УДК 613.955+612.821.3

В. В. Подгорна

ЩОДО ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ДЕТЕРМІНАНТ ПСИХОФІЗИЧНИХ

ЗДІБНОСТЕЙ ТА УСПІШНОСТІ ШКОЛЯРІВ

 

У статті показаний взаємозв’язок між функціональним станом серцево-судинної системи школярів з показниками рівня фізичної активності, шкільної успішності, окремих психофізіологічних характеристик та фізичних здібностей.

Ключові слова: функціональний стан, успішність, психофізична підготовленість.

 


Актуальність. Освітня діяльність не може бути оптимізованою, якщо не враховувати ресурси здоров’я дітей, які суттєво задіюються під час освітнього та виховного процесів. Здоров'я визначається функціональними резервами організму школяра, а їх моніторинг має стати основним у вирішенні проблем, пов’язаних зі збільшенням навчальних навантажень та попередженням їх негативних впливів на організм школяра [2]. Традиційні медичні підходи не здатні вирішити цю проблему. Концептуально має вирішуватися питання адекватної оцінки функціонального стану як найбільшої кількості функціональних систем у динаміці, що вимагає застосування пристосованих до умов скринінгових обстежень у "польових умовах" діагностичних комплексів, адже врахування функціональних напружень окремих систем дозволить регламентувати характер і обсяг педагогічних навантажень так, щоб не припустити ні перевантаження, ні недовантаження[5]. Шкільний період є важливим для формування стану здоров’я людини на все життя. У цей вікової період особливо важливим є взаємозв'язок підтримки розвитку рухової активності та розумової праці. Недостатність фізичних навантажень призводить до розвитку синдрому гіподинамії, який негативно впливає на низку органів та систем організму людини, що визначають його адаптаційні можливості і рівень здоров’я в цілому[3].

Кардіореспіраторна система значною мірою визначає адаптацію організму до шкільних навантажень та її функціональний стан може бути критерієм ефективності педагогічних технологій[4]. Сучасні технології дозволяють оцінювати основні функціональні системи організму для визначення функціональних резервів школяра і пошуку шляхів збереження здоров’я дитини в умовах освітнього процесу[1].

Метою роботи було визначення ступеня напруження серцево-судинної системи та встановлення взаємозв’язків із рівнем фізичної активності, фізичної підготовленості, адаптаційного потенціалу, шкільної успішності та психологічної готовності учнів.

Для досягнення поставленої мети були обстежені 50 школярів ОМШ № 65 (м. Одеса) у віці 8-10 років, з них 14 дівчат і 36 хлопчиків. Для визначення рівня фізичної активності (ФА) дітей використовувався опитувальник Baecke (1982), який дозволяє визначити загальний рівень ФА в умовах повсякденного життя, а саме – поза школою. Для оцінки адаптаційних можливостей розраховувався адаптаційний потенціал (АП) за формулою, запропонованою А.П. Берсеневою (1986, 1991). Функціональне напруження організму школярів оцінювалось за результатами аналізу даних функціонування кардіореспіраторної системи, отриманих із використанням сучасного поліфункціонального методу дослідження – спіроартеріокардіоритмографії (САКР). За результатами останнього адекватно оцінюється функціональне напруження насосної функції серця, його вегетативного забезпечення, а також вегетативного забезпечення систем підтримки систолічного (СТ) і діастолічного (ДТ) артеріального тиску. Згідно результатів САКР-дослідження, аналізувались рівні рангових відхилень показників, які характеризувались як гранично збалансовані, або оптимальні (при потраплянні в діапазон 25 – 75 %), помірно напружені, або припустимі (при потраплянні в діапазони 5 – 25% та 75 – 95 %) і виражено напружені (при потраплянні в діапазони 0 – 5% та 95 – 100%). Оцінка фізичної підготовленості школярів здійснювалася за показниками програмних шкільних тестів. Оцінювались бистрота, сила, витривалість, гнучкість і спритність. Для оцінки успішності школярів розраховувався середній бал поточних оцінок з основних предметів. Після розрахунку середнього балу успішності, діти були розподілені в три основних групи:

1) рівень знань вище середнього – учні з пересічною оцінкою 10 – 12 балів;

2) середній рівень знань – учні з пересічною оцінкою 8 – 9,9 балів;

3) рівень знань нижче середнього – учні з пересічною оцінкою 5 – 7,9 балів.

Низький рівень успішності (1 – 4 бали) в обстеженій групі учнів не спостерігався.

Для оцінки психологічного стану використовувались тести, які характеризують увагу, мислення, логіку, зорову та слухову пам’ять.

Оцінка успішності школярів показала, що серед обстежуваного контингенту 30% учнів мають рівень знань нижче середнього, 28% - середній рівень знань ("хорошисти") і 42% дітей мають рівень знань вище середнього. За результатами оцінки індексу Baecke було встановлено, що 62% дітей мають середній рівень ФА, 20% - вище середнього і 18% - нижче середнього. Аналіз параметрів АП показав, що 72% учнів мають напруження механізмів адаптації, у 22% дітей – незадовільна адаптація і тільки в 6% дітей – задовільна. У 52% учнів фізична підготовленість була оцінена як середня, у 36% – нижче середньою і тільки 12% мають високий рівень фізичної підготовленості. За оцінкою показників психічних процесів 44% дітей мають низький рівень уваги і 52% – низьку рівень зорової пам'яті. Логіка і мислення більшої половини дітей знаходиться на середньому рівні. Слухова пам'ять у 44% оцінена як "вище середнього" (табл. 1).

За даними САКР-дослідження було встановлено, що 16% учнів мають виражене напруження насосної функції серця, 36% – вегетативного забезпечення серцевого ритму, 17% – вегетативного забезпечення АТс і 25% – вегетативного забезпечення АТд (табл. 2).

Тобто за даними визначення функціонального напруження серцево-судинної системи найбільш суттєвими є зміни механізмів вегетативної регуляції серцевого ритму і діастолічного артеріального тиску. Останнє досить чітко узгоджується з даними оцінки рівня АП, який в досліджуваній групі школярів більш ніж у 1/5 випадків знаходиться на рівні незадовільної адаптації.

З урахуванням поставленої в роботі мети необхідно було проаналізувати отримані результати ФА, АП, фізичної підготовленості і психічних процесів залежно від рівнів функціонального напруження серцево-судинної системи (табл. 3).


Таблиця 1

Розподіл рівнів фізичного активності, адаптаційного потенціалу, успішності

і психологічних функцій в обстежених дітей

рівні

Індекс Baecke

АП

успішність

Фізична підготовленість

Увага

Мислення

Логіка

Зорова память

Слухова пам'ять

вище середнього

20%

6%

42%

12%

20%

12%

32%

8%

44%

середній

62%

72%

28%

52%

36%

64%

56%

40%

32%

нижче середнього

18%

22%

30%

36%

44%

24%

12%

52%

24%

 

Таблиця 2

Розподіл рівнів функціонального напруження в обстеженій когорті

Рівень функціонального напруження

Насосна функція серця

Вегетативне забезпечення

Серцевий ритм

АТс

АТд

Оптимальний

40%

16%

39%

30%

Припустимий

44%

48%

44%

45%

Виражений

16%

36%

17%

25%

 


 

Встановлено, що в 100% дітей з вираженим рівнем напруження насосної функції серця відзначається низький рівень ФА та напруження механізмів адаптації. Психологічний стан таких дітей характеризується в ¾ випадків низьким рівнем уваги, посередніми рівнями логічного мислення і зорової пам’яті. Випадків високої оцінки останніх при вираженому напруженні насосної функції серця не зустрічалось взагалі. Прояв фізичних здібностей суттєво відстає від зареєстрованих у всій групі дітей та характеризується в 75% випадків низькою витривалістю, а в 50% випадків низьким рівнем розвитку бистроти, гнучкості, сили та спритності. Однак, слід зазначити, що у 50% дітей з вираженим напруженням насосної функції серця відзначається високий рівень прояву бистроти та спритності. Пересічний бал успішності цих школярів відповідає середньому рівню в 50% випадків, а варіанти високого та низького рівня зустрічаються однаково часто. При цьому необхідно звернути увагу, що діти з оптимальним рівнем напруження насосної функції серця у 50% випадків мають рівень успішності нижче середнього.

Нагадаємо, що найбільш напруженим функціональним показником виявився показник вегетативного забезпечення серця, який зустрічався на даному рівні більш, ніж у третини дітей (36%). Встановлено, що більш, ніж у половини останніх (56%) відзначався низький рівень ФА та напруження механізмів адаптації. З іншого боку, необхідно звернути увагу на те, що в цілому по групі напруження механізмів адаптації реєструвалось в 72% випадків. У 64% випадків у дітей з вираженим напруженням вегетативного забезпечення серця суттєво страждає уважність, однак у 56% випадків відзначаються високі показники розвитку спритності. Достатньо інформативним є те, що оптимальний рівень вегетативного забезпечення серця найчастіше (у 75% випадків) сполучається з високим рівнем шкільної успішності, в такій же кількості випадків, також найчастіше, спостерігається низький розвиток гнучкості.

Виражене напруження вегетативного забезпечення АТс дітей сполучається з посереднім рівнем ФА (75% випадків), а 50% дітей мають напруження механізмів адаптації, що значно менше, ніж в цілому в групі, хоча в ¼ випадків відзначається незадовільна адаптація. Достатньо характерним виявилось те, що напруження вегетативного забезпечення АТс у 75% випадків сполучалось із високим розвитком спритності. З іншого боку, оптимальний рівень даної функції в 56% випадків сполучається з високою успішністю та гарною слуховою пам’яттю.

Виражене напруження вегетативного забезпечення АТд не залежить від рівня ФА, адже низький рівень останнього при вираженому напруженні визначається, як низький в 60% випадків, а при оптимальному рівні в 85% випадків. Цікаво, що в 100% випадків оптимальний рівень вегетативного забезпечення АТд сполучається з напруженням механізмів адаптації. Окремо, слід зазначити, що виражене напруження даної функції в 60% випадків характеризується низьким рівнем уваги, зорової пам’яті, а також витривалості. З іншого боку оптимальний рівень вегетативного забезпечення АТд в 67% випадків сполучається з високим рівнем бистроти, спритності та успішності школярів.

Таким чином, проведене дослідження дозволило встановити, що рівні функціонального напруження серцево-судинної системи достатньо чітко сполучаються з показниками рівня фізичної активності, шкільної успішності, окремих психофізіологічних характеристик та фізичних здібностей. Насамперед, серед школярів найчастіше зустрічається виражене напруження вегетативного забезпечення серцевого ритму (36%), у ¼ школярів відзначається виражене напруження вегетативного забезпечення діастолічного артеріального тиску, у кожного шостого – виражене напруження насосної функції серця та систолічного артеріального тиску. Найбільш значущими виявились напруження насосної функції серця, які супроводжувалися в 100 % випадків низьким рівнем фізичної активності, у 75% випадків зниженням уваги, низьким розвитком витривалості, бистроти, гнучкості, сили та спритності. Щодо вегетативного забезпечення серця, то оптимальний його рівень найчастіше (у 75% випадків) характеризує високий рівень успішності та низький рівень гнучкості школярів. Інформативним виявилось також те, що переважно високий розвиток бистроти, спритності та успішності школярів найчастіше сполучається з оптимальним рівнем вегетативного забезпечення діастолічного артеріального тиску.


Таблиця 3

Індивідуальні характеристики учнів при виражених напруженнях серцево-судинної системи (у %)

 

 

Виражене напруження функції

 

Рівень показників

Насосна функція серця

Вегетативне забезпечення серця

Вегетативне забезпечення систолічного артеріального тиску

Вегетативне забезпечення діастолічного артеріального тиску

Фізична активність

І

0

11

0

0

 

ІІ

0

33

75

40

 

ІІІ

100

56

25

60

Адаптаційний потенціал

І

0

22

25

20

 

ІІ

100

56

50

60

 

ІІІ

0

22

25

20

Шкільна успішність

І

25

33.5

50

20

 

ІІ

50

33,5

25

40

 

ІІІ

25

33

25

40

Увага

І

0

33

50

0

 

ІІ

25

0

25

40

 

ІІІ

75

64

25

60

Мислення

І

0

22

25

0

 

ІІ

50

56

75

100

 

ІІІ

50

22

0

0

Логіка

І

0

33

50

20

 

ІІ

75

55

50

80

 

ІІІ

25

12

0

0

Зорова пам'ять

І

0

12

0

20

 

ІІ

75

44

50

20

 

ІІІ

25

44

50

60

Слухова пам'ять

І

25

33

50

40

 

ІІ

50

33,5

50

20

 

ІІІ

25

33,5

0

40

Бистрота

І

50

33

25

20

 

ІІ

0

34

75

60

 

ІІІ

50

33

0

20

Сила

І

25

33

25

20

 

ІІ

25

22

75

60

 

ІІІ

50

45

0

20

Витривалість

І

0

33

50

20

 

ІІ

25

22

0

0

 

ІІІ

75

45

50

60

Гнучкість

І

25

45

25

20

 

ІІ

25

33

75

60

 

ІІІ

50

22

0

20

Спритність

І

50

56

75

20

 

ІІ

0

22

25

80

 

ІІІ

50

22

0

0

 


 

В цілому, отримані результати вказують на достатню інформативність визначення функціонального напруження серцево-судинної системи щодо встановлення взаємозв’язків між різними характеристиками особистості школяра. Подальші дослідження у цьому напрямку можуть бути корисними для оптимізації шкільних навантажень з урахуванням функціонального стану серцево-судинної системи.


 

ЛІТЕРАТУРА


1. Комаров Г.Д. Полисистемный саногенетический мониторинг / Г.Д. Комаров, В.Р. Кучма, Л.А. Носкин. М.: МИПКРО, 2001. – 343 с.

2. Комаров Г.Д. Оценка здоровьесберегающей составляющей педагогических технологий: [учебное пособие] / Г.Д. Комаров, Н.Б. Панкова. – М.: ООО "ИПЦ "Маска", 2009. — 282 с.

3. Кучма В.Р. Педагогическая санология / В.Р. Кучма, Л.А. Носкин, Ф.В. Кривошеев, А.Г. Румянцев, М.Ю. Карганов. – М.: МИОО. – 2005. – 248 с.

4. Романчук А. П. Современные подходы к оценке кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов : [монография] / Александр Романчук. – Одесса: Астопринт, 2006. – 232 с.

5. Пивоваров В.В. Диагностика функционального состояния сердечнососудистой системы детского организма методом спироартериокардиографии / В.В. Пивоваров, М.А. Лебедева, Н.Б. Панкова, Л.А. Носкин, А.Г. Румянцев // Российский педиатрический журнал. – 2005. – №1. – С. 8-12.


 

Подано до редакції  19.03.12

_____________