив визначити характерні особливості вегетативного забезпечення кардіореспіраторної системи, пов’язані з характером спортивної діяльності.

Ключові слова: вегетативна регуляція, важкоатлети.

Актуальність. У другій половині XX століття в розвитку теорії важкоатлетичного спорту відбувалося інтенсивне накопичення знань щодо тренування спортсменів. Проте численні наукові дані, отримані в різних методичних умовах, не розглядалися як цілісний об'єкт теорії цього виду спорту. Виняток становлять роботи А.Н. Воробйова [1], в яких розкривалися медико-біологічні аспекти тренування висококваліфікованих атлетів. Значний крок у пізнанні теорії важкоатлетичного спорту зроблений А.С. Медведєвим [2], який вирішив важливе методологічне завдання сучасної масової підготовки важкоатлетів – програмованого тренування спортсменів різної кваліфікації (від новачка до майстра спорту). Багато дослідників розглядають заняття з обтяженнями як засіб досягнення ефективної силової підготовки підростаючого покоління і виховання на цій основі спортсменів високого класу. Ці дослідження дозволили досить переконливо довести, що широке використання різних засобів і методів важкоатлетичного спорту найбільшою мірою дозволяє забезпечити вдосконалення однієї із засадничих фізичних якостей людини – м'язової сили. Особливе значення в системі спортивного тренування у видах спорту з переважним розвитком сили і швидкісно-силових якостей мають вправи з дозованими обтяженнями спрямованої дії. Ряд робіт вказують на те, що сучасна військова служба і повсякденна виробнича і сільськогосподарська праця вимагають оптимального рівня розвитку сили із застосуванням значних обтяжень, оскільки деякі військові професії, а також трудові операції можуть ефективно виконуватися тільки з максимальним фізичним напруженням.

Вирішенню багатьох питань у теорії спорту надається велике значення з точки зору не стільки власне змагальної діяльності, скільки глибшого розкриття суті її соціально-педагогічних і біологічних аспектів. Багато авторів відмічають, що комплексне рішення цих проблем неабиякою мірою стримується дефіцитом суворо вивірених наукових даних з різних питань теорії спорту.

Виходячи з сучасної концепції загальної теорії фізичної культури, єдності педагогічних і соціально-біологічних аспектів тренування, ми розглядали наше дослідження як цілісний об'єкт у вирішенні проблеми оптимізації системної підготовки важкоатлетів з урахуванням показників діяльності серцево-судинної системи [5].

Метою дослідження було визначення критеріїв вегетативного забезпечення серцево-судинної системи, використання яких дозволило б оптимізувати підготовку висококваліфікованих важкоатлетів.

Для досягнення поставленої мети були обстежені 17 висококваліфікованих важкоатлетів чоловічої статі у віці 24,5±2,85 роки, серед яких: 1 – кандидат у майстри спорту, 9 спортсменів – майстри спорту, 4 – майстри спорту міжнародного класу. Важкоатлети виступали в різних вагових категоріях. Середня вага складала 82,4±3,7 кг. Стаж занять коливався від 2 до 10 років та в середньому складав 7,6±2,1 роки. Як контрольну групу були обстежені 127 кваліфікованих спортсменів у віці від 20 до 25 років, що займаються різними видами спорту.

З метою аналізу вегетативного забезпечення кардіореспіраторної системи було проведено інструментальне дослідження з використанням САКР [3], результати якого оцінювались з урахуванням статевовікового розподілу з використанням центильних таблиць.

На рис. 1 представлений розподіл показників ЧСС (а) та ЧД (б) згідно популяційного розподілу [4].

ЧСС у стані спокою в ЕГ у більшості випадків (44%) є дещо зниженим, тобто відзначається помірна брадикардія, у 33% випадків ЧСС відповідає нормативним значенням, у 16,7% – помірно та в 5,6% - виражено підвищеною. За ЧД у більшості випадків (44,4%) у стані спокою відзначаються нормативні значення, хоча в цілому в 50% випадків існує тенденція до рідшання ЧД при тому, що тільки в 5,6% випадків відзначається помірне частішання дихання у стані спокою (рис. 1).

Достатньо інформативним є розподіл зустрічності загальної потужності серцевого ритму, що свідчить про вегетативне його забезпечення, та співвідношення потужності в низькочастотному та високочастотному діапазонах LF/HF (мс²/мс²), яке свідчить про переважання активності тієї чи іншої гілки ВНС.

Аналіз активності вегетативного забезпечення серцевого ритму свідчить про певну тенденцію до її збільшення (50% - помірного, 5,6% - вираженого) у висококваліфікованих важкоатлетів у порівнянні з популяцією, при тому, що вегетативний тонус є гранично збалансованим у 66,7% випадків, а помірна та виразна симпатикотонія та парасимпатикотонія зустрічаються в рівній кількості випадків – 16,7%, відповідно (рис. 2).

а б

Рис. 2. Розподіл показників ТР (а) та LFHF,мс²/мс² (б) у чоловіків, що займаються важкою атлетикою,

де -2 – потрапляння в межі 0-5%, -1 – в межі 5-25%, 0 – в межі 25-75%, 1 – в межі 75-95%, 2 – в межі 95-100%

а б

Рис. 3. Розподіл показників ТР_СТ (а) та LFHF_СТ,мм рт.ст.²/мм рт.ст.²(б) у чоловіків,

що займаються важкою атлетикою, де -2 – потрапляння в межі 0-5%, -1 – в межі 5-25%,

0 – в межі 25-75%, 1 – в межі 75-95%, 2 – в межі 95-100%

Достатньо інформативним був розподіл показників загальної потужності варіабельності СТ (рис. 3), який засвідчив надзвичайну ригідність вегетативного забезпечення. Так, ТР_СТ свідчить про суттєве зниження вегетативної регуляції СТ (у 71,4% випадків), при тому, що варіанти нормативного забезпечення зустрічаються тільки в 28,6% випадків. Суттєво доповнює дану інформацію розподіл співвідношення LF_СТ/HF_СТ (мм рт.ст²)/(мм рт.ст.²), яке свідчить про тенденцію до помірного збільшення активності симпатичної гілки (у 57,1% випадків).

Інформативним був розподіл показників загальної потужності варіабельності ДТ (рис. 3), який підтвердив дані про стабільність його вегетативного забезпечення. Так, ТР_ДТ свідчить про нормальне вегетативне забезпечення з певною тенденцією до її помірного зниження у 42,9% випадків, відповідно, при тому, що розподіл співвідношення LF_ДТ/HF_ДТ (мм рт. ст²) / (мм рт. ст.²) свідчить про тенденцію до вираженого збільшення активності симпатичної гілки (у 42,9% випадків).

Наведене вище дозволяє стверджувати, що тренувальний процес у важкій атлетиці суттєво впливає на вегетативне забезпечення серцево-судинної системи, що вимагає відповідної корекції з урахуванням застосування спеціальних фізичних вправ, спрямованих на покращення судинного тонусу.

Тобто, з урахуванням отриманих результатів ми можемо стверджувати, що в групі висококваліфікованих важкоатлетів відзначаються характерні функціональні відхилення, які свідчать про формування стійких змін у організмі. Насамперед, це стосується вегетативної регуляції СТ та ДТ, які мають характерні у порівнянні із популяцією особливості. Найбільш вагомими є зменшення вегетативного забезпечення СТ з тенденцією до помірної симпатикотонії, виразна симпатиконія у впливі на ДТ та виражене зменшення вегетативної активності у впливі на зовнішнє дихання. Вказані особливості вимагають врахування цих показників при організації тренувального процесу висококваліфікованих важкоатлетів.

1. Воробьев А. Н., Ермаков А. Д. Вариативность нагрузки – важнейший фактор рационального построения тренировки / А. Н. Воробьев, А. Д. Ермаков // Теория и практика физической культуры. – 1972. – № 6. – С. 9 – 11.

2. Медведев А.С., Дворкин Л.С. Особенности методики тренировки тяжелоатлетов различного возраста / А.С. Медведев, Л.С. Дворкин // Тяжелая атлетика. – М.: Физкультура и спорт, 1984. – С. 36 – 42.

3. Пивоваров В.В. Спироартериокардиоритмограф / Пивоваров В.В. // Медицинская техника. – 2006. – №1. – С. 38-42.

4. Романчук А.П. Современные подходы к оценке кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов / А.П. Романчук. – Одесса: Астропринт, 2006. – 232 с.

5. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности: Учебное издание / Дж. Х. Уилмор, Д.Л. Костилл [пер. с англ.]. – К.: Олимпийская литература, 1997. – 504 с.