Н

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Серед актуальних проблем розвитку особистості відчутними і гострими є питання, що пов’язані з формуванням особистісної компетентності до здорового способу життя серед студентської молоді [1, 2, 6, 7, 8].

Одним із пріоритетних напрямів подолання нинішньої ситуації є створення у вищих навчальних закладах умов для навчання і виховання фізично, психічно, духовно й соціально здорової особистості [3, 5].

Проте, за твердженнями О. Т. Кузнєцової, 2005; А. Л. Долженко, 2009; І. А. Салук, 2010; Ю. П. Ядгіної, 2011; В. С. Гуменного, 2012 та ін., рівень фізичного виховання у вищій школі не сприяє ефективному зменшенню дефіциту рухової активності студентів, а методика проведення навчальних занять і її ефективність відносно низька, що не відповідає сучасним вимогам вищої школи. Це свідчить про нагальну потребу розробки нових науково обґрунтованих шляхів удосконалення організації фізичного виховання у вищих навчальних закладах, шляхом залучення студентів до позанавчальних і самостійних занять фізичними вправами.

Мета дослідження - розробити програму корекції особистісної компетентності студентів до здорового способу життя та перевірити її ефективність.

Методи дослідження: теоретичні, емпіричні, психологічні, медико-біологічні, педагогічний експеримент, визначення кількісних і якісних характеристик рухової активності, математичної статистики.

Оцінку рівня сформованості особистісної компетентності студентів до здорового способу життя ми здійснювали за авторською методикою, яка включала чотири компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний, вольовий та поведінковий [4].

Результати дослідження та їх обговорення.

У констатувальному експерименті, нами виявлено, що 57,4% респондентів мають низький на нижче середнього рівні сформованості особистісної компетентності студентів до здорового способу життя й у жодного студента не виявлено високого її рівня. Аналізуючи сформованість окремих компонентів компетентності викликає занепокоєння той факт, що в половини респондентів когнітивний та поведінковий компоненти знаходяться на низькому рівні і лише у 8 студентів – на високому, що склало 9,2%.

Тому, перед нами постає завдання допомогти студентам покращити їх рівень особистісної компетентності до здорового способу життя, шляхом надання важливої обширної інформації про здоров’я, шляхи його покращення та виховання навичок ЗСЖ. Для цього була розроблена авторська програма "Корекція особистісної компетентності студентів до здорового способу життя", за якою займалися 45 чоловік експериментальної групи.

Дана програма пропонує вивчення сучасних засад формування здорового способу життя, передбачає ознайомлення з основними факторами впливу на спосіб життя молоді, формування у студентів власних навичок та вміння впроваджувати ідеї ЗСЖ у щоденний побут.

Мета програми – формування особистісної компетентності студентів до ЗСЖ, сприяти зміцненню здоров’я, адаптації та активній життєвій позиції молодих людей.

Завдання програми:

1) формування теоретичних знань та практичних навичок щодо ведення здорового способу життя;

2) підвищення рівня рухової активності студентів;

3) розвиток вмінь для самостійної організації та проведення занять фізичними вправами, спрямовуючи їх на покращення власного здоров’я та пропаганду серед ровесників здорового способу життя.

Реалізація змісту зазначеної програми проходила в три етапи: інформаційно-змістовий – 20 годин, мотиваційно-поведінковий (тренінги з формування ЗСЖ) – 20 годин і особистісно-діяльнісний (факультативні заняття – 160 годин та самостійні заняття – 280 годин), що загалом склало 480 годин за навчальний рік.

На інформаційно-змістовому етапі реалізації авторської програми корекції особистісної компетентності студентів до ЗСЖ, формувалися необхідні теоретичні знання. При цьому використовувалися різноманітні форми, методи і методичні прийоми: словесні (пояснення, опис, розповідь, бесіда, аналіз і обговорення, порівняння, самодіагностика); наочні (демонстрація відеоматеріалів, презентацій та схем), "мозковий штурм", міні-лекція, дискусія та рольова гра

Під час мотиваційно-поведінкового етапу проводились заняття у формі тренінгів з формування здорового способу життя. Заняття проводилися щомісяця по 2 академічні години впродовж року, що становило 10 занять.

Особистісно-діяльнісний етап передбачав проведення навчально-тренувальних занять атлетичною гімнастикою з юнаками та ритмічною гімнастикою з дівчатами. Заняття проходили у формі факультативу двічі на тиждень по 2 години впродовж року, що складало 160 год за рік.

Крім вище розкритих форм занять, в авторській програмі корекції особистісної компетентності студентів до здорового способу життя на особистісно-діяльнісному етапі її реалізації важлива роль відводилась самостійним заняттям, які проводились у формі гігієнічної гімнастики (щоденно по 30 хв.) та оздоровчих тренувальних занять (щоденно по 30 хв.), що становило 280 год на рік.

Ефективність запропонованої програми перевірялася шляхом повторного оцінювання рівня сформованості особистісної компетентності до здорового способу життя у студентів експериментальної та контрольної груп, її результати висвітлені на рис. 1.

Результати досліджень піддавалися різним методам статистичної обробки, що дозволили отримати об’єктивні дані щодо ефективності авторської програми корекції. Вони свідчать про значні відмінності кількісних і якісних показників між студентами експериментальної та контрольної груп після проведеного формувального експерименту.

Так, у студентів експериментальної групи значно виріс рівень сформованості особистісної компетентності до здорового способу життя. Відтепер, високого її рівня досягли 12 студентів, що склало 26,7%, а з низьким рівнем не було виявлено жодного студента.

Зазначимо, що під впливом авторської програми корекції значно зросли показники усіх її компонентів. Порівняно зі студентами контрольної в експериментальній групі можна відзначити достовірно вищі рівні сформованості когнітивного, емоційно-мотиваційного, вольового та поведінкового компонентів. Так, в експериментальній групі високий рівень сформованості когнітивного компоненту виявлено у 60% студентів проти 23,8% контрольної. Динаміка змін високого рівня сформованості емоційно-мотиваційного компоненту студентів експериментальної групи була ще більш вираженою: 64,4% проти 9,5% контрольної.

1. Апанасенко Г., Земцова В. Навчання здоров’ю як важливий напрямок фізкультурної освіти / Г. Апанасенко, В. Земцова // Наукові записки Тернопільського держ. пед. у-ту. Серія Педагогіка. – 2004. – №4. – С.35-42.

2. Земцова В. Основні тенденції в динаміці стану здоров'я населення України: необхідність нової стратегії / В. Земцова // Теорія і методика фізичного виховання і спорту: науково-теоретичний журнал. – К.: Олімпійська література, 2006. – №4. – С. 12-15

3. Массовая физическая культура в вузе: учебн. пособие / [А.В. Маглеванный, И.Г. Бердиков, В.Н. Максимова и др.]; под ред. В.А. Маслякова, В.С. Матяжова. – М.: Высш. шк., 1991. -176 с.

4. Надія Варварук, Ганна Презлята. Методика оцінки рівня сформованості особистісної компетентності до здорового способу життя / Н. Варварук, Г. Презлята // Вісник Прикарпатського університету. Фізична культура. – 2010. – Вип. 12. – С. 3-9.

5. Соколенко Л. С. Стан сформованості у студентів педагогічних університетів культури здорового способу життя / Л. С. Соколенко // Здорове довкілля – здорова нація: зб. наук. праць. – Бердянськ, 2010. – С.128-130

6. Технологія проведення тренінгів з формування здорового способу життя молоді / Г. М. Бевз, О.П. Главник. – К.: УІСД, 2004. – Кн. 1. – 176с. – (Серія "Формування здорового способу життя молоді" У 14 кн.).

7. Фоменко О.В., Мариненко С.І. Потреба у фізичному самовдосконаленні / О.В. Фоменко, С.І. Мариненко // Матер. ІІІ Всеукр. наук. конф. "Сучасні проблеми фізичного виховання та спорту школярів і студентів України". – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2003. – С. 26-29.

8. Формування здорового способу життя молоді: проблеми і перспективи / [О. Яременко, О. Балакірєва, О. Вакуленко та ін.] – К.: Український ін-т соціальних досліджень, 2000. – 207с.